Голова Фастівської райдержадміністрації
Анатолій БУСЕНКОВ
У нього щільний графік роботи: по хвилинах розписаний день, поїздки районом, зустрічі з людьми, черга відвідувачів у приймальні та безкінечні телефонні дзвінки. І так день у день, місяць у місяць уже більш ніж півтора року. Хоч у 2010-му пан Анатолій розпочинав роботу на своїй посаді як нова людина у Фастівському районі на Київщині, сьогодні його оцінюють тут як прогнозованого вдумливого керівника і водночас сміливого та перспективного політика. Наша розмова з ним — про підсумки року, плани на майбутнє і те, що найбільше турбує нині керівника.
Анатолій Бусенков на гостинах у родині 103-річної жительки села Дмитрівка
Харатини Автономівни Чернюк (друга ліворуч).
Фото Бориса АРХИПЕНКА
— Анатолію Анатолійовичу, кажуть, що високосний рік завжди дуже непростий. Яким він насправді став для вас?
— Не вірю у прикмети. Гадаю, що людина сама створює для себе і удачу, і проблеми. Та й заважають здійснити задумане не потойбічні сили, а об’єктивні чи суб’єктивні обставини. Рік, що минає, не був винятком із цього правила. Хіба що матиму ще один день для плідної праці, в якій забобонам немає місця.
— І все-таки що додавало найбільших клопотів?
— Головна проблема, хоч як це парадоксально, криється в невисокому авторитеті місцевої влади. Тривалий час і донині він на районному рівні складається з кількох чинників. Перший: через низькі заробітки керівники районної ланки влади не в змозі залучити на роботу грамотних управлінців, професіоналів, ефективних менеджерів. По-друге, почувши по телевізору слово «корупція», яке стало найпоширенішою лайкою в теле- та радіоефірах щодо влади, люди механічно переносять цей негатив на місцевих управлінців.
А чутки, як відомо, формують суспільну думку. Тож сьогодні доводиться затрачати неймовірні зусилля, аби довести, що ти чесна людина.
— Чого, на вашу думку, більше в наших громадян — схильності до об’єднавчих конструктивних дій чи індивідуалізму?
— Уміння жити разом, громадою — то велика наука. Аргументуючи свої дії, нагадую фастівцям, що ми одне ціле, живемо на цій землі, тут зростатимуть наші діти й онуки. І добре почуватиметься кожна родина лише тоді, коли всім довкола буде краще. Бо всі ми, зрештою, відповідальні одне за одного.
Своє завдання як очільника виконавчої влади в районі бачу передусім у тому, щоб залучити якомога більше коштів до його розвитку. Відстоюю цю позицію на рівні області, аби до регіональних програм внести і найгостріші проблеми для нашої районної громади.
Бюджет нашого району нині на 90 відсотків дотаційний. Та це не означає, що він не має власних фінансових резервів для розвитку. Зокрема щодо питань утримання водних об’єктів, надходжень плати за оренду землі, легалізації трудових відносин, розширення транспортного обслуговування, побутових послуг та торгівлі.
— Багато хто в нашій країні, передусім у сільській місцевості, ще потерпає без газу, натомість Фастівщина з цією проблемою, схоже, вже впоралася.
— Роботи з газифікації виконано майже стовідсотково. У 2012 році газифіковано 1,484 км. Наступного плануємо завершити всі роботи, підвести газогони до останніх чотирьох населених пунктів району — сіл Вільшанська Нива, Василівка та Єлизаветівка і на хутір Вишня. Орієнтовна вартість цих робіт — 2148,588 тис. грн. Протяжність газопроводу — 16 кілометрів.
— Цього року Київщина святкує своє 80-річчя. Чим звітує район?
— Результативністю виконання плану соціально-економічного розвитку Фастівщини. Так, створено 114 робочих місць (на два відсотки більше, ніж торік). Істотно зросла заробітна плата. Зведено 3,8 тис. кв. м житла. Обсяг реалізованої промислової продукції зріс на 10 відсотків, у сільському господарстві — більш ніж на 400 млн грн. Фактичне виконання власних та закріплених доходів зведеного бюджету району становить 19 654,6 тис. грн.
— Як оцінюєте аграрний потенціал краю?
— На території району нині успішно працює 40 фермерських господарств, загальна площа сільськогосподарських угідь усіх категорій становить 56,4 тис. га. Щодо тваринницької галузі, то виробництво м’яса і молока залишається на торішньому рівні.
Головними чинниками, що забезпечили стабільну роботу агросектору, є впровадження інноваційних технологій вирощування сільгоспкультур, дотримання структур посівних площ та сівозмін, підвищення продуктивності худоби.
Щоправда, селянські господарства трохи недовиконали планові показники з виробництва молока. Це пояснюється зменшенням поголів’я корів у всіх категоріях господарств на 35 голів. Цього року коштом місцевого бюджету ми стимулювали відродження молочного стада, надавши безвідсоткову позику в сумі 410 тис. грн одному із сільськогосподарських підприємств.
— Чи можете назвати взірці сумлінної праці на сільській ниві?
— Той, хто працює не покладаючи рук, завжди чогось досягне. І це моє переконання якнайкраще підтверджує приклад господарювання Леоніда Миколайовича Кельвича. Завдяки вмінню мислити масштабно і працювати на перспективу очолюване ним фермерське господарство «Хорс-КЛМ» має чи не найбільші прибутки, тож районний бюджет поповнюється істотними відрахуваннями. Попри складну економічну ситуацію, підприємство продовжує динамічно розвиватися. Його продукцію знають за межами області, воно серйозно заявляє про себе на вітчизняному агропромисловому ринку.
Знаю Леоніда Миколайовича особисто, не раз бував у його господарстві й бачу, як він власним прикладом відроджує село, створює нові робочі місця. Зверніть увагу: цього фермера цікавлять не лише справи власного господарства, він не забуває і про освітян, підтримує духовність. А секрет його успіху, гадаю, полягає у непідробній любові до землі-годувальниці та щирому ставленні до людей.
Нещодавно з нагоди Дня працівників сільського господарства за значний особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, трудові досягнення, багаторічну самовіддану працю Президент України Віктор Янукович нагородив Леоніда Кельвича високою державною відзнакою — орденом «За заслуги» ІІ ступеня. Від імені громади Фастівщини щиро вітаємо нашого старшого товариша з цією нагородою.
— Анатолію Анатолійовичу, столична область — лідер у країні за кількістю залучених інвестицій. Які інвестпроекти вже реалізовано у вашому районі?
— Навіть за географічним розташуванням Фастівщина вже приваблива. Цікаві для інвесторів наші лісові та земельні ресурси, перспективною справою є розвиток туристичного бізнесу. За два останні роки в районі збудовано свинокомплекс на 2500 основних свиноматок. Розпочато спорудження потужного сучасного елеватора, щоправда, цей проект нині призупинено у зв’язку зі зміною керівництва. У селі Мала Снітинка став до ладу поліграфічний цех.
На перспективу районна рада затвердила програму, якою передбачено створення умов для відновлення інвестиційної активності суб’єктів господарювання. Ідеться про збільшення капіталовкладень у проекти, що мають на меті впровадження новітніх технологій та модернізацію застарілих виробництв.
— Чи зазнала змін соціальна сфера району?
— Наш бюджет планується з орієнтацією на соціальні потреби. Першочергова з них — охорона здоров’я. У цьому році ми одними з перших у столичній області почали реформу медичної галузі. На території району створено комунальний заклад «Фастівський центр первинної медико-санітарної допомоги», затверджено структуру, сформовано штат.
У процесі реорганізації медичної галузі швидку допомогу розділено на невідкладну та екстрену. Нині у нас діють 14 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, чотири ФАПи, 19 фельдшерських пунктів. Усе це дає можливість якісно та своєчасно надавати допомогу жителям району. Розпочали оновлювати заклади культури, найближчим часом можна буде говорити про конкретні результати.
Проблеми молодіжної політики бачу в стереотипах суспільства, які існують нині. Чимало батьків відправляє своїх нащадків до великих міст, мовляв, у районі, на землі нічого робити. На жаль, мало хто з них замислюється: що чекає сільських дітей у місті, чи отримають вони дах над головою, цікаву і грошовиту роботу?
Упевнений, що сьогодні можна знайти різне застосування своїм можливостям й у районному промисловому та сільському господарстві, сфері обслуговування, збудувати тут житло і створити міцну сім’ю. Тож порадив би молодим не поспішати з вибором, не винаймати за шалені гроші житло у столиці, не обділяти батьків синівською любов’ю та увагою. Щастя кожен може і повинен знайти там, де народився і виріс.
— Якими словами ви охарактеризували б власний стиль керівництва?
— Можливо, я занадто критичний до себе. Іноді доводиться бути жорстким, бо демократія — це обов’язково відповідальність двох сторін: і влади, і громадянина. Та ніколи не приймаю рішень зопалу, намагаюся з’ясувати причини, все зважити, обміркувати.
Хотілося б більше результативності. Часом дорікаю сам собі через недотримання строків виконання тієї чи іншої роботи: прогавив, неналежно організував, не проконтролював. Хоч розумію, що результативність роботи першої особи залежить від відповідальності всіх працівників адміністрації, а не від страху перед ним.
Прикладом керівника нового типу, мобільним, активним, справедливим, без зайвого пієтету назвав би голову Київської облдержадміністрації Анатолія Йосиповича Присяжнюка. З ним приємно спілкуватися, бо бачиш розуміння будь-якої проблеми, а його робочий графік просто вражає. Не рахуючись з особистим часом, закочує рукава і працює.
— Чи є у вас вільний час?
— Небагато. Та із задоволенням віддаю його спілкуванню з родиною, батьками, друзями.
Ірина НАГРЕБЕЦЬКА,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Анатолій БУСЕНКОВ. Народився в 1962 році в Рубіжному на Луганщині. За фахом — інженер-технолог, магістр державного управління. Закінчив Ворошиловградський машинобудівний інститут та Національну академію державного управління при Президентові України. Працював на хімічному заводі майстром, начальником дільниці. З 2002 по 2010 рік обіймав посаду Рубіжанського міського голови. З березня 2011 року очолює Фастівську райдержадміністрацію Київської області.
ДОВІДКА «УК»
Фастівський район розташований на заході Київщини. Загальна площа — майже 900 тис. кв. км. Населення — 32 174 особи (станом на 01.01 2010 р.). Міського населення — 9471 особа, сільського — 22 703 особи.