Громадянин може обрати земельну ділянку для застосування пільги

Громадянин може обрати земельну ділянку для застосування пільги 

Фізична особа, яка має у власності кілька земельних ділянок одного виду використання та право на застосування пільги щодо сплати земельного податку, може самостійно обрати земельну ділянку, на яку буде отримано пільгу.

Перелік категорій фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ).

Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Водночас, відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі — ЗКУ), право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Оформлюється таке право відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).

Отже, фізична особа, яка належить до категорії осіб, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку, отримує таке право лише після оформлення права власності на земельну ділянку у законодавчо встановленому порядку та внесення відповідних даних до державного земельного кадастру.

Особливості справляння земельного податку визначені у статтях 269—290 ПКУ (розд. ХІІІ. Плата за землю).

Змінено розмір єдиного внеску для осіб, які бажають брати участь у добровільній його сплаті, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

З 1 травня 2014 року для осіб, які виявили бажання брати участь в одному з видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, змінено розмір єдиного внеску. Це стосується категорії осіб, зазначених в абзацах третьому—п’ятому частини першої статті 10 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме:

Відповідні зміни передбачено Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, яким внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Чи звільняється від обов’язку подавати податкову звітність платник, який призупиняє на певний період ведення своєї діяльності?

Якщо платник податків вирішив на певний період призупинити ведення своєї господарської діяльності, то податкову звітність він все одно повинен подавати. Тобто платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України (далі — ПКУ) звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до ПКУ незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Таким чином звітність подається до контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку до моменту ліквідації платника податку. Подання податкової декларації визначено ст. 49 ПКУ. У загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі це роз’яснення у категорії 135.02.

Інформаційно-комунікаційний департамент

Сторінку підготувала Оксана МАЛОЛЄТКОВА, «Урядовий кур’єр»