КУРСОВА ПОЛІТИКА НАЦБАНКУ

Перехід до валютного  коридору знизить девальваційні очікування

Ті незначні коливання валютного курсу, які спостерігаються останнім часом, — цілком нормальне явище для розвиненої економіки. Очікування падіння гривні та зростання долара після виборів не мають під собою фундаментальних підстав. Про це заявив керівник групи радників Голови Національного банку України Валерій Литвицький під час інформаційної зустрічі з представниками засобів масової інформації. За його словами, на жаль, деякі люди не розуміють, що штучно спровокована такими заявами девальвація і пов’язане з цим панічне скуповування іноземної валюти призводять до прискорення інфляції, подорожчання вартості інвестицій, кредитів тощо.

Тезу про відмову від фіксованого валютного курсу і потребу переходу до валютного коридору містить недавнє послання Президента до парламенту. Фіксований валютний курс є «атавізмом», від якого кілька років тому відмовилася навіть Росія. Це дало їй змогу збалансувати економіку, тому  кризу росіяни пережили набагато легше.

«Найближчим часом в Україні з’являться нормативні документи про перехід від фіксованого до плаваючого курсу у валютному коридорі (межа коливання валютного курсу, що встановлюється як спосіб його державного регулювання і підтримки Центробанком за допомогою покупки і продажу валюти. — «УК»). Очікувано, він буде ширшим за 2—2,5%, що сьогодні заявлений. І це логічно, адже котирування євро «бігають» за день  більше, ніж у нас заявлений коридор на рік», — вважає керуючий партнер інвесткомпанії (ІК) «Капітал Таймс» Ерік Найман. За його прогнозом, якщо не буде форс-мажорних або критичних ситуацій у світовій економіці, курс гривні до кінця цього року може знизитися до 8,25 грн/$1, до кінця 2013 року — до 8,5-8,6 грн/$1.

Тому, як тільки-но перейдемо до більш плаваючого курсу, громадяни самі замисляться: чи варто «втікати» у долар…

«Досі відхилення міжбанківського курсу від офіційного мали спонтанний характер, і будь-яке з них сприймалося ринком і населенням з «нотками» девальваційної паніки. Наявність визначеного коридору коливань може помітно знизити невизначеність валютного ринку, що сприятиме послабленню девальваційних очікувань», — вважає перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

Ситуація в Україні доводить відсутність потужних девальваційних чинників. Попри складне становище з експортом у поточному році платіжний баланс відносно збалансований. За даними НБУ, у травні зведений платіжний баланс був сформований з профіцитом $483 млн,  у квітні – $508 млн.  З травня кумулятивне сальдо з початку року стало додатним ($422 млн). «Ми без помітних дисбалансів пройшли період пікових виплат поточного року за зовнішнім боргом. Тому прогноз курсу гривні на нинішній рік досить оптимістичний: можемо очікувати лише незначні кон’юнктурні коливання. У другому півріччі, в разі поліпшення становища на світових фінансових ринках, можливе посилення припливу іноземних інвестицій, що може вести навіть до коливань у бік певної ревальвації», — прогнозує Я. Жаліло.

Разом з тим, на думку аналітиків, найголовнішим ризиком для гривні перед виборами є друкарський верстат Нацбанку. Коли  потрібно буде виконувати соціальні обіцянки, почнеться емісія. І якщо емісія в розмірі 5 млрд грн є некритичною для України, то її збільшення до понад  10 млрд грн може стати негативним чинником: вільні гривневі ресурси неминуче з’являться  на валютному ринку.