Пригадується,  як після початку широкомасштабної війни росії проти України курс долара до гривні в обмінних пунктах зріс мало не до позначки 40. Потім, щоправда, знизився, і за долар вже давали не більш як 33 гривні. Після 20 травня знову спостерігаємо зростання — до позначки 37,5. Такі цифри були в обмінниках і трохи вищі — на чорному ринку. Дехто вважає критерієм оцінки ринкової вартості гривні саме ці сегменти ринку.

Чи правильно це? Чому курс національної валюти саме такий і чи правильно вчиняє у цій ситуації головний фінансовий регулятор? На запитання, які турбують широкий український загал, шукав відповіді «Урядовий кур’єр».

Курсоутворення як розкіш

«Сприймати обмінники та сірий і чорний ринки валюти як оцінку вартості національної валюти не варто, оскільки ці сегменти валютного ринку не відображають більшу частину попиту і пропозиції валюти у країні. Готівковий валютний ринок — це лише частина загального валютного ринку України, і на сьогодні вона демонструє попит та пропозицію населення», — вважає голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва» Максим Тютюнников.

Загальновідомо, що більшість операцій на валютному ринку відбувається саме в безготівковому сегменті, в якому продають та купують безготівкову валюту експортери й імпортери. Саме попит і пропозиція від цих суб’єктів відіграє ключову роль у формуванні ринкового курсу валют. 

До війни між готівковим та безготівковим сегментами ринку існувало перетікання готівкової валюти. Населення мало змогу вільно купувати валюту в банках. Однак нині ці сегменти Нацбанк України фактично розділив та поставив заслін на такі перетікання і обсяг продажу готівкової валюти банками.

На думку пана Тютюнникова, у безготівковому сегменті валютного ринку наявні обмеження: банки мають проводити операції з купівлі-продажу такого виду валюти за курсом у діапазоні, де нижня межа — офіційний курс (29,25 гривні за долар), а верхня — офіційний курс +1% (29,54 гривні за долар). Експерт вважає, що готівковий ринок працює в обмеженому режимі: банки можуть продавати валюту лише в тому обсязі, в якому до цього вони викупили у населення, тож готівковий курс навряд чи можна вважати ринковим.

«Україна  нині не може дозволити собі таку розкіш, як звичайне ринкове курсоутворення. Війна все змінила. Просто уявіть: в Україні заблоковано гігантські обсяги готової до відвантаження сільськогосподарської продукції, яка зазвичай становить левову частку нашого експорту. Ця продукція не йде на зовнішні ринки, а валюта за неї не надходить в Україну. Водночас попит на валюту в Україні є, зокрема для оплати критичного імпорту», — наголошує голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

На її думку, допустити різке коливання курсу нацвалюти теж не можна:  воно руйнуватиме зовнішньоекономічну діяльність, зокрема зриватимуться поставки в Україну озброєння і пального. Звісно, в такій ситуації збереження фінансової стабільності за рахунок жорстких тимчасових обмежень на валютному ринку — один з важливих чинників обороноздатності України.

Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm, навпаки, вважає, що курс в обмінниках (не в банках) саме ринковий, особливо після того, як Нацбанк зняв обмеження на встановлення курсу продажу.

Чинник скасування

Чим зумовлене зростання курсу валют в обмінниках та в банках у 20 числах травня? Пригадаємо, що до 14 квітня придбати валюту в офіційних банківських обмінниках було неможливо. Саме з цієї дати регулятор дозволив продавати валюту банківським установам, проте не більш ніж на 10% дорожче за офіційний курс (тобто не дорожче за 32,17 гривні за долар).

Увечері 20 травня Нацбанк України оголосив, що з наступного дня скасовує обмеження, згідно з яким уповноважені установи могли продавати готівкову іноземну валюту клієнтам з відхиленням від офіційного курсу не більш як на 10%,  що й призвело до стрибка курсу в банках.

«Припускаємо, що поточному сплеску курсу могла істотно посприяти заява голови регулятора Кирила Шевченка про можливу відмову від фіксованого курсу ще до припинення воєнного стану. І хоч не було названо жодних конкретних термінів, багато хто вирішив, що повернення до плаваючого курсу — справа кількох днів. І громадяни, налякані ризиками знецінення своїх заощаджень, знову кинулися до обмінників купувати валюту. Як наслідок, стрімко зріс попит на валюту та одночасно впали обсяги пропозиції. Саме цей дисбаланс і призвів до зростання курсу», — уточнює Максим Тютюнников.

Пані Коробкова теж звинувачує в усьому психологічний чинник: війна породжує невизначеність, і за таких умов бажання людей зберігати гроші в іноземній валюті цілком зрозуміле. Тому, звісно, що попит перевищив пропозицію і валютний курс  став зашкалювати.

Щоб люди не кинулися скуповувати

Як позначається на курсі валют неможливість купити їх у банках та багатьох обмінниках? Чи це стримувальний чинник для подальшого падіння гривні?

Заборона продавати готівкову валюту фізособам була вимушеним кроком регулятора, у такий спосіб НБУ  боровся з панікою на ринку. Адже, як справедливо зазначає голова правління громадської організації «Асоціація представників малого та середнього бізнесу міста Києва», якби такого не було, то населення кинулося б скуповувати долари та євро, особливо ті люди, які прямували за кордон. І в цьому разі курс нацвалюти значно впав би.

«Цією забороною регулятор стримав девальвацію гривні, що допомогло втримати певну фінансову стабільність на початку війни, у найбільш шокові для країни часи. Проте це обмеження дало змогу процвітати чорному валютному ринку», — додає він. Зрозуміло, що саме такий ринок прекрасно почувається в умовах, коли валюту пропонують фізособам в обмеженій кількості.

Тому голова правління Незалежної асоціації банків переконана: щоб наситити валютою ринок, Нацбанк і дозволив фінустановам збільшити курси. До 20 травня 2022 року, додає експерт, ті курси валют, які ми бачили у наших містах і селах, були фактично спекулятивними.

Іван Нікітченко, попри це, вважає: те, що  населення не може купити долари чи євро, не є стримувальним чинником для подальшого падіння нацвалюти.  Свою думку він пояснює тим, що валюту можна купити: якщо її немає в банках за 30 гривень за долар, то в обмінниках легко можна знайти за курсом 40.

Те саме можна сказати і про чорний ринок. Щоправда, більшість нашого населення не готова накопичувати валюту за таким високим курсом. Та й сенсу цього робити немає: курс гривні до валют може значно зменшуватися. Треба лише стежити за цим процесом.

Трохи про негатив та прогноз на майбутнє

Які дії Нацбанку, спрямовані на регулювання курсу гривні впродовж повномасштабної війни, виявилися не зовсім ефективними?

На думку Максима Тютюнникова, рішення регулятора про часткове скасування курсових обмежень в межах 10% офіційного завдало удару по експортерах та біженцях.

«З такими нововведеннями експортери повинні продавати валютний виторг за фіксованим курсом 29,25 гривні за долар, а купувати — за ринковим. Це може призвести до того, що бізнес шукатиме схеми та виводитиме підприємства з України», — зазначає він.

На думку експерта, для біженців, які розраховуються картками чи знімають готівку, валюта може істотно подорожчати, а курс надалі може змінюватися, оскільки тепер не буде обмеження  10% із прив’язкою до офіційного.

Проте, безумовно, навіть ці дії регулятора, як ми вказували вище, мали й позитивний ефект.

На що очікувати в найближчій перспективі і яким до осені буде курс нацвалюти? «Яким буде курс на конкретну дату, навіть у мирний час ніхто не знав, а нині й поготів. Занадто багато чинників, які мають на це вплив, і подій, що постійно змінюються. Проте, на мою думку, доки країни-союзники надають нам фінансову допомогу, а виведення капіталу за кордон неможливе, панікувати і чекати катастрофи не варто», — констатує Максим Тютюнников.

Такої самої думки дотримується й Олена Коробкова. Вона дає прогноз на найближчу перспективу: 34—37 гривень за долар.

«Якщо на фронті не буде погіршення, а з-за кордону ми стабільно отримуватимемо 5 мільярдів доларів на місяць, курс  стабілізується на позначках 35—38 гривень за долар. Інакше курс може зрости вище за 40 гривень за долар з подальшою девальвацією», — прогнозує Іван Нікітченко.

Отже, можемо підсумувати, що в ці тривожні місяці війни  Нацбанк України на валютному ринку вчиняв правильно. Сподіваємося, що так буде  й надалі. А успіхи наших Збройних сил сприятимуть подальшому зміцненню національної валюти.