Львівщина позитивно вирізняється на тлі всієї України в багатьох добрих справах, у досягненні високих показників у соціально-економічному житті. Деякі подробиці «Урядовий кур’єр» дізнавався в голови обласної державної адміністрації Олега СИНЮТКИ.
— Олеже Михайловичу, нещодавно під час засідання Ради регіонального розвитку під головуванням Президента України ви зазначили, що політика децентралізації дала Львівщині високі дивіденди.
— Насамперед люди відчули більшу свободу в ухваленні рішень. І це стосується всіх аспектів життя, починаючи від управлінської діяльності й до розпоряджання фінансами та землею. Місцеві громади також отримали значний ресурс — уперше 50 відсотків сукупних доходів зосереджують на власній території. І це той ресурс, за рахунок якого люди можуть не просто декларувати певні речі, а забезпечити втілення тих проектів, яких потребують. Водночас разом з можливостями об’єднані територіальні громади повинні нести відповідальність і фахово зростати.
— Як триває в області процес формування плану перспективного розвитку територій?
— На сесії обласної ради 2015 року ухвалили перший План перспективного розвитку територій. Торік у нього внесли уточнення. Нині на Львівщині 35 об’єднаних територіальних громад. І 23 грудня відбудуться вибори в нових п’яти ОТГ. 18 районів охоплено затвердженим перспективним планом формування спроможних територіальних громад.
Надходження в ОТГ зросли у 3,5 раза на жителя порівняно з тим, який показник був до їхнього об’єднання. Обсяг інвестицій в інфраструктуру цьогоріч становив 141,6 мільйона гривень. Під час реформи з децентралізації в ОТГ створили 17 опорних шкіл, а за три роки закупили 107 шкільних автобусів. У чотирьох громадах уже відкрили ЦНАПи. В ОТГ функціонують сім підрозділів місцевої пожежної охорони.
— Нещодавно на всеукраїнському рівні зазначали, що у Львівській області успішно будують сільські амбулаторії.
— Цього року в країні запрацювала президентська програма з реформування сільської медицини. На Львівщині маємо збудувати 43 сільські амбулаторії. В області вже почали споруджувати перші такі медзаклади. Сподіваюся, що на початку прийдешнього року з поставленим завданням упораємося. Відкриваючи амбулаторії, дбатимемо про житло для медичного працівника та купівлю автомобіля. Уже оголосили тендер на придбання транспортних засобів для амбулаторій, напевно, це будуть або «Сузукі Вітара», або «Рено Дастер» — машини, які мають високу прохідну здатність та невибагливі в обслуговуванні.
— Скажіть коротко, як втілює область медичну реформу загалом.
— Львівщина попереду в перетворенні медичних установ на неприбуткові комунальні заклади. Це дає змогу на місці проводити діяльність, врегульовувати відповідні питання. З іншого боку, сімейні лікарі нині (а в області вже більш як половина жителів підписали угоди з ними) отримують зарплатню 15—16 тисяч гривень. Це також значимий стимул для лікаря. Пацієнти ж мають змогу висувати вищі вимоги до лікаря та отримувати якісні послуги.
— Чи динамічно залучає Львівщина інвестиції?
— В області динаміка залучення інвестицій та створення нових робочих місць відчутна. Ми позитивно вирізняємося на тлі всієї України. Останнім часом з’явилося 23,5 тисячі нових робочих місць, у виробничі потужності залучили прямих іноземних інвестицій понад 221,8 мільйона доларів США, заснували 181 нове підприємство. Є, звісно, підприємства, де працюють 4—5 тисяч людей, а є й такі, основу яких становлять лише кількадесят осіб. Нині на супроводі нашого підрозділу інвестицій 651 інвестпроект.
— Є інвестпроекти й у галузі альтернативної енергетики?
— Львівщина не може конкурувати за кількістю сонячних днів з Південною Україною. Та сприятливий інвестиційний клімат, який створили, супровід інвестпроектів нині визначив Львівщину другою в Україні за створенням потужностей альтернативної енергетики. І певним досягненням передусім вважаю створення енергоострова в Яворівському районі, який об’єднав три сонячні електростанції. Після введення в дію всіх їхня потужність сягатиме 200 мВт. Це найбільший показник у нашій країні. Важливо, що під ці потужності використовуємо землі, не придатні ні для сільськогосподарського виробництва, ні для житлового чи промислового будівництва, адже їх рекультивували після діяльності колишнього яворівського гірничо-хімічного підприємства «Сірка».
— Чи багато охочих серед жителів Львівщини прагнуть скористатися програмою енергозбереження? Як відшкодовує їм обласний бюджет відсотки за кредитами на впровадження енергоощадних заходів?
— Львівщина першою в країні запропонувала не лише для промислових підприємств, а й для жителів допомогу у впровадженні енергоощадних заходів. Завдяки програмам із здешевлення відсоткової ставки та надання безпосередніх прямих кредитів нині наша область — номер один з капіталовкладень в індивідуальні господарства у справі енергозбереження за рахунок використання енергії сонця та вітру.
Суть програми енергозбереження для жителів Львівщини полягає в тому, що краяни отримують кредити на втілення проектів з енергозбереження з відшкодуванням 5—15% річних відсоткової ставки з обласного бюджету. Загалом на впровадження програми 2018 року у скарбниці Львівщини передбачили 15,9 мільйона гривень. В області втілюють і 23 районні та міські програми енергозбереження, географію яких постійно розширюємо. Використовуємо, звісно, й загальнодержавну програму з відшкодування для тих господарств, які використовують альтернативну енергетику.
— Знаю, Львівщина активно розвиває промислові кластери.
— Вважаємо, що нині конкуруємо зі східноєвропейськими країнами, як-от із Польщею, Чехією, Словаччиною. Щоб бізнес обирав Україну, а не інші країни, маємо подбати про сприятливі умови. Одна з таких умов — формування промислових хабів, індустріальних парків. Сприяємо за прикладом ІТ-кластера, кластера туристичної індустрії створенню промислових кластерів. Скажімо, в межах втілення ініціативи «Львівський промисловий хаб» діяльність здійснюють сім промислових кластерів, основне завдання яких — налагодження стійкого внутрішнього ринку й загальної координації суб’єктів підприємництва, підготовка кадрів робітничих професій та формування конкурентоспроможної політики Львівщини. В області вже розпочали діяльність кластери будівельної індустрії, легкої промисловості, поліграфії та деревообробної індустрії. Є намір створити ще й кластер меблевого виробництва. Наступною такою структурою, гадаю, буде об’єднання виробників комплектуючих для автомобільної промисловості.
— Чи впроваджують великі інфраструктурні проекти?
— Протягом останніх років Львівщина розвивається динамічно. Найбільший інфраструктурний проект, який втілили за часи незалежності України на Львівщині, — будівництво Бескидського тунелю. Він завдовжки 1,7 кілометра, на його спорудження витратили 2,2 мільярда гривень. Введення його в експлуатацію дало змогу вдвічі збільшити його пропускну спроможність для вантажних потягів між Україною та Євросоюзом.
Другий за значущістю інфраструктурний проект — газогін, який з’єднає найбільше в Європі газосховище на Львівщині з трубопроводом на території Польщі, який веде до Балтики. Так матимемо змогу альтернативного постачання енергоресурсів в Україну й водночас зберігання газу в наших газових сховищах, що економічно вигідно та гарантує енергетичну безпеку нашої держави.
— Як працює агропромисловий комплекс області?
— Третій рік поспіль аграрний комплекс нашої області зростає у виробничих обсягах. За десять цьогорічних місяців це становить 6,9 відсотка. Варто уваги, що попри традиційне вирощування зернових і технічних сільськогосподарських культур, аграрії всерйоз і відповідально взялися до ягідництва та садівництва. Нині в області понад 60 господарств різної форми власності, які займаються садами. У справі збуту зібраних ягід і фруктів велика підмога — компанія в місті Городок, один з найбільших виробників соків у світі.
Якщо говорити про ягідництво, то дуже важливо, що нині не лише вирішили й врегулювали питання з постачанням продукції для внутрішнього ринку, а й працюємо, щоб вийти на ринки Сінгапуру, Малайзії, арабських країн. Тому йдеться не лише про вирощування ягід, а й розвиток логістики. Міжнародний аеропорт Львів нині нарощує обсяги пасажиропотоку і потужності вантажних перевезень, це для області дуже сприятливо.
— Аграрії області можуть скористатися пільговими кредитами на втілення своїх бізнес-проектів?
— Маємо Комплексну програму підтримки та розвитку агропромислового виробництва області на 2016—2020 роки. Цього року на фінансову підтримку аграріїв Львівщини з обласного бюджету надали 19,6 мільйона гривень. Це один з найбільших обсягів допомоги серед областей країни. Львівщина займає найкращі позиції з використання коштів із держскарбниці на підтримку господарств, які вирощують велику рогату худобу.
— Завершити ж сьогоднішню нашу розмову варто темою доріг.
— Із 1991-го до 2014-го на Львівщині відремонтували 670 кілометрів доріг. Приємно, що показник, якого досягали аж 23 роки, вдалося істотно перевищити впродовж останніх чотирьох, коли в області відремонтувати понад 1700 кілометрів шляхів. Жителі це зауважують. Але завдання щодо завершення ремонту доріг для обласної влади надто важливі. Адже обсяг робіт, які треба виконати на Львівщині, ще значний.
Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олег СИНЮТКА. Народився 14 лютого 1970 р. в с. Куропатники Бережанського району на Тернопіллі. Закінчив Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. За першою освітою — історик, за другою — економіст. Обіймав посади голови Івано-Франківського відділення фонду соціальної адаптації молоді України, споживчого товариства «Маслосоюз» (м. Тростянець Івано-Франківської області), виконував обов’язки директора ТзОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКАВТОЗАЗ-ДЕУ». Був заступником Івано-Франківського міського голови, а також заступником, першим заступником Львівського міського голови. Очолював департамент економічної політики Львівської міськради. Із грудня 2014 року — голова Львівської обласної державної адміністрації.