У середині листопада 2021 року Кабінет Міністрів України призначив Наталію Гусак на посаду голови Національної служби здоров’я України (НСЗУ), яка понад рік працювала без офіційного керівника. Саме Наталію Гусак за підсумками співбесіди визнав переможцем конкурсу міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Про зміни, які чекають на медичну спільноту України цього року, зокрема про розширення Програми медичних гарантій, збільшення вартості послуг, оптимізацію мережі медустанов і те, як ці нововведення вплинуть на якість надання послуг пацієнтові, кореспондент Укрінформу поспілкувався з головою НСЗУ Наталією ГУСАК.
— У держбюджеті-2022 на Програму медичних гарантій передбачили 157,3 мільярда гривень. Це на понад 20% більше, ніж торік. Чи достатньо цих грошей для надання якісної допомоги пацієнтам?
— Бюджет Програми медичних гарантій-2022 збільшено на 33,8 мільярда порівняно з 2021 роком (123,5 мільярда). 157,3 мільярда гривень — це найбільша сума з держбюджету з початку трансформації фінансування вітчизняної системи охорони здоров’я. Цієї суми достатньо, щоб надавати якісні медичні послуги. Такий бюджет — підсумок спільних зусиль МОЗ, уряду, профільного комітету Верховної Ради.
У межах бюджету Програми медичних гарантій-2022 передбачили понад 26 мільярдів гривень на первинну медичну допомогу, що на 6 мільярдів більше, ніж 2021 року. Понад 8,3 мільярда заплановано на лікування онкологічних захворювань, що на 4,8 мільярда більше, ніж було в бюджеті програми торік. На лікування серцево-судинних захворювань, що є одним з пріоритетів Програми медгарантій, зокрема інфарктів та інсультів, передбачено 4,8 мільярда гривень. Це більше на 1,8 мільярда порівняно з 2021 роком.
Медичні установи отримають великі сплати за пріоритетні послуги. Так, за одним з найвищих тарифів у Програмі медичних гарантій-2022 оплачуватиметься неонатальна допомога. 2022 року тариф зросте зі 113 до 135 тисяч гривень, а максимальний тариф становитиме 161 тисячу гривень за лікування недоношених дітей в установах, які відповідатимуть додатковим вимогам. Тариф за медичну допомогу під час пологів зросте на 5 тисяч гривень — до 15 тисяч, а для установ, які відповідатимуть додатковим вимогам, — до 20 тисяч.
Зросли тарифи на лікування онкологічних захворювань. На 10 тисяч гривень збільшився тариф на хіміотерапевтичне лікування — до 36 тисяч, а за лікування дітей з онкозахворюваннями НСЗУ платитиме установам до 131 тисячі гривень. Тариф за лікування онкогематологічних захворювань зріс із 54 тисяч до 74 тисяч. Заплановано підвищення капітаційної ставки лікарям (розмір оплати за медичне обслуговування одного пацієнта незалежно від кількості фактичних звернень пацієнта по медичну допомогу протягом певного періоду. На її основі відбувається фінансування первинної медичної допомоги. — Ред.), які надають первинну медичну допомогу, до 786 гривень.
— Які нові пакети медичних послуг внесли до Програми медгарантій цього року?
— Загалом Програма медичних гарантій у 2022 році передбачає 38 пакетів медичних послуг. НСЗУ як стратегічний закупник медпослуг дбає, щоб охопити максимальну їх кількість через Програму медичних гарантій, правильно спрогнозувати обсяг цих послуг. Пацієнти повинні відчути, що фінансовий тягар за медичні послуги може бути значно меншим.
Наприклад, після детального аналізу стало зрозуміло, що є необхідність введення нової послуги — хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня. Вона дасть змогу стимулювати розвиток стаціонарно-заміщувальних підходів та реалізовувати сучасні підходи до надання медичної допомоги.
Було внесено такий пакет, як готовність до реагування на надзвичайні ситуації, зокрема інфекційного характеру. Цього пакета не було торік. І оскільки ми таки не вийшли з карантину, то вже цього року готові контрактувати установи та платити їм за готовність реагувати на інфекційні захворювання. Цей новий пакет дасть змогу забезпечити стабільність роботи інфекційних відділень та установ. На цей напрям у Програмі медичних гарантій-2022 передбачено 2,5 мільярда гривень. Наприклад, у Чернівецькій області таких установ буде законтрактовано п’ять.
Ми дали змогу департаментам охорони здоров’я розробити ефективну мережу — з розрахунку установа на 200 тисяч населення. Власники та керівники такої установи, яка отримуватиме понад мільйон гривень фінансування щомісяця, повинні розуміти, що її використовуватимуть зокрема і для надання стаціонарної допомоги пацієнтам у разі виникнення інфекційної небезпеки.
Госпітальна мережа закладів, які надають стаціонарне лікування пацієнтам, хворим на COVID-19, не обмежуватиметься лише законтрактованими на пакет «Готовність до надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях». Якщо з якихось причин пацієнт із коронавірусною хворобою потрапить в установу, яка не має договору з НСЗУ на готовність, то НСЗУ заплатить лікарні за пакет стаціонарної допомоги пацієнтам із COVID-19 за умови укладеного договору. Для пацієнта, звичайно, вся необхідна медична допомога безплатна.
— Підвищення зарплат медпрацівникам. Як це має статися, адже зарплата визначається трудовим договором між колективом та головним лікарем? Тобто кошти на підвищення закладено в тарифах НСЗУ, а ось чи отримають лікарі обіцяні 22 тисячі гривень у січні? З якого моменту їм виплачуватимуть підвищену зарплату?
— Ви правильно зазначили, що тарифи Програми медичних гарантій на ті чи ті послуги враховують не лише закупівлю ліків та витратних матеріалів, а й заробітну плату персоналу. Гадаю, що закладених коштів достатньо, щоб мотивувати наявний персонал і навіть боротися за найкращих лікарів у своїх медичних закладах.
Водночас трапляється неправильне розуміння реалізації Програми медичних гарантій чи контрактування з НСЗУ засновниками чи управлінською ланкою установ. І часто це призводить до того, що засоби НСЗУ використовують зовсім не для того, щоб надати пацієнтові необхідну допомогу, вчасно та в достатньому обсязі закупити ліки й мотивувати працівників лікарні. Нерідко ці кошти використовують на те, що входить у наші контрактні зобов’язання.
Наприклад, Бюджетний кодекс визначає, що оплата комунальних платежів медичних установ — це зобов’язання органів місцевого самоврядування, засновників. Але ми бачимо, що дедалі більше установ скаржаться НСЗУ, що засновники вважають, що коштів від НСЗУ достатньо, тому вони змушують із цих грошей оплачувати й комунальні платежі. А це фінанси, які мають піти на мотивацію кадрового потенціалу цих установ.
НСЗУ не втручається в господарську діяльність підприємства, але до Програми медичних гарантій не закладають капітальні витрати медустанов, витрати на розвиток. Тому що згідно з Бюджетним кодексом, капітальні витрати — зобов’язання органів місцевого самоврядування. Але досить часто засновники установ кажуть їхнім керівникам використовувати на різні ремонти саме засоби, що надходять від НСЗП.
Насправді коштів достатньо, щоб виконувати дві основні функції: захист пацієнтів від фінансових втрат шляхом надання безкоштовних послуг та мотивацію персоналу. Ми це розуміємо і посилюватимемо комунікацію з органами місцевого самоврядування, засновниками, пояснюватимемо керівникам медичних закладів, що входить до Програми медичних гарантій. Розуміємо, що їхня господарська діяльність, згідно з Господарським кодексом, захищена, ми не маємо права втручатися.
Відповідальність НСЗУ — щоб кошти, закладені в договори з постачальниками медичних послуг, їм вчасно було перераховано. Відповідальність керівництва лікарні та її власників — щоб кошти було ефективно та справедливо використано.
— НСЗУ проводить аналіз мережі, щоб визначити, які лікарні надаватимуть спеціалізовану допомогу. Розкажіть про це. Чи не буде такого, що для пацієнтів ускладниться доступ до якихось послуг, бо їх надають не в найближчій лікарні, а в певній?
— Завжди, коли звучить слово «мережа», одразу постає питання: а чи це не вплине на доступність? Чому в нас слова «мережа» та «доступність» завжди стоять поряд? Говорячи про ефективну мережу первинної медичної допомоги, всі боялися, що це вплине на закриття ФАПів і люди перестануть отримувати якісну медичну допомогу. Хоч бачимо, що все сталося навпаки: ефективна мережа первинної допомоги працює.
Від того, що ми дозволимо всім спеціалізованим установам увійти у вільний ринок і надавати допомогу, наприклад у разі інсультів чи інфарктів, якість такої медичної допомоги не поліпшиться. Тому що кількість медперсоналу, який готовий надавати якісну медичну допомогу, обмежена. Та й розмазування фінансового ресурсу на цю послугу не сприяє тому, щоб вона ставала якіснішою.
Ми бачимо, що установи відчули, що таке ринок медичних послуг. І спостерігаємо своєрідну гонку озброєнь. Коли кожен почав вкладати кошти у якесь дороге медичне обладнання. Плюс були державні програми, наприклад, це стосується комп’ютерних томографів. Установи вважають, що якщо є комп’ютерний томограф, вони готові надавати послуги з лікування інсульту. Хоч розуміємо, що якісно цю послугу можна надавати за умови територіальної доступності установи й за певної кількості мінімально наданих послуг на рік. Ми переконані, що якісне лікування інсультів можливе лише у тій установі, де пролікували не менш як 100 пацієнтів із цією хворобою на рік.
Потрібен час, щоб формувати ефективні регіональні маршрути за допомогою департаментів охорони здоров’я або дозволити пацієнтам обирати місце надання послуги. І в цих межах історичні маршрути, врегульовані департаментами охорони здоров’я, або маршрути самих пацієнтів за відгуками про лікарню дали змогу сформувати заклади, які зможуть виконувати вимоги НСЗУ.
Важливо, що ми точно не втратимо доступність. Надто що у вимогах Програми медичних гарантій-2022 прописано, що в разі втрати доступності на певній території ми зможемо додавати ту чи ту лікарню для виконання цієї умови.
— Ще кілька років тому ви працювали у громадському секторі, допомагаючи роз’яснювати людям важливість медичної реформи. Нині реформуєте цю систему зсередини. Поділіться секретом швидкого кар’єрного зростання.
— (Сміється). Напевно, потрібно запитувати в моїх дітей, які бачать це стрімке кар’єрне зростання, що воно для них означає. А для мене це означає, що в нас країна можливостей. Коли людина з почуттям відповідальності, бажанням змінювати може реалізувати себе. І країна надає таку змогу — чи то у громадському секторі, чи у виконанні посадових обов’язків. На всіх своїх посадах я ніколи не думала про власні амбіції. Це було щось вище. З іншого боку, не скажу, що це легко. Це просто індикатор того, що в нашій країні цього можна досягти, коли хочеш. Проте успіхи на кожній із цих ланок — точно не моя власна заслуга, це заслуга команди й тих коаліцій, що сформувалися.
Наприклад, у громадському секторі в нас було експертне коло, і я сама б там жодних зрушень не змогла досягти. В обласній державній адміністрації теж була команда, на яку я завжди спиралася. І я тут не говорю виключно про керівництво. Аналогічно сподіваюся і це відчуваю, що на новій посаді мені також буде на кого спиратися. Усюди є цінні люди, ніде не зможеш самостійно нічого досягти, якщо біля тебе немає кола однодумців.
— НСЗУ тривалий час працювала без керівника. Як це впливало на її роботу?
— Останні кілька років так виходить, що мої діти фактично живуть без мами. І бачу, що вони стають більш відповідальними та самостійними. Можу провести таку паралель, що за цей період, доки не було голови НСЗУ, нічого особливо не сталося, крім того, що кожен працівник ще більше зрозумів персональну відповідальність за виконання своїх завдань і самостійність. Тому виклик самостійності для мене як керівника прийнято. Зрештою, саме ця гіпервідповідальність та самостійність давали змогу постійно виконувати завдання щодо продовження трансформації системи охорони здоров’я України.
Структура НСЗУ складається із центрального офісу та п’яти міжрегіональних підрозділів. У колективі — 300 працівників. Це багато? У моїй управлінській діяльності була відповідальність і за більшу кількість людей. Це важливо для мене як для управлінця — звіряти якісь годинники щодо своїх управлінських можливостей. Ніколи не забуду, як, працюючи деканом, відповідала за 800 дітей. Знала кожного і намагалася кожному приділити увагу, щоб розуміти, хто чим живе. Тому головне знайомство з колективом ще попереду.
Віталій ОЛІЙНИК,
Укрінформ,
Чернівці
(Надруковано зі скороченнями)