На ринках Полтави нині широкий вибір свіжої вітамінної продукції, вирощеної здебільшого в області. Про те, наскільки щедрий цьогорічний урожай овочів і ягід на місцевих городах і в садках, «Урядовий кур’єр» попросив розповісти голову правління громадської організації «Асоціація розвитку інтенсивного садівництва Полтавщини», господарства якої з цього року почали займатися ще й овочівництвом, Віталія ЦІНЧЕНКА.

Не згуляє жоден клаптик землі

— Віталію Петровичу, чи не втратили полтавські садівники позицій порівняно з минулим роком?

— Ні, останні 5—6 років урожаї у садівництві та ягідництві в нас стабільні. Торік малина була трішки краща, цього року гірша. Але виходимо на планові показники. Це кардинально не вплине на ціну. На неї впливає загальна ситуація у країні й те, що багато продукції не надходить із південних областей. Саме через це капуста коштує 30 гривень, хоч торік її в нас продавали по 2—3 гривні за кілограм. Ціна на черешню на Полтавщині цьогоріч піднімалася до 50—100 гривень, а торік вона була вдвічі нижчою. На початку сезону навіть оптовики реалізовували її по 75 гривень. Такої оптової ціни на цю ягоду в Полтаві не було ніколи.

— Раніше черешню нам завозили з Мелітополя.

— Так, а в нинішньому сезоні продавали і нашу місцеву черешню, і трохи із Запорізької області, й імпортну. Учора я був на ринку і бачив там чорну, таку, мабуть, сантиметрів зо три в діаметрі, черешню з Італії. Тепер же ринкова економіка. На території області непогану черешню вирощують у господарстві «Сади Полтавщини» біля Диканьки, в Миргородському районі й ще кількох. Крім того, збереглися ще старі черешневі садки.

— Як цього року на Полтавщині вродила полуниця?

— Краще, ніж торік. Але все одно, на початку сезону за неї просили 80 гривень і більше. Ціна на малину починалася із 60—70 гривень за кілограм, але завдяки тому, що врожайність її непогана, поступово вона здешевшає. Малини в області насаджено достатньо. Крім нас, її вирощують на багатьох присадибних ділянках і дачах. Тому свій ринок цією ягодою ми наповнимо.

Те саме було навесні з кабачками. Перші реалізовували по 50—60 гривень за кілограм, а потім на ринок прийшли бабусі зі своїми маленькими відрами, і ціна на ці овочі впала вдвічі-втричі.

— Це ваша ініціатива — вирощувати ще й овочеві культури?

— Ні, із цього року їх вирощує вся Україна. Крім кабачків, насіяли огірків, помідорів, моркви, капусти, насадили картоплі. Столових буряків у центральних областях насіяли удвічі-вп’ятеро більше, ніж торік. Тож дефіциту борщового набору овочів не буде.

— Де ви вишукували ділянки землі під овочі?

— А в нас є площі, які тимчасово гуляли. Ми й посіяли на них овочі. Наприклад, у «Садах Полтавщини» це 2 гектари. Наче й невелика площа, але якщо всі господарства 5% своїх угідь займуть овочами, то ми повністю перекриємо той обсяг цієї продукції, яку нам постачали Херсонська, Запорізька області й інші, які нині тимчасово перебувають під окупацією. І вона буде дешевшою.

Полтавські кавуни будуть більшими за херсонські

— Кавунів насіяли?

— Так, і зараз вони в хорошому стані, й за розміром очікуємо їх не меншими за херсонські, а можливо, будуть і більші. Тонн по 100—150 з гектара зберемо. Погода сприяє. Для вирощування баштанних і овочів у наших господарствах є все необхідне, крім відповідних спеціалістів.

— Хто ж у вас за ними доглядає?

— Наші агрономи розширюють свої можливості, перекваліфіковуються, знаходять необхідну інформацію в інтернеті, консультуються, навчаються. Одне господарство найняло агронома з Херсонщини. Він і до нас приїжджав, надавав консультації.

— Кавуни й овочі треба поливати.

— Так, але в нас садки на зрошенні, тому, думаю, все буде гаразд. Кабачки ми вже реалізовуємо по 15 гривень за кілограм. Торік у цей час ми їх продавали по 7—8 гривень. У супермаркетах вони коштують 22—25 гривень, але однаково на них є попит.

— Чи будемо цього року з яблуками?

— Яблука, як завжди, мають вродити на Полтавщині. Зберемо по 10—15 тонн з гектара. І коштуватимуть вони для населення дешево, на межі собівартості. Хоч їх виробництво недешеве. У холодильниках лежать ще торішні яблука.

— В області достатньо сховищ для ягід та фруктів?

— Поки що ні, проте поступово їх стає більше. Недавно гарний холодильник спорудили в Диканьці. Тепер ось величезний холодильний комплекс будують у Кременчуці. Цим займається фірма «Королівський смак». У них є кошти, вони планують у районі вирощувати малину, частину площ уже насадили, і яблука. Наш представник їздив до них і був вражений побаченим.

— Ваша асоціація теж розширюється?

— Ні, зараз господарства не виявляють активності, весна минула непомітно, ми навіть не посадили того, що планували. Були перебої з посадковим матеріалом. До війни ми купували його у бахмутському розсаднику, а тепер там тривають бої. Проте ми знайшли нового постачальника і будемо засаджувати додаткові площі малиною. Частину вивільнених з-під цієї культури площ засадимо полуницею, яка у нас добре родить. Цього року з гектара зібрали в середньому 12 тонн ягід. Приблизно стільки само зібрали й малини. Вона ще наспіє восени. Ремонтантну малину збираємо двічі за сезон.

Платня буде, як у Польщі

— Відправляєте її закордонним споживачам?

— Так, але в невеликих обсягах. Річ у тому, що наші партнери — голландська фірма, до війни вони нам давали невеликі кредити для передоплати, а тепер не дають. Кажуть: «Так, ми у вас купимо, але розмова про передоплату поки що передчасна». Обережні. Але сподіваюся, що все буде гаразд. Зберемо врожай, заморозимо, партнерам передамо органічну продукцію, а нашій державі — валюту.

— Підтримуєте ділові зв’язки тільки з голландцями?

— Ще працюємо з німцями. Торік дали їм для проби 20 тонн малини. І домовилися про наступні поставки. Заплановано співпрацю зі Словаччиною. У них кілограм органічної малини коштує 18 євро, а ми готові їм продати її по 6 євро. То чому б їм із нами не торгувати? Плануємо з наступного року возити їм уже розфасовану продукцію, щоб вона відразу потрапляла на полички у супермаркети.

— Хто її фасуватиме?

— Ті, хто й збирає. Якщо словаки, німці, голландці можуть, то й ми зможемо. Адже держава нині повернулася обличчям до виробника. Матеріально заохочує створення робочих місць. Наприклад, під будівництво теплиці, де ви працевлаштуєте 20 людей, можуть надати до 5 мільйонів гривень. На мою думку, цей крок дуже правильний.

— Переселенців треба ж зайняти.

— Знаєте, у нас не стоїть черга з переселенців на роботу. В Орданівці колишнього Диканського району, а тепер Полтавського, нині зареєстровані 100 переселенців. І жоден з них не прийшов до нас працювати. І ніде ж не працюють. Як вони виживають? Невже на ті 2 тисячі гривень, що їх дає держава?

— А ви добре платите за роботу?

— Непогано, за день менш як 300 гривень не платимо. Старанні можуть і тисячу гривень заробити. У Польщі ті самі кошти заробляють, тільки працюють 12 годин, а в нас робочий день значно коротший.

— Як розв’язуєте кадрову проблему?

— У нас сформувався кістяк. Це перевірені робітники, які працюють уже не один рік. А ось чи знайдемо людей на збирання основного урожаю? Дуже багато з Полтави виїхало працьовитих людей за кордон. Не вистачало робітників і на поління овочевих культур на Диканщині. Довелося завозити їх із Зінькова. Ця сама проблема виникла і в Миргороді, і в Гадячі, і в Кременчуці. Якось вийдемо із ситуації. Більше платитимемо людям.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Віталій ЦІНЧЕНКО. Народився 30 липня 1958 року в місті Лохвиця Полтавської області. Закінчив Полтавський будівельний інститут. Працював у нафтогазодобувній промисловості, займався підприємницькою діяльністю.

Із 2007 року — в садівництві. Голова правління Асоціації розвитку інтенсивного садівництва Полтавщини, яка об’єднує 30 господарств.