У нинішній рік гривня увійшла більш-менш стабільною. Звісно, курс далеко не такий, яким був до війни, проте тримається. Які рецепти стабільності української валюти? Якою буде вона надалі та які чинники на неї впливатимуть? На ці та інші запитання «Урядовий кур’єр» шукав відповіді з допомогою експертів.

Розхитування немає

Дехто з фахівців на початку року висловлював побоювання, що наприкінці зими банки можуть розхитати курс гривні й навесні можливі курсові коливання. Проте як зазначає експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» Олексій Кущ, цього не станеться: «Банкам достатньо коштів для збільшення резервів, і якоїсь гри в цьому сенсі не відбуватиметься. Непокоїть інше: з 1 квітня розпочнеться масоване виведення коштів нерезидентів, які вони вклали в облігації внутрішньої державної позики. Вони виведуть з країни не такі й великі гроші — до 200—300 мільйонів доларів, проте це може спричинити певні курсові коливання. А в нас настільки нестабільний валютний ринок, що будь-що за умови істотного падіння обсягів експорту й імпорту спричиняє зміну курсу на 1—2 гривні», — зазначає він.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян упевнений, що комерційним банкам не вигідно розхитувати ситуацію з курсом, адже вони підпорядковуються Нацбанку, який підтримує стабільність на ринку.

«Проте є певний конфлікт інтересів у системі відносин фіскальної і монетарної політики. Відчувається нестача гривневої маси. Може виникнути тиск іншого ґатунку: шукатимуть привід для ввімкнення друкарського верстата. А це, як відомо, призводить до інфляційного зростання і може справді розхитати курс», — упевнений він. Аналітик зазначає, що такий варіант хоч і можливий, проте малоймовірний.

Зовнішні надходження та політика НБУ

Хоч нині є певні коливання курсу гривні щодо основних валют світу, вона тримається. Які передумови?

На думку директора департаменту казначейських операцій «Юнекс Банку» Ганни Золотько, зміцнення та утримування курсу гривні зумовлене зниженням попиту на готівкову іноземну валюту. Експерт переконана, що цьому сприяє збільшення популярності інструменту купівлі валюти з розміщенням на тримісячному депозиті та через поступове пожвавлення споживчого ринку. Але це яскравий приклад зростання курсу після невеликих його коливань. Проте є й значущіші чинники.

Олексій Кущ переконаний, що нинішньою стабільністю українська валюта має завдячувати лише постійним вливанням від міжнародних фінансових організацій: «Це так званий геополітичний маркетинг, який формує команда Президента України Володимира Зеленського завдяки його влучним виступам та поїздкам у різні країни. Торік ми отримали 30 мільярдів доларів таких безповоротних вливань. Чимало коштів отримаємо й цього року. Якби Захід не забезпечив Україну такою міцною підтримкою, то курс гривні до долара був би не 40 до 1, а 100 до 1, а інфляція була б не 30%,  а вдесятеро більшою».

До цього Єгор Киян додає, що курс стримується завдяки стабільній ситуації, яку протягом багатьох місяців забезпечують наші сили оборони на фронті, значному зменшенню ввезення імпортних товарів в Україну на тлі підтримки певного рівня експорту і грамотній політиці Нацбанку з підтримки гривні.

Біженці впливають на рух

Чи був в Україні протягом останніх місяців дефіцит валюти і як він вплинув на курсоутворення? Чимало експертів впевнені, що дефіциту валюти у країні немає. Золотовалютні резерви Нацбанку становлять 30 мільярдів доларів. На думку Єгора Кияна, це покриває необхідний для країни мінімум на рівні 20—24 мільярдів доларів. Поза тим, країна виконує всі міжнародні зобов’язання, і нестачі валюти нема.

Проте Олексій Кущ зазначає, що 8 мільйонів людей, які протягом року виїхали з України за кордон, певним чином впливають на рух валюти. Вони отримують на свої українські картки допомогу у гривнях або різного штибу доходи і сплачують ними вже в євро чи доларах за товари та послуги у країнах перебування.

«Щомісяця вони витрачали по 3 мільярди євро, нині ця сума трохи менша — 2—2,5 мільярда євро. Цікаво, що Нацбанк вносить ці кошти в баланс «торгівля товарами та послугами», і так формується відоме нам сальдо зовнішньоторговельного балансу. Ці кошти іменуються «імпорт послуг» за статтею «туризм»», — каже він.

За рік ця сума становить майже 30 мільярдів доларів. Ці кошти збільшують зовнішньоторговельне сальдо за імпортом, і в нас виникає загальний дефіцит 50 мільярдів доларів. Фактично йдеться про вимивання валюти із країни. Оскільки український річний ВВП — 120—130 мільярдів доларів, таке вимивання становить майже 40% цього показника. Проте, за словами Олексія Куща, це не має загроз для формування курсу української валюти. Варто пам’ятати, що в Україні нині не ринковий, а фіксований курс гривні.

Генератори не винні

Агресор вже кілька місяців нищить нашу енергетичну інфраструктуру  ракетними обстрілами. І весь цей час наші міжнародні партнери надають допомогу, постачаючи енергетичне обладнання. Зокрема й чималу кількість генераторів, які працюють на дизельному пальному. Чи впливає це на курсоутворення?

На думку Єгора Кияна, в масштабах країни це явище не таке й помітне. Експерт зазначає, що певна частина допомоги надходить не в товарній формі, а як безповоротна фінансова допомога, що трохи згладжує ситуацію. А Олексій Кущ упевнений, що це не впливає на курсоутворення, проте позначається на цінах, підштовхуючи інфляційні процеси.

Чи є нині високий попит на валюту на міжбанківському та роздрібному ринку і як це впливає на курс гривні? Міжбанку нині не існує. Адже банки купують валюту за фіксованим курсом, який виставляє головний фінансовий регулятор. Що стосується торгівлі доларами та євро на роздрібному ринку, то там теж нема особливого пожвавлення, адже в людей бракує вільної гривні, яку можна переводити у валюту. Отже, цей чинник не дуже впливає на курсоутворення в Україні.

Що буде далі? Як зазначає Єгор Киян, Нацбанк завжди може переглянути курс у разі виникнення гострої потреби. Але нині в цьому немає необхідності. Непередбачувані обставини, звісно, можуть виникнути. Але й тут можна бути спокійними: західна коаліція здатна надати Україні фінансову допомогу.