Руйнацією діалог не збудуєш. Таким був лейтмотив тристоронньої зустрічі-семінару «Соціальний діалог в Україні», який відбувся в Києві за участю представників Європейського соціально-економічного комітету (ЄСЕК). Захід організували Національна тристороння соціально-економічна рада спільно з Академією та Європейською комiсiєю в рамках програми технічної допомоги ЄС «ТАЄКС».
Представники ЄСЕК поділилися власним досвідом знаходження компромісу між представниками всіх верств суспільства — громадськості, найманих працівників, роботодавців та держави. Як відомо, Національна тристороння соціально-економічна рада відповідно до Закону «Про соціальний діалог» є постійно діючим органом, створеним Президентом України для ведення соціального діалогу. Рекомендації і пропозиції Нацради обов’язкові для розгляду Кабміном, Верховною Радою і Президентом України. На цьому наголошували учасники семінару. Як і на тому, що соціальний діалог та демократична система соціально-трудових відносин є необхідною запорукою просування України до Європейського Союзу.
В’ячеслав КОЛОМІЄЦЬ,
заступник міністра соціальної політики:
— Як свідчить досвід європейських країн, забезпечити сталий економічний розвиток, ефективну систему гарантованих соцстандартів можливо завдяки реалізації постійного соціального діалогу між державою, організаціями роботодавців та профспілками. При цьому результативність такого діалогу залежить від уміння та бажання знаходити компроміси.
В Україні чимало зроблено щодо розвитку постійного соціального діалогу між партнерами, сформована нормативно-правова база, відбувається постійна співпраця зі сторонами діалогу на всіх рівнях.
Усі проекти нормативно-правових актів щодо соціальної, економічної і трудової сфери обов’язково надаються на розгляд і погодження сторонам соціального партнерства на національному рівні.
Важливим здобутком соціального діалогу, на мій погляд, також є те, що представники спільних представницьких органів роботодавців і профспілок беруть участь у засіданнях уряду і можуть напряму висловити власну позицію.
Сторонами діалогу підготовлено і прийнято низку спільних документів, серед яких Національна тристороння угода про зайнятість і робочі місця, підписана у червні 2012 року; Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством соціальної політики, Всеукраїнським об’єднанням профспілок та Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців та Міжнародною організацією праці щодо Програми гідної праці на 2012–2015 роки; Декларація про соціальну справедливість.
В рамках цієї декларації сторони домовилися спільно працювати над забезпеченням ефективної зайнятості, легалізації зарплати, модернізації системи оплати праці, вдосконалення пенсійної системи, а також брати участь у розробці концепції соціального розвитку України до 2023 року.
Олексій МІРОШНИЧЕНКО,
заступник голови ради Федерації роботодавців України:
— Що турбує роботодавців у соціальному діалозі? На наш погляд, найслабшою ланкою в ньому є державні службовці. По-перше, це плинність кадрів серед них. Їм не вистачає досвіду і, очевидно, лякають великі обсяги роботи. Розуміючи це, торік спільно з Національною академією державного управління при Президентові України ми розробили підручник «Соціальний діалог у державному управлінні». Вважаємо це посильним внеском у виправлення ситуації.
Інша проблема — виконання домовленостей. Ставимо за мету підвищення ефективності ведення соціального діалогу і реалізацію досягнутих домовленостей. На мій погляд, Національна рада має стати майданчиком з обговорення проблем суспільства. Бо нині в Нацраді ми лише говоримо про соціально-трудові відносини. Потрібно внести в діалог нові форми, як то навчання, підвищення кваліфікації, досудове врегулювання трудових конфліктів (трудовий арбітраж).
Григорій ОСОВИЙ,
перший заступник голови Федерації профспілок України:
— Без профспілок соціальний діалог був би неможливим. Профспілки зуміли в 1990-ті роки виступити з ініціативами створення міжнародного інституту у форматі міжнародної організації праці.
Куди рухатимемося далі? Є закон, є інститут, Український координаційний комітет сприяння зайнятості, фонд загальнообов’язкового соціального страхування, є представництво сторін в уряді і можливість розгляду тих ініціатив, які йдуть від уряду, і висловлення своїх точок зору. Здавалося б, досягнуто вершини. Проте, метою соціального діалогу є підвищення рівня і якості життя. Орієнтир — Європа. А поки що дослідження вказують на найнижчий рівень заробітної плати серед європейських країн. Не ліквідовано заборгованість із виплати зарплат і соціальних виплат.
Юрій КОВБАСЮК,
президент Національної академії державного
управління при Президентові України:
— В українському соціумі спостерігається нечітке усвідомлення ролі партнерів у створенні сприятливого середовища для соціально-трудових відносин. На мою думку, причиною цього є брак знань. Тож кафедра соціально-гуманітарної політики нашої академії ще у 2001 році підготувала і видала навчальний посібник «Соціальне партнерство в Україні». У 2005 році наші науковці розробили програму навчальної факультативної дисципліни «Соціальний діалог і соціальне партнерство в державному управлінні». Цього року в Національній академії запроваджено дисципліну «Соціальний діалог як інститут управління суспільним розвитком», це програма підготовки слухачів інституту вищих керівних кадрів. У партнерстві з Федерацією роботодавців проведено круглий стіл «Соціальний діалог як засіб підвищення ефективності державного управління».
Олександр ШУБІН,
секретар Національної тристоронньої
соціально-економічної ради:
— Перехід від планової адміністративної системи господарювання до ринкової сприяв появі соціального діалогу. З’явилися інститути ринкової системи: ринок товарів, ринок капіталів, ринок послуг і ринок праці. З моменту формування ринку праці розпочалося формування і соціального діалогу. Укладено першу тарифну угоду між урядом і працівниками, почалося формування нормативно-правової бази. А з приєднанням приватних роботодавців почали говорити про наявність тристороннього соціального діалогу світового зразка. У 2005 році ухвалено указ Президента «Про створення Національної тристоронньої соціально-економічної ради». 2010 року — Закон «Про соціальний діалог». Увесь цей час тристороння соціально-економічна рада вивчала світовий досвід. Вона стала членом Міжнародної асоціації соціально-економічних рад та подібних їй інституцій. Понад 70 країн світу входять до складу асоціації.
Одним з головних напрямків міжнародного співробітництва є співпраця з європейським соціально-економічним комітетом. Це приклад активної участі громадянського суспільства, профспілок, роботодавців у державотворенні. В ЄСЕК входять роботодавці, профспілки і сторона третіх інтересів (громадянське суспільство). Рекомендації цього органу на 81% сприйняті і впроваджені Єврокомісією і Європарламентом. Тобто будь-який нормативно-правовий акт на рівні ЄС направляється до Європейського соціального економічного комітету, а він, у свою чергу, відпрацьовує свої рекомендації. Рекомендації є обов’язковими для прийняття і ухвалення Єврокомісією і Європарламентом.
Те, чого ми хочемо досягти в Україні, перекликається з тим, що є в ЄС. Роль національної тристоронньої соціально-економічної ради повинна бути такою, якою є роль європейського соціально-економічного комітету в Європі. Нещодавно визначено домовленість щодо підписання меморандуму з ЄСЕК. З наступного року відбуватимуться щорічні спільні конференції, саміти, обміни спеціалістами в галузі соціального діалогу. Тристоронньою соціально-економічною радою розглядається весь спектр суспільно-економічних питань. Це питання інвестиційного клімату, податкового, грошово-фінансової політики, бюджетної політики, питання соціально-трудових відносин, захисту малозабезпечених верств населення, екологія, безпека праці. Всі питання, які турбують громадськість, мають виноситись на рівень територіальних рад і Національної ради для того, щоб уряд мав змогу через рішення рекомендації Нацради знати позиції соціальних партнерів з найважливіших питань.
НАСАМКІНЕЦЬ
♦ Секретар Національної ради Олександр Шубін наголосив, що для всіх присутніх став надзвичайно цікавим та корисним досвід та напрацювання європейських країн у сфері ведення соціального діалогу, зокрема Італії, Ірландії, Словенії, Латвії та в Євросоюзі в цілому. Сторони висловили переконання, що співпраця між Національною тристоронньою соціально-економічною радою та ЄСЕК буде поглиблюватись, запорукою чого стане, крім іншого, очікуване у найближчі місяці підписання Меморандуму про співпрацю.
♦ Національна рада працює над використанням європейського досвіду залучення до роботи тристоронніх органів представників громадянського суспільства, а також шукає механізми щодо підвищення ролі та статусу Національної ради, розвиток мережі галузевих та територіальних тристоронніх рад.
♦ Активізація соціального діалогу є значущим інструментом для вирішення складних соціально-економічних проблем, дієвим механізмом сприяння поліпшенню умов праці та підвищення соціальної злагоди, соціальної справедливості, передумовою стабільності суспільного розвитку, основною артерією, через яку соціальні партнери роблять свій внесок у зростання економіки та забезпечення високих соціальних стандартів у країні.