У країні в розпалі сезон збирання ягід, овочів та ранніх сортів фруктів. Про те, як вони вродили на Полтавщині, ціни та проблеми зі збиранням «Урядовому кур’єру» розповів голова правління ГО «Асоціація розвитку інтенсивного садівництва Полтавщини» Віталій ЦІНЧЕНКО.

Врожайний рік              

— Віталію Петровичу, коли в області розпочався сезон збирання врожаю ягід?

— Як завжди, у травні зі збирання полуниці. У нас її багато, та й вродила непогано, органічна дала до 20 тонн з гектара, тому ринки були завалені полуницею. Але ціна на перші ягоди починалася із 250 гривень за кілограм. Поступово вона знизилася до 100 гривень за кілограм.

Після полуниці на ринок надійшла черешня. Вона теж вродила — 10—15 тонн з гектара, і якість її була високою. Нині залишки черешні в Полтаві реалізують по 135—170 гривень. А ціна на першу привізну черешню на початку сезону сягала 1000 гривень за кілограм. Це рекорд, такого ще не було.

Дозріває в наших садках і малина. Теж гарний урожай, органічної тонн до 8 з гектара зберемо, а неорганічної — тонн до 10. Загальний вал малини в області становитиме до 1000 тонн. Не облікую врожай, але, здається, торік було менше, тонн з 800. Ціна на малину поки що тримається в межах 100 гривень за кілограм.

— На осінь малина подешевшає чи здорожчає?

— У нас тут — не знаю, а та, яку відправлятимемо на експорт, здорожчає. Ви ж бачите, яка погода в Європі. Трохи тривожить, що поляки пропонують заборонити ввезення заморожених ягід з України. Це може вдарити по нашому експорту. Але їхню ініціативу в ЄС не підтримали. Принаймні цього не зробили наші основні торговельні партнери Німеччина й Нідерланди, з якими в нас укладено угоди на перспективу.

Багато підприємств зав’язані на те, щоб перепродавати в Європу через Польщу. Отут може виникнути проблема. Але поляки — розумні люди, це ж їхній чистий навар. У нас купили, вдвічі підвищили ціну й продали.

— Якщо експорт загальмує, у вас є де зберігати ягоди тривалий час?

— Таких великих ємностей немає, але вони є в інших підприємств. У них можна позберігати місяць-два, доки вирішать питання. Немає сенсу надовго морозити ягоди. Хтозна, яка буде зима, що буде з електрикою.

— Який очікуєте врожай яблук?

— Теж високий, як і груш. Грушевих садків у наших господарствах мало, тому що грушу важко вирощувати, дерева часто хворіють. Дедалі менше в нас насаджують і яблуневих садків через стабільно низькі ціни на яблука.

Чому не вкладають у розвиток

— Можна ж їх переробляти на сік.

— З’явилися в нас перші невеличкі сокові цехи, наприклад, такий заводик працює в Решетилівці. Там виробляють і яблучний сік, і томатний. Але 5—10 тонн соку — це ніщо.

— Чому такими заводиками не можуть похвалитися інші громади?

— Нині ніхто не хоче вкладати багато коштів у розвиток господарств, і ми знаємо чому. Є такий вислів, що краще сидіти на валізі із грішми, ніж на руїнах зведеної будівлі.

— Чи працюють на Полтавщині програми підтримки аграріїв, зокрема садоводів, овочівників, ягідників?

— Обласну програму два роки було заморожено. Цієї осені, обіцяють, вона знову запрацює. Її відкоригували, додали коштів. Але чи вони будуть?

Держава обіцяє підтримку сільгоспвиробникові в межах 4—5 тисяч гривень на гектар площі чи саду, торік було 3 тисячі гривень. Кошти мають надійти у вересні. А навесні держава давала господарствам, у яких 5 гектарів і більше землі, по тонні мінеральних добрив. Обіцяли ширший асортимент, а дали аміачну селітру. І обіцяють знову, вже подали заявки підприємства, які хотіли. А восени повинні дати потроху суперфосфату. Забезпечували господарства й насінням соняшнику. Ми теж узяли 19 посівних одиниць, це на 20 гектарів.

— Чи вирощують господарства асоціації кавуни?

— Так, якесь господарство посіяло торік 20 гектарів, але вони не вродили. Можна сказати, отримали нульову рентабельність. Цього року ми кавунів не сіяли, а посіяли дині й розраховуємо на високий урожай.

Багато господарств, щоб підтримати державу в цей скрутний час, і для власних потреб стали вирощувати овочі. Вони не родять дуже ранні, тому що ґрунт відкритий і в нас літо настає пізніше, ніж у південних областях. Однак це вигідний бізнес. Наприклад, у ФГ «Сади Полтавщини» біля Диканьки цього року посіяли 2,5 гектара ранньої капусти й отримали від її реалізації хороший прибуток. Потім посіяли гектар огірків. Спеціально сіяли не дуже ранні, щоб не конкурувати з півднем. Ранні огірки на ринку вже закінчилися, а в цьому господарстві саме починають плодоносити. Після огірків господарство посіє цвітну капусту.

Найрентабельніша ягода — черешня

— Які ягоди на Полтавщині найрентабельніші?

— Черешня, малина й полуниця. Смородина у нас чомусь не в ціні, її важко й збирати і вирощувати.

— Ви не згадуєте сливи. Це ж традиційна ягода для області. В Опішному навіть проводять щорічні сливові фестивалі.

— І фестивалі проводять, і врожайність її в нас непогана, а ціни на неї немає. Не знаю, скільки вона коштуватиме в цьому сезоні, а так зазвичай її в нас продають по 10—15 гривень за кілограм. Слив в області небагато. У господарствах асоціації їх посаджено 3 гектари. Фактично ніколи вона рентабельності й коштів не давала.

— Загалом, сподіваюся, садоводи, ягідники й овочівники не бідують?

— Гроші з кишень ні в кого не випадають. У нас завжди з гарним прибутком тільки агрохолдинги, які дотримуються технологій, застосовують найкращі сорти і в них ніколи не бракує коштів. А якщо всього цього немає… Повернімося до малини. Просимо господарства: не купуйте саджанці малини сумнівного походження! Багато хто не дослуховується до наших порад. Рік у рік ця малина дрібнішає, а потім зовсім вироджується.

У «Садах Полтавщини» купили малинний корінь в Англії. Виростили хороший посадковий матеріал. І посадили 11 гектарів цієї малини у ФГ «Сади Гадяччини». Цього року в неї буде пік активності плодоношення, отримаємо, мабуть, до 10 тонн ягід з гектара.

— Чи є кому збирати врожай у господарствах?

— Це одне з найважчих запитань. І раніше не було надлишку робітників, і втрачали, згідно зі статистикою, 10—30% урожаю, бо вчасно не могли зібрати ягоди. А нині ця проблема тільки поглибилася через те, що частину робітників забрали до війська, частина евакуювалася за кордон. І ставлення людей до праці погіршилося. Чи немає вже в них здоров’я, чи ми думаємо, що гроші самі прибіжать і вскочать у кишеню. Переселенці теж не дуже хочуть іти працювати на таку роботу. Справді важко, але хто шукає, той завжди знаходить.

— Чи допомагають господарства асоціації наближати нашу перемогу?

— Так, і коштами, й продукцією. Наприклад, «Сади Полтавщини» торік передали у військові частини 10 тонн яблук вартістю приблизно 30 тисяч гривень. Думаю, не менше відправляють нашим захисникам на фронт і решта господарств. Усі хочуть, щоб війна якнайшвидше закінчилася, і на наших умовах. Тоді буде стабільність і розвиток, повернеться частина людей, які виїхали із країни. А це основна кількість трудового населення. Нехай швидше повертаються.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Віталій ЦІНЧЕНКО. Народився 30 липня 1958 року в місті Лохвиця Полтавської області. Закінчив Полтавський будівельний інститут. Працював у нафтогазодобувній промисловості, займався підприємницькою діяльністю. Із 2007 року — в садівництві. Голова правління ГО «Асоціація розвитку інтенсивного садівництва Полтавщини», яка об’єднує більш як 30 господарств.