Необхідність медичної реформи є невідворотною. В Україні традиційно роль первинної ланки та, зокрема, терапевтів була незначною, хоча світовий досвід свідчить про те, що більшість послуг повинні надаватись саме на первинному рівні. Основним елементом організаційної структури охорони здоров’я залишалося переважне надання послуг найдорожчими постачальниками — лікарнями та спеціалістами. Отже, структура надання медичних послуг була фактично «перевернутою», а тому й неефективною.

Рік тому, зважаючи на накопичену критичну масу проблем у галузі охорони здоров’я, Урядом було ініційовано початок медичної реформи, стартом якої стало прийняття 19 жовтня 2017 року Верховною Радою України Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Урядовим контактним центром у жовтні цього року було проведено дослідження на тему «Громадська думка щодо нововведень у сфері охорони здоров’я, зокрема інституту сімейного лікаря» шляхом телефонного опитування заявників, які звернулися на урядову «гарячу лінію». Метою дослідження було з’ясувати значущість різних факторів і ступінь їхнього впливу на вибір конкретного сімейного лікаря, виявити чинники, що гальмують процес вибору свого сімейного лікаря та підписання з ним відповідної декларації тощо.

Згідно з даними опитування, переважна більшість українців при виборі сімейного лікаря, передусім, звертає увагу на його стаж роботи. Цю альтернативу відповіді обрали 74,4% опитаних. Аналіз розподілу відповідей з питання підписання декларацій залежно від віку респондента свідчить про те, що найактивнішу позицію зайняли молодь та люди похилого віку. Серед респондентів, які обрали для себе сімейного лікаря,більшість людей (66,2%) обрали свого дільничного.

Дослідження дозволило з’ясувати, які канали та способи інформування щодо інституту сімейного лікаря громадяни вважають для себе зручнішими. Відповідно до отриманих даних, найпотужнішими каналами для донесення інформації до пересічного українця є теле- і радіопередачі та прямі консультації, отримані безпосередньо від співробітників медичного закладу(27,5% та 23,4% респондентів відповідно). Також, 12,8% опитаних вважають за краще отримувати інформацію з соціальних мереж та блогів, 12,5% віддають перевагу статтям у пресі.

У Міністерстві охорони здоров’я зазначають, що за пацієнтів, які не підписали декларації та проживають на території обслуговування медичного закладу, де працюють сімейні лікарі, терапевти, педіатри, комунальний медзаклад буде отримувати оплати від Національної служби здоров'я України до червня 2019 року включно. Навіть з липня 2019 року пацієнтам, які не обрали свого сімейного лікаря або знаходяться у відпустці чи відрядженні, сімейний лікар надасть безоплатно медичну допомогу у невідкладному стані.

Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, протягом цього року зареєстровано понад 15 тис. звернень з питань надання медичної допомоги населенню. Вказані звернення отримані від громадян переважно Дніпропетровської, Харківської, Донецької областей та м. Києва. Заявників турбували питання незадовільного функціонування державних та комунальних медичних закладів, пов’язані з оформленням медичних документів, організацією прийому пацієнтів, відмовою у госпіталізації до закладів охорони здоров’я, закриттям, перепрофілюванням закладу, структурної одиниці тощо; непрофесійними діями медичного персоналу.

Крім того, громадяни скаржилися на працівників закладів охорони здоров’я, які під різними приводами відмовляють у прийнятті декларацій про вибір лікаря, зокрема, мотивуючи вичерпаним лімітом укладених декларацій.

Черкащанка, особа з інвалідністю І групи (ампутовані ступні обох ніг) зателефонувала на урядову «гарячу лінію» та повідомила, що у неї запалення ноги, яке супроводжується гнійними виділеннями та температурою тіла до 39,0. За словами заявниці, 07.08.2018 р. машиною швидкої медичної допомоги її було доставлено до приймального відділення міської лікарні, де їй відмовили у госпіталізації, мотивуючи відсутністю місць. У районній поліклініці міста також відмовилися лікувати жінку. Тим часом, стан здоров'я заявниці погіршувався. Жінка просила терміново госпіталізувати її до міської лікарні м. Черкаси та надати належну медичну допомогу.

У Черкаській облдержадміністрації повідомили, що за інформацією Черкаської міської ради, 07.08.2018 р. заявницю було доставлено до приймального відділення міської лікарні. Після огляду їй було рекомендовано амбулаторне лікування за місцем проживання, оскільки показання до госпіталізації були відсутні. 10.08.2018 р. за направленням сімейного лікаря жінку госпіталізовано на стаціонарне лікування до хірургічного відділення міської хірургії.

Заявник з Городоцького району Львівської області просив сприяння у проведенні повторного медичного обстеження дитини у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі (ЗУСДМЦ). Чоловік має направлення на проходження медичного обстеження дитини в Національній дитячій спеціалізованій лікарні «ОХМАТДИТ» у м. Київ, проте родина заявника перебуває у скрутному матеріальному становищі і не може дозволити поїздку та перебування дитини у Києві.

У Львівській обласній державній адміністрації поінформували, що для остаточної верифікації діагнозу та у зв’язку із сумнівами батьків у його правильності заявнику рекомендовано дообстежити дитину у неврологічному відділенні лікарні «ОХМАТДИТ» у м. Києві. Стосовно госпіталізації у неврологічне відділення ЗУСДМЦ, то вона здійснюється планово (або ургентно за показаннями) по узгодженню із завідувачем відділення.

Під час зворотного зв’язку заявник повідомив, що після звернення на урядову «гарячу лінію» він погодився на госпіталізацію сина до лікарні «ОХМАТДИТ» у м. Києві для повторного медичного обстеження та встановлення діагнозу.

З міської лікарні м. Хмельницький зателефонувала жінка, яку було доставлено бригадою швидкої медичної допомоги з підозрою на інсульт. Їй було проведено комп'ютерну томографію та повідомлено, що за неї необхідно сплатити 700 грн. У жінці не було з собою такою суми. Вона поскаржилася на сильний головний біль та біль у серці. У приймальному відділенні їй не надавали жодної медичної допомоги. Заявниця просила зобов'язати лікарів приймального відділення міської лікарні надати невідкладну медичну допомогу.

За результатами розгляду звернення у Хмельницькій міській раді повідомили, що жінці було проведено обстеження комп’ютерної томографії безкоштовно. Діагноз: інсульт не підтверджено, проте жінка перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні міської лікарні, звідки виписана з покращенням для продовження лікування в амбулаторному режимі. Заявниця під час зворотного зв’язку підтвердила, що, дійсно, перебувала на стаціонарному лікуванні у міській лікарні.

За період з 4 по 11 грудня 2018 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 33 987 звернень, з них телефоном — 32 198, через інтернет —1789.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

► Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: 
Урядова гаряча лінія 1545-1,
Урядова гаряча лінія 1545-2,
Урядова гаряча лінія 1545-3.

► Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

► Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

► Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: 
+38(044)284-19-15.

► Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua