Протягом двох днів Тернопіль став дискусійним майданчиком для обговорення питань і вироблення спільної позиції органів державної влади та АМУ щодо результатів  реформи й напрацювання подальшого напряму розвитку місцевого самоврядування, бюджетного забезпечення територіальних громад, впровадження секторальних реформ, удосконалення законодавчої бази тощо. Саме ці питання обговорено під час Днів діалогу з владою, які провела Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України».

Під час заходу відбулися три панельні дискусії: «Стан і перспективи децентралізаційної реформи», «Бюджетне забезпечення територіальних громад через призму секторальних реформ»,  «Містобудування та житлово-комунальне господарство». Підписано також Меморандум про наміри та взаєморозуміння між Асоціацією міст України та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Три фундаменти самоврядування

Реформу децентралізації — передачу на місця адміністративних повноважень і фінансових можливостей — буде продовжено. Але вимога до місцевого самоврядування — конвертувати переданий ресурс у нову якість життя людей. Таке завдання перед учасниками форуму поставив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Ще кілька років тому у нас зазвичай були монологи: центральна влада говорила одне, місця — інше. І вони одне одного не чули. Ми побудували нову систему, — цитує слова Володимира Гройсмана департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів. — Перед нами стоїть завдання побудувати економічно сильну державу. Чи можливо це без сильних громад? Ні. Місцеве самоврядування слід стверджувати шляхом зміцнення повноважень, передачі ресурсів і відповідальності. Це три фундаменти, на яких базується місцеве самоврядування».

Сьогодні на центральному рівні запроваджують фундаментальні зміни — в освіті, медицині, промисловій політиці, сфері розбудови ділового клімату. І залучати регіони до цих змін потрібно максимально. Нову якість життя має відчути кожен українець.

«І тут органам місцевого самоврядування слід розуміти, як конвертувати ресурс у необхідну якість, — провадив далі Володимир Гройсман. — Цього року уряд вийшов з трьома пріоритетами роботи: економіка й пакет економічних законів, європейська інтеграція і децентралізація. Я пройшов з цією ідеєю непростий і немалий шлях. Радий, що вона нині має практичне застосування і добрий результат. Нам треба формувати сильні громади. І їх має бути включено в економічне зростання. В діалозі зможемо знаходити правильні державницькі рішення».

У 2014 році, згадав Прем’єр свій неабиякий досвід на посаді Вінницького міського голови, він прийшов у центральну владу і, по суті, став «мером усієї України».

Він також наполягає на проведенні фіскальних перевірок будівельних компаній щодо сплати податків до бюджетів усіх рівнів, а також чіткого виконання законодавства про працю. Спілкуючись із міськими головами, Володимир Гройсман наголосив, що нині в будівельній галузі існує погана тенденція: коли будують тисячі квадратних метрів житла, але забувають про об’єкти соціальної інфраструктури — садочки, школи, а також неналежним чином сплачують податки. Почастішали й випадки тіньової зайнятості на будівництвах. «Тож буде доручення ДФС почати тотальні перевірки забудовників — щодо сплати податків до бюджетів усіх рівнів», — наголосив Володимир Гройсман.

Якісні дороги існують

Відвідав Прем’єр і ділянку траси М-09 Тернопіль — Львів — Рава-Руська, яка входить до коридору Go Highway (він єднатиме порти Чорного моря із західним кордоном з Євросоюзом). А відтепер Львів і Тернопіль з’єднано новою, побудованою за сучасними стандартами, дорогою. Такі траси за п’ять років єднатимуть усі обласні центри України — в межах урядової стратегії розвитку дорожнього господарства.

«Я обіцяв, що цю дорогу буде побудовано, і її таки побудовано. Пам’ятаю, в якому стані була ця дорога. Я сам 15—20 років тому нею їздив. Жителі Тернополя доїжджали до Львова за 3,5 години, тепер сполучення — максимум півтори години. Ми з’єднали нарешті Львів і Тернопіль, а далі з’єднаємо Львів і Тернопіль з Чорним морем, а Чорне море — із західним кордоном і з ЄС», — задоволено констатував глава уряду.

Наступного року роботи триватимуть. Бо українці мають право їздити хорошими дорогами, і вони ними їздитимуть, запевнив Володимир Гройсман.

Зв’язок має бути обопільним

Звичайно, захід такого рівня не міг пропустити й віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко. Він переконаний, що кінцева мета децентралізації — повна зміна системи менеджменту на місцях. Бо децентралізація — це не лише об’єднання громад і підвищення якості сервісу. Це насамперед сформовані сильні громади, які виконують усі функції для своїх людей, а центральна влада формує політику й підтримує цей процес.

«Реформа децентралізації сьогодні для країни становить найбільший пріоритет. Вона справді демонструє високі результати. Тільки один приклад: плюс додаткові 28 мільярдів гривень надходжень до місцевих бюджетів за січень—серпень 2018 року. Люди мають про це знати й розуміти, як ці гроші витрачають. Українці мають отримувати не просто нову, а високу якість усіх сервісних послуг», — наголосив урядовець.

Ключовий механізм успішності реформи децентралізації — прозорість як у діяльності сервісних організацій, так і місцевої влади. «Ми подали до Мінфіну свої пропозиції щодо реформування ДФС, яка насамперед є сервісною організацією. Це дасть органам місцевого самоврядування змогу побачити, від кого надходять податки, з якого підприємства, скільки сплачують ПДФО тощо. Але слід працювати і в зворотному напрямку — публікувати власні бюджети, витрати й звітувати перед своїми громадянами. Громади хочуть прозорості у всьому. Вся країна рухається в цьому напрямку», — підкреслив Геннадій Зубко.

Крім того, незалежно від місця юридичної реєстрації підприємств або його структурних підрозділів податок з доходів фізичних осіб має сплачуватися за фактичним місцем роботи — в місцеві бюджети громад. Це спільне рішення уряду й Асоціації міст України.

«Нам слід працювати над збільшенням надходжень до місцевих бюджетів. Хочу запевнити, що у проекті Держбюджету-2019 збережено всі надходження, які спрямовували до місцевих бюджетів. Додатково ми запроваджуємо деякі новації: 5% ренти за видобуток корисних копалин, надходження ПДФО від доходів за здавання фізичними особами в оренду земельних ділянок або паїв податковим агентом, збереження зарахування 13,44% акцизного податку з пального до місцевих бюджетів», — пояснив Геннадій Зубко.

Урядовець виступив і за передачу повноважень щодо землі на місця, повідомляє служба віце-прем’єр-міністра. «Це дасть змогу збільшити надходження й управляти громадами, податками і фінансами. Я за те, щоб передати якнайбільше повноважень, які громади можуть взяти і виконувати, щоб поліпшувати життя людей на місцях!» — підкреслив Геннадій Зубко.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»