"Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов: «Перший виклик після деокупації — відновлення роботи органів державної влади»"

7 сiчня 2023

Після призначення Олега Синєгубова головою Харківської обласної державної адміністрації грандіозні плани розвитку області в один день лютого зруйнували російські окупанти. Місто під постійними обстрілами, область і вся Україна почали працювати в іншому форматі із пріоритетами, які висунула війна. Як жила Харківщина 2022 року та які має плани на наступний, на підсумковій пресконференції поділився тепер вже очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег СИНЄГУБОВ.

В області зруйновано майже 14 000 об’єктів

— Які перші кроки Харківська обладміністрація зробила для забезпечення оборони регіону в умовах війни?

— Уже 24 лютого ми створили оперативний штаб, який працював фактично цілодобово. Ми посилили оборону, бо стало важливо, щоб ворог не пройшов. Я пригадую кожну хвилину 24 лютого і перших днів війни. Як ми обороняли міст, адже ворог підійшов до кільцевої і там встановив свої блокпости. У деяких місцях були вуличні бої. Наші військові й невійськові формування боронили фактично квартали, вулиці та справді перешкоджали ворогові, щоб не справдився його план захоплення міста. Нам першим було надано кошти на оборону, побудову фортифікаційних споруд. Ми швидко створили робочу групу на чолі із представниками штабу Міністерства оборони, які відповідають саме за інженерні військові споруди, і разом розробляли план оборони Харкова. Після деокупації Харківської області і зміни лінії фронту ми розширили діяльність. Нині тривають роботи на всій її території. Їх буде продовжено і 2023 року.

— Як змогли запобігти гуманітарній кризі в регіоні?

— Це було одним з головних завдань. Логістику було порушено, в магазинах не було хліба і доступних продуктів харчування. Ми мали заповнити полиці магазинів для тих, хто міг щось купити. Також ми мали організувати роздачу гуманітарної допомоги тим, хто не мав змоги купити.  Оперативно вирішували ці питання. Домовилися з Укрпоштою та Новою поштою розповсюджували гуманітарну допомогу через них.

На тимчасово окуповані території возили гуманітарні вантажі завдяки нашим волонтерам. З ворогом було домовлено про умовні зелені коридори, але за весь період активних бойових дій лише раз спрацював коридор в Ізюмі, коли ми евакуювали майже 500 людей. Інші не працювали. Дорогою до Балаклії на першому ж блокпосту військові рф вантаж затримали і вкрали. Волонтерів добу протримали в полоні. На щастя, їх звільнили.

— Скільки жителів Харківщини загинуло на цей час?

— Втрати — понад 1600 цивільних. На жаль, внаслідок ворожої агресії загинуло 74 дитини. І це цифри перших місяців війни, вони не остаточні.

— Яких збитків завдано Харківській області?

— В області було зруйновано приблизно 14 000 об’єктів: 8000 — житлові, 3000 — багатоповерхівки, 4000 — приватне житло. Зруйновано 269 закладів медицини. Це великі цифри! У нас уже є плани відбудови Ізюмської, Куп’янської і Чугуївської лікарень — це наші основні опорні заклади.

Усі вищі навчальні заклади Харкова, а їх 23, більше чи менше постраждали. В області зруйновано понад 500 шкіл. Думаємо про їхню відбудову. Освітній процес організовано тільки онлайн. Ракетна небезпека нікуди не поділася, в області тривають активні бойові дії, тож діти у школи прийти не можуть.

— Що вдалося вже відновити?

— Насамперед відновлюємо об’єкти критичної інфраструктури. Усі 100% котелень, які ми планували запустити, а їх більш як 500, працюють. Однак в Ізюмі із 23 — лише шість. Інші зруйновано вщент. У Куп’янську ситуація краща. У Вовчанську газопостачання припинено, і котельня, яка опалює місцеву лікарню, працює на альтернативному паливі. Люди вдома опалюють електрикою. Маємо зберегти критичну інфраструктуру електромереж, над чим працюємо цілодобово. Облаштовуємо оборонні споруди на їх територіях. Нині в області відновлено більш як 80% електропостачання та приблизно 85% газопостачання.

— У якому стані нині будівля Харківської обласної військової адміністрації після ворожих руйнувань та які плани її відновлення?

— Навколо адміністрації було завдано 13 ракетних ударів. Після удару 1 березня, на жаль, загинуло 29 людей. Нині в будівлі тривають аварійні та консерваційні роботи. Хочемо зберегти цю будівлю. Уже облаштували покрівлю та закрили віконні рами, підсилили аварійні несучі конструкції. Ці роботи мають перешкодити подальшому руйнуванню. Згодом буде розроблено проєкт реконструкції будівлі.

Відбудова почнеться після перемоги

— Яка допомога надходить для відбудови? Які громади постраждали найбільше?

— Щодо допомоги. Передовсім це державні субвенції на відбудову критичної інфраструктури. Часу до зимового періоду було небагато, і ми мали швидко ставити вікна в багатоповерхівках, які найбільше постраждали. Це було у Чугуєві та обласному центрі. Харкову було надано субвенції на відбудову житлових приміщень. Від різних міжнародних організацій ми отримуємо сотні тонн усіляких будівельних матеріалів, які розподіляємо на районні військові адміністрації, а вони — на місцеві потреби. Чи всього достатньо? Звичайно, ні, бо руйнувань багато.

Усі ми знаємо про найбільш постраждалі Ізюм, Куп’янськ, Вовчанськ, Балаклію. Є менші населені пункти від Ізюма до Донецької області, зруйновані вщент, де не залишилося жодного вцілілого житлового будинку. Однак люди хочуть повертатися туди, але це буде інша відбудова після перемоги.

Ми поділили всі наявні руйнування на три види: житлове приміщення має незначне пошкодження, наприклад, вибиті вікна; постраждали дах, стіна, що серйозніше; фактично зруйноване повністю. Перші проблеми розв’язуємо одразу, а велику відбудову робитимемо вже після перемоги. Це зовсім інші кошти і час.

— Чи долучатимуться до відбудови Харківської області іноземні спеціалісти, як в обласному центрі?

— Ми ведемо переговори з іншими країнами, і кілька з них планують узяти шефство над відбудовою Харківської області. Ця робота постійно триває. Стосовно участі архітекторів, плану, вкладення коштів — про це зможемо говорити лише після перемоги, бо військова загроза ще нікуди не зникла.

— Скільки населених пунктів залишилися в окупації? Що відомо про життя на тих територіях? Чи є зв’язок з місцевими жителями та чи можливий коридор для їх евакуації?

— Нині під окупацією перебувають 29 населених пунктів, що менш як 2% території нашої області (станом на 26 грудня 2022 року). У нас є зв’язок з кожним населеним пунктом. Три розташовано в сірій зоні, де тривають активні бойові дії. На запити про евакуацію реагуємо оперативно і проводимо її. Масової евакуації там немає. Люди, які бажали, вже виїхали. Було створено координаційний центр при обласній військовій адміністрації, щоб координувати всю діяльність на окупованих територіях. Люди звертаються і до адміністрації, і до волонтерів, і до військових, і до правоохоронців, і до працівників державних органів, які залишилися під окупацією. Це працівники ДСНС та екстреної швидкої допомоги. Ми все це координуємо в одному центрі, розподіляємо ресурси, визначаємо, хто здійснюватиме евакуацію, створюватиме зелені коридори. Перевірочні заходи теж застосовуємо, щоб запобігти проникненню диверсійно-розвідувальних груп на нашу територію.

— На окупованій території певна кількість чиновників місцевого самоврядування та освітян пішли на співпрацю з ворогом. Як відновлюється самоврядування?

— Проводимо стабілізаційні заходи. Відкрито певну кількість кримінальних проваджень, які веде Харківська обласна прокуратура разом з СБУ та національною поліцією. На жаль, бувало, що в закладах освіти скоювали такі кримінальні злочини. Запрошуємо магістрів та аспірантів Харківського педагогічного університету, щоб вони замінили тих учителів. Я переконаний, що кількість людей, які пішли на співпрацю з окупантами, невелика порівняно з масою педагогів, готових працювати, тому навчальний процес має відновитися.

Найважливіше на деокупованих територіях було одразу розпочати роботу органів державної влади, щоб організовувати відновлення критичної інфраструктури. Нині там створюють військові адміністрації. Усі повноваження, зокрема депутатського корпусу, перейшли до голови міської військової адміністрації.

Дуже важкий нині виклик — відновлення функціонування органів державної влади в місті Вовчанськ. Там складна ситуація. Треба сформувати кадрову команду, щоб відновити функціонування органів державної влади.

— Нещодавно вдалося повернути трьох дітей Харківської області, яких окупанти вивезли під приводом оздоровлення на територію росії. Скільки ще маленьких жителів Харківщини перебувають в окупантів та що робите для їх повернення додому?

— Із території Харківської області вивезено понад 100 дітей. Найбільше — з Куп’янського району. Вивозили під різними приводами — оздоровлення, до дитячих таборів. Однак потім зв’язок з ними переривався і родичі не знали, де фактично перебувають їхні діти.

Нещодавно ми відкрили Координаційний центр з питань поводження з військовополоненими. Він займатиметься і поверненням цивільних. Він уже працює за принципом єдиного вікна, куди людина може звернутися та отримати всю необхідну допомогу. Людині не треба буде ходити інстанціями та збирати окремі довідки, запити тощо.

За фактом повернення військовополоненого, дитини чи цивільної дорослої людини стоять години та дні досить важких переговорів і робота великої кількості фахівців, зокрема наших спецслужб. Ми повернемо всіх наших дітей і військовополонених на територію держави. Цей консультаційний центр обслуговує не лише Харків та область. У зоні його уваги Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Сумська області. В Україні їх усього три.

Авторитет у нас один: Президент

— Чи спостерігається нині скупчення ворожих військ?

— Наразі скупчення військ поблизу не спостерігається, але тривають постійні обстріли населених пунктів поблизу кордону з рф. Обстрілюють міста й селища Куп’янського, Харківського і  Чугуївського районів.

— Наскільки зросла ефективність протиповітряної оборони від початку повномасштабної війни? Який відсоток ворожих ракет збивають?

— Це велика заслуга Генштабу та Міноборони, військових спеціалістів. Ефективність збиття зросла в рази. Інша річ, що кордон з рф у нас дуже близько, ракета летить 30—40 секунд.  По Харківській області б’ють переважно ракетами С-300. Та ми віримо у професіоналізм наших ЗСУ!

— Хто для вас моральний авторитет?

— У нинішній час авторитет у нас один: Президент нашої держави Володимир Зеленський. Верховний Головнокомандувач веде наш народ до перемоги.

— Як справляєтеся в цей важкий час зі стресами та втомою?

— Часу, як хотілося б, на відновлення не вистачає. Проте намагаюся займатися спортом, що дає змогу якось перезавантажитися.

Борис БРЕСЛАВЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Олег СИНЄГУБОВ. Народився 10 серпня 1983 року в Харкові. 2004-го закінчив Національний університет внутрішніх справ. Доктор юридичних наук, доцент. Із 2000-го по 2008 рік проходив службу в органах внутрішніх справ міста Харків. Із липня 2008 року по листопад 2019-го працював у Харківському національному університеті внутрішніх справ на різних посадах, зокрема деканом факультету №6. У 2019—2021 роках очолював Полтавську обласну державну адміністрацію. Із 24 грудня 2021-го й досі — голова Харківської обласної військової адміністрації.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua