Статистика — дуже цікава й конче потрібна особливо в наш бурхливий час наука й практична діяльність. Адже вона віддзеркалює розвиток суспільства та економіки країни, областей, районів, міст і сіл. Нині неможливо уявити собі житт єдіяльність без статистики. До скупих цифр і фактів звертається мало не кожна людина. А що вже казати про різні державні та комерційні інституції.
Напередодні Дня працівників статистики кореспондент «Урядового кур'єру» зустрівся з головою Держстату Ігорем ВЕРНЕРОМ.
— Ігоре Євгенійовичу, чим особливий цей рік для української статистики? Розкажіть, будь ласка, докладніше про основні досягнення.
— У цьому році ми успішно завершуємо виконання вже п’ятої довгострокової Стратегії розвитку державної статистики на період до 2017 року і маємо підстави бути задоволеними результатами роботи. Значних якісних змін зазнали майже всі сфери державної статистичної діяльності. Назву лише основні підсумки. Створено систему зворотного зв’язку з користувачами статистичної інформації й респондентами шляхом проведення відповідних анкетних опитувань. Для зменшення звітного навантаження на респондентів за всіма державними статспостереженнями забезпечено формування переліків респондентів на центральному рівні, здійснюють моніторинг їхньої участі в обстеженнях.
Дуже важливе впровадження системи електрон ної звітності. Наприкінці 2017 року досягнуто рівень звітування в електронному вигляді, передбачений стратегією-2017, на рівні 55%. Це становить майже 1,2 мільйона електронних звітів. Виконання цього заходу разом з оптимізацією структури головних управлінь статистики, зокрема перегляду функціональних повноважень відповідно до процесів статистичного виробництва з одночасним зменшенням кількості підрозділів районної ланки та скороченням чисельності працівників на 30% створює передумови переходу до дворівневої системи та збалансування чисельності штату державного й територіального рівнів органів державної статистики.
Узгоджували методологію та процедури державних статистичних спостережень з європейськими та міжнародними регламентами. Однією з найскладніших робіт був перегляд (одночасно з країнами Європейського Союзу у 2014 році) української методології складання націо нальних рахунків відповідно до міжнародних стандартів Системи національних рахунків ООН 2008 року та Європейської системи національних та регіональних рахунків 2010 року. Держстат підготував відповідні методологічні матеріали, надавав необхідні роз’яснення користувачам.
Цього року для зручності користувачів ми кардинально змінили форму та наповнення плану державних статистичних спостережень. Тепер він міститиме перелік показників, які розробляють та оприлюднюють за підсумками кожного спостереження, а також яку статистичну інформацію обов’язково розміщують на веб-сайтах територіальних органів Держстату.
— А які плани та напрями подальшої роботи?
— Найбільш актуальні питання імплементації європейських стандартів, норм і правил у практику національної статистичної діяльності з урахуванням вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема EU acquis у галузі статистики. Насамперед це стосується вдосконалення нормативно-правової бази для забезпечення принципів Кодексу норм європейської статистики, зокрема професійної незалежності органів державної статистики.
Нові завдання постають і в контексті забезпечення координації збирання даних у межах виконання Україною зобов’язань щодо моніторингу Цілей сталого розвитку в рамках Декларації про роль національних статистичних управлінь у вимірі та моніторингу цілей в області сталого розвитку, яку було ухвалено на 63-й пленарній сесії Конференції європейських статистиків.
Потребує подальшого розвитку система забезпечення конфіденційності статистичної інформації з урахуванням найкращих світових практик, що сприятиме зростанню довіри респондентів і як підсумок підвищенню якості статистичних продуктів. Водночас залишається актуальним питання забезпечення доступу до мікроданих. Задля цього маємо запровадити з урахуванням європейських стандартів, норм і правил підготовку цих даних для наукових досліджень, зберігаючи конфіденційність респондентів і статистичних одиниць.
Відкритість і доступність статистичної інформації, своєчасне забезпечення користувачів якісними даними, які надають у зрозумілій формі та поширюють у зручний для користувача спосіб, неможливі без використання сучасних інформаційних технологій. Проте веб-сайт Держстату, розроблений майже 20 років тому, на сьогодні морально й технічно застарів і не дає змоги повною мірою розв’язувати це завдання. Створення єдиного веб-порталу офіційної статистики та його мобільної версії на основі передових ІТ-технологій дасть змогу забезпечити користувачів сучасним інструментом для отримання, оброблення й аналізу статистичної інформації.
Наше завдання — посилення зовнішніх комунікацій з користувачами зокрема шляхом створення дорадчих органів користувачів, запровадження публічних заходів за участю засобів масової інформації та онлайн-опитувань, а також представлення органів державної статистики у соціальних мережах.
Одним із пріоритетних напрямів, як і раніше, залишається зменшення звітного навантаження на респондентів. Досягнути цього плануємо не лише шляхом продовження переведення статистичних спостережень на вибіркову основу, використання сучасних технологій збирання інформації (web-scraping, BigData тощо), а й за рахунок ширшого використання адміністративних даних як джерела статистичної інформації. І тут нагальна проблема — реалізація права органів державної статистики на доступ до адміністративних даних і реєстрів.
Крім того, Держстат планує здійснювати заходи, які сприятимуть покращенню статистичної грамотності суспільства та забезпеченню розвитку людського капіталу органів державної статистики.
Ці та інші напрями покладено в основу проекту Програми розвитку державної статистики на період до 2022 року, спрямованої на подальше вдосконалення державної статистичної діяльності й гармонізацію з європейськими стандартами.
— В умовах інтеграції України у світове співтовариство важливе значення має міжнародна спів праця у галузі статистики. Цікаво дізнатися про роботу Держстату в цьому контексті.
— Діяльність органів статистики орієнтовано на максимально повне запровадження міжнародних, насамперед європейських статистичних норм і стандартів. Для цього Держстат у межах спільних проектів і програм технічної допомоги активно співпрацює із статслужбами європейських країн і провідними міжнародними організаціями. Це насамперед Євростат та ЄЕК, а також ООН, МОП, ЄАВТ, ОЕСР, Фонд народонаселення ООН, Світовий банк та інші.
Основними формами взаємодії тут виступають методологічні розробки, надання технічної допомоги, участь у роботі конференцій, семінарів і робочих груп тощо. На виконання міжнародних зобов’язань України Держстат здійснює обмін даними з цими міжнародними установами. І це підтверджує якість вітчизняної статистичної інформації та відповідність статистичної методології міжнародним стандартам.
Для прикладу: протягом багатьох років ми забезпечуємо надання інформації в межах виконання вимог спеціального стандарту поширення даних Міжнародного валютного фонду, найбільш жорсткого міжнародного стандарту в галузі статистики.
Користуючись нагодою, хочу привітати всіх статистиків: фахівців органів державної статистики, працівників статистичних служб інших установ, організацій і підприємств, науковців, викладачів, студентів і побажати їм миру, міцного здоров’я, щастя, добробуту та всіляких гараздів.
Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Ігор ВЕРНЕР. Народився в м. Первомайськ Миколаївської області. 1992-го закінчив Харківське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ за спеціальністю інженер-математик, 2001 року — Національну академію оборони України. Кандидат технічних наук.
У 2009—2011 рр. — заступник директора департаменту інформатизації Держкомстату. У 2011—2014 рр. — заступник директора департаменту інформаційних технологій Держстату, у 2014—2016 рр. — начальник Головного управління регіональної статистики. У грудні 2016 року його обрано головою Держстату.
Ми в Google+