Ця перша з часів початку пандемії сесія, яка проходить у повноцінному очному форматі, в умовах фізичної присутності депутатів. Виняток зроблено лише для української делегації. Керівництво асамблеї врахувало, що через зрозумілі причини не всі українські депутати зможуть приїхати до Страсбурга.
Але, як повідомив журналістів член делегації від України Олексій Гончаренко, більша частина його колег присутня в залі засідань ПАРЄ. «Завдання України — максимально використати цей майданчик, щоб оприлюднити всі важливі для нас теми та розставити всі акценти», — пояснив Олексій Гончаренко. Він зазначив, що в умовах повноцінної роботи сесії в українських депутатів з’явилася можливість кулуарного спілкування із «представниками політичних еліт країн-членів Ради Європи» і вони збираються повною мірою нею скористатися.
Порядок денний сесії майже повністю сформувала війна росії проти України. Сьогодні депутати обговорять та ухвалять резолюцію, як РЄ має реагувати на останні виклики безпеки в Європі. А після обіду керівництво РЄ, голови політичних груп ПАРЄ та спеціальні гості сесії — міністри закордонних справ Ірландії та Фінляндії проведуть інтерактивні дебати на високому рівні «Підтримка демократичної безпеки в Європі». На дебати запрошено лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську.
Блок гуманітарних питань, пов’язаних із наслідками війни в Україні, що складається із трьох резолюцій, депутати розглянуть завтра. Їх присвячено проблемам міграції, спричиненої російською агресією, захисту дітей-біженців, які перебувають без супроводу батьків або опікунів, і правового захисту жінок під час та після воєнних конфліктів.
Особливість нинішньої сесії ПАРЄ — те, що депутати проведуть дебати та голосування щодо двох резолюцій, які стосуються питань порушення прав людини та принципів верховенства права в росії. Як відомо, 16 березня цього року росію виключили зі складу РЄ через «неспровоковане воєнне вторгнення в Україну». Тож делегація держдуми рф автоматично втратила своє представництво в ПАРЄ, а сама асамблея — право здійснювати комплексний моніторинг дотримання прав людини в росії. Проте на обговорення нинішньої сесії винесено резолюції «Необхідність відновлення прав людини та верховенства права в регіоні Північного Кавказу» та «Справи політичних в’язнів в рф».
Це пояснюється тим, що підготовка резолюцій ПАРЄ — питання не кількох тижнів чи місяців. І робота над доповідями про порушення прав людини на Північному Кавказі та політичних в’язнів в рф почалася у 2017 та 2020 роках відповідно, коли москва ще входила до складу РЄ. Тому доповідачі продовжили роботу над доповідями і після того, як росія перестала бути членом РЄ.
У резолюції ПАРЄ про відповідь РЄ на агресію рф проти України, ухваленій під час весняної сесії, депутати пообіцяли, що, незважаючи на жорстке неприйняття політики влади росії, ПАРЄ послідовно посилюватиме співпрацю з її громадянським суспільством. А ситуація із правами людини в рф залишатиметься у фокусі уваги ПАРЄ.
Звичайно, питання полягає в тому, який вплив матимуть резолюції щодо росії на кремль. Формально, згідно з рішенням ЄСПЛ, ухваленим після виключення рф, москва залишається стороною Європейської конвенції про захист прав людини до 16 вересня. Це означає, що росія зобов’язана виконувати вироки ЄСПЛ, рішення Комітету міністрів РЄ та резолюції ПАРЄ, ухвалені у цих часових межах.
Однак путінський режим настільки брутально довів, що норми міжнародного права для нього — порожній звук, що буде наївно сподіватися, що його налякає чергова резолюція ПАРЄ, яких росія і так не виконувала принаймні останні вісім років. До того ж президент путін, продовжуючи послідовну лінію на відокремлення росії від решти цивілізованого світу, на початку червня вже підписав закон, який визнає перевагу національного законодавства над міжнародним і дозволяє не виконувати рішень ЄСПЛ, винесених після 15 березня 2022 року. Проте позиція ПАРЄ та її наміри не полишати відстежувати внутрішньополітичну ситуацію в росії спрямована передусім на російське громадянське суспільство, яке має прочитати такий меседж: росія зможе повернутися в РЄ, щойно відновить норми демократії й верховенство права.