Майже місяць тому росія офіційно вийшла із чорноморської зернової ініціативи. Нині ворог намагається всіляко перешкодити вивезенню української агропродукції через вітчизняні морські порти, обстрілюючи зокрема нашу портову інфраструктуру. Україна ж попри ворожі дії докладає максимум зусиль для продовження роботи морського зернового коридору. Адже від цього залежить загалом світова продовольча безпека. Ризики для неї Укрінформу прокоментували у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО). Головний економіст ФАО Максімо ТОРЕРО в інтерв’ю пояснив, як зростають ціни на продовольство у світі через зупинення зернової угоди, наголошуючи на важливості її відновлення.
— Розкажіть, яка нині динаміка та прогнози зростання цін на продовольство у світі.
— Протягом останніх двох-трьох років світові ціни на продовольство були дуже нестабільними. Вони почали стрімко зростати із середини 2020-го через дефіцит пропозиції в окремих критично важливих галузях харчової промисловості різних країн, що було зумовлено насамперед вузькими місцями в логістиці, пов’язаними з COVID-19, зростанням світових цін на енергоносії, а також погодними умовами, що спричинили проблеми з виробництвом.
Війна в Україні спровокувала різке зростання цін на продовольство в лютому 2022 року, коли індекс продовольчих цін ФАО збільшився на 13,1% порівняно з попереднім місяцем. У березні 2022-го ціни на олію та зернові зросли на 24,8% та 17,1% відповідно.
Однак згодом вони стали знижуватися, що свідчило про збільшення світових експортних можливостей, чому також сприяла чорноморська зернова ініціатива, яка дала змогу продовжити експорт кукурудзи, пшениці та інших продовольчих товарів з України. Проте складні економічні умови в багатьох країнах і зниження попиту на імпорт підтримують нині ціни на продовольство на історично високому рівні.
Світові ціни на продовольство в найближчому майбутньому залежатимуть від кількох глобальних подій. По-перше, від того, як світові ринки відреагують на поточну ринкову невизначеність, оскільки припинення дії зернової ініціативи додало волатильності й без того нестабільним світовим ринкам, які, як правило, мають досить обмежену здатність долати додаткові труднощі для країн, що є чистими імпортерами продовольства.
По-друге, хоч світ має достатню пропозицію, особливо зернових, експортні обмеження, як ті, що їх запровадила Індія на експорт білого рису, можуть посилити ринкову невизначеність та волатильність цін на продовольство. (Восени 2022-го Індія запровадила мито на експорт білого та коричневого рису, а також заборону на вивезення подрібненого рису. А 20 липня цього року введено заборону на експорт усіх сортів рису, крім басматі. — Ред.).
По-третє, можливі наслідки метеорологічного явища Ель-Ніньйо, що насувається (планетарний період, який супроводжується нагріванням поверхні екваторіального моря та підвищенням температури на планеті. — Ред.), можуть серйозно вплинути на світове виробництво продовольства найближчими місяцями, що, можливо, спричинить подальший тиск на продовольчі ринки та ціни на продовольство у всьому світі. З іншого боку, складні економічні умови в окремих великих країнах-імпортерах продовольства певною мірою врівноважать тиск на ціни.
— А як повномасштабна війна росії проти України впливає на ці процеси?
— 2021 року Україна та російська федерація входили до трійки найбільших світових експортерів пшениці, ячменю, кукурудзи, ріпаку, ріпакової олії, насіння соняшнику та соняшникової олії. росія також посідала перше місце у світі за обсягами експорту азотних добрив, друге — за обсягами експорту калійних добрив і третє — за обсягами експорту фосфорних добрив.
Частка України та росії у світовому експорті пшениці 2022 року скоротилася до 17% з майже 26% 2021-го
Велика кількість держав-імпортерів продовольства та добрив, багато з яких належать до груп найменш розвинених і країн з низьким рівнем доходу та дефіцитом продовольства, задовольняють свої потреби завдяки постачанню продовольства з України та росії. На момент початку війни багато із цих країн вже боролися з негативними наслідками пандемії COVID-19 та зростанням світових цін на продовольство й добрива.
Частка України та росії у світовому експорті пшениці 2022 року скоротилася до 17% з майже 26% 2021 року. Аналогічно спостерігалося скорочення частки двох країн у світовому експорті ячменю, кукурудзи, ріпаку та соняшникової олії.
У секторі олійних культур здебільшого через зниження світового виробництва насіння соняшнику внаслідок скорочення виробництва в Україні 2022 року частка російської федерації збільшилася до 31%, тоді як частка України зменшилася до 21%. Щодо інших олійних культур спостерігали незначні зміни.
Як наслідок, початок повномасштабної війни в Україні в лютому призвів до різкого зростання цін 2022 року. Однак не всі зміни в торгівлі та профілі ринку спричинено війною, хоч вона і відіграла певну роль.
— То яка роль зернової угоди і які наслідки матиме її припинення?
— У межах зернової угоди з України було відвантажено понад 32 мільйони тонн сільськогосподарських товарів. У загальну кількість входять майже 725 тисяч тонн зерна, відвантаженого на суднах, які зафрахтувала Всесвітня продовольча програма (ВПП) для підтримки її гуманітарних операцій в інших країнах. Майже половину відвантаженого обсягу становила кукурудза, тоді як на пшеницю припадало трохи більш як чверть. Очікують, що із припиненням ініціативи російською федерацією тиск на ціни посилиться.
У межах зернової угоди з України було відвантажено понад 32 мільйони тонн сільськогосподарських товарів
З урахуванням альтернативних — не морських — транспортних потужностей, зокрема мілководних річкових портів, залізничних і меншою мірою автомобільних перевезень, які Україна розвинула з початку війни, певний потік експорту з України відбуватиметься. Однак морські перевезення Чорним морем залишаються найдешевшою альтернативою транспортування. Інші судноплавні канали дорожчі, оскільки нещодавно через обстріли постраждали експортна та складська інфраструктура в мілководних портах.
Тож у довгостроковій перспективі залишається значне занепокоєння щодо того, чи українські агровиробники сіятимуть з огляду на ринкові та інші труднощі, з якими вони стикаються, і що саме. Уже 2023 року певні площі, що раніше засівали зерновими, сіяли олійними культурами. Окремі сільськогосподарські землі залишаються забрудненими та замінованими, що перешкоджає веденню сільського господарства.
Якщо війна триватиме, подальші зміни в посівних площах в Україні, ймовірно, вплинуть на загальну прибутковість українського сільського господарства.
— Прокоментуйте, будь ласка, наслідки підриву Каховської дамби. Чи позначиться ця катастрофа на світових продовольчих ринках?
— Руйнування Каховської дамби в червні 2023 року хоч і призвело до відносно обмежених короткострокових пошкоджень, має довгострокові екологічні та економічні наслідки. Забруднення вплине на родючість ґрунтів, доступність питної води для людей і худоби, біорізноманіття і стан багатьох екосистем у нижній частині річки Дніпро.
У довгостроковій перспективі використання іригаційних систем, якщо вода у водосховищі не збільшиться до рівня, який зробить можливим її перекачування, залишатиметься обмеженим. Не передбачається, що втрата раніше зрошуваних культур на півдні матиме значний вплив на світові ринки. Однак фактичний вплив значною мірою залежатиме від розвитку подій в інших основних країнах-виробниках.
— За вашими оцінками, які країни найбільше постраждають від зростання цін на продовольство?
— Тоді як країни-експортери продовольства отримують вигоду від підвищення цін, країни-імпортери платять вищі ціни за постачання продовольства.
За прогнозами, 2023 року світовий імпорт продовольства досягне 1,98 трильйона доларів США, що на 1,5%, або на 28,9 мільярда доларів США, перевищить рекордний показник 2022 року, який оцінювали в 1,95 трильйона доларів США. Попри досягнення нового абсолютного максимуму очікують, що темпи зростання значно сповільняться порівняно з 2022-м і 2021 роками, коли зростання досягло 11% і 18% відповідно. Очікують, що країни з високим рівнем доходу зможуть компенсувати зростання витрат, тоді як країни з доходом вище від середнього та низьким зосередять свій імпорт на основних харчових продуктах, зменшуючи кількість та якість свого продовольчого імпорту.
Країни, що розвиваються, які є чистими імпортерами продовольства, найбільш вразливі до зростання світових цін на продовольство. Серед них країни на південь від Сахари, які вже стикаються із серйозними проблемами браку продовольчої безпеки і навіть голодом, мають найбільший ризик подальшого погіршення ситуації. Крім складних економічних умов, більшість цих країн страждають від конфліктів.
Як зазначено в останньому спільному звіті ФАО/ВПП «Гарячі точки голоду» (Hunger Hotspots), опублікованому в червні, до країн з катастрофічною ситуацією належать Ефіопія, Нігерія, Сомалі та Південний Судан. До цієї групи також входять Афганістан та Ємен.
Однак навіть у країнах, які наразі не визначено як гарячі точки голоду, високі світові ціни на продовольство, ймовірно, призведуть до високих витрат на імпорт продовольства, що посилить проблеми із платіжним балансом та сприятиме інфляції.
— Що крім російсько-української війни та виходу росії із зернової угоди ще вплине на продовольчі ринки?
— Зміна клімату та погодних умов матимуть вплив на сільськогосподарське виробництво, а також переробку і транспортування продовольства. Певні географічні райони стануть більш несприятливими для сільськогосподарського виробництва, а погодні умови в інших можуть стати більш придатними. Загалом ключовим словом у виробництві продовольства завжди залишається «невизначеність»: невизначеність щодо зміни температури, кількості опадів та погодних умов. Усе це формує ту ринкову невизначеність, яка й зумовлює світові ціни на продовольство.
Динаміка цін також залежить від виробничих та політичних рішень у країнах-експортерах. Особливо це стосується ринку олій та зернових. Наприклад, цього місяця заборона Індії на експорт рису сорту «джапоніка» призвела до зростання попиту на цей товар великих споживачів, зокрема Таїланду, що спричинило підвищення світових цін. Як наслідок, індекс світових цін на рис зріс на 2,8% порівняно із червнем, і значення індексу досягло найвищого рівня з вересня 2011 року.
Індекс цін на олії зріс більш ніж на 15%. Значною мірою це зростання було зумовлене припиненням зернової ініціативи. Погані перспективи виробництва пальмової олії в основних країнах-виробниках також чинили значний тиск на ціни на олії. Тим часом ціни на соєву та ріпакову олію зросли на тлі занепокоєння щодо перспектив виробництва у США та Канаді. Зростання світових котирувань сирої нафти також сприяло зростанню цін на олії через взаємозв’язок «енергетика — продовольство».
— На вашу думку, як можна поліпшити ситуацію на продовольчих ринках у короткостроковій перспективі?
— Відновлення зернової ініціативи сприятиме зниженню міжнародних цін та полегшенню доступу до сільськогосподарської продукції для певних країн з низьким та нижчим за середній рівнем доходу. Багато країн уже перебувають у складній макроекономічній ситуації, стикаючись з високим рівнем заборгованості, а зростання витрат на імпорт або економічна нестабільність значно погіршать їхню спроможність підтримувати своє населення. Кілька країн, що мають серйозні проблеми з нестачею продовольства, такі як Кенія або Бангладеш, отримали вигоду від зернової ініціативи з точки зору підтримки достатньої пропозиції пшениці.
Такі країни, як Ємен або Афганістан, мають інший характер вразливості, хоч зернова ініціатива відіграє для них невелику роль, становлячи менш ніж 8% загального обсягу постачання пшениці. В обох країнах спостерігається дуже високий рівень недоїдання і значна залежність від пшениці в раціоні, тому будь-які порушення можуть призвести до жахливих наслідків для населення.
Для розв’язання цієї проблеми ФАО 2022 року запропонувала спеціальну кредитну лінію, відому як Механізм фінансування імпорту продовольства (FIFF). Її надаватимуть країнам з низьким рівнем доходу, що стикаються з гострою потребою в імпорті продовольства. ФАО визнає зусилля МВФ, спрямовані на реалізацію такого заходу, і підтримує його рішення продовжити чинність цього механізму ще на шість місяців.
Відновлення роботи зернової ініціативи дасть змогу запобігти різкому падінню сільськогосподарського виробництва в Україні, що критично важливо для світу з огляду на її критичну роль у постачанні олійних та зернових культур на світовий ринок. Його призупинення на додаток до війни створює виклик для фермерів через високі логістичні витрати на експорт альтернативними маршрутами.
Усі наявні ініціативи дорожчі й мають набагато меншу пропускну спроможність порівняно із зерновим коридором. Альтернативні маршрути потребуватимуть збільшення вартості логістичних послуг, а пов’язані з ними витрати матимуть вплив на міжнародні ціни. Урядам завжди рекомендовано утримуватися від запровадження заборон на експорт та інших заходів, що обмежують торгівлю, які можуть призвести до ринкової невизначеності.
Відновлення роботи зернової ініціативи дасть змогу запобігти різкому падінню сільськогосподарського виробництва в Україні, що критично важливо для світу
Необхідно вжити конкретних заходів для поліпшення функціонування та довгострокової стійкості світового виробництва і продовольчих та сільськогосподарських ринків, зокрема через зменшення коливань, зміцнення потенціалу та забезпечення підвищення ефективності та сталої продуктивності. Це означає зміцнення системи забезпечення суспільними благами, наприклад, через підвищення доступності агровиробників до дорадчих та інформаційних послуг, інвестування в наукові дослідження та поліпшення інфраструктури в сільській місцевості.
Для перетворення агропродовольчих систем на більш ефективні, інклюзивні, стійкі та сталі для подолання поточної кризи і підвищення стійкості до майбутніх криз, а також для реагування на виклики, пов’язані з наслідками стихійних лих, спричинених кліматичною кризою, нині необхідні відповідні інвестиції. Для досягнення цілей сталого розвитку (ЦСР2) до 2030 року агропродовольчі системи мають виробляти більше з меншими витратами. Технології, наука та інновації матимуть вирішальне значення у цьому процесі.
Олександра КЛІТІНА,
Укрінформ, Київ
(Надруковано зі скороченнями)