Завтра в жителів Криму день референдуму, на якому вони мають висловити свою думку: вони за те, щоб півострів залишився у складі України чи «відійшов» до сусідньої Росії? І хоч цей референдум фактично незаконний, питання, куди ж насправді хоче Крим, цікавить усіх: самих кримчан, жителів України, всю світову спільноту. Звичайно ж, на стовідсотковий крен в один чи інший бік сподіватися не доводиться — різні люди, різні думки, і кожен у прагнення жити в одній чи іншій державі вкладає свій сенс. Та зазвичай у кожному волевиявленні спрацьовує елементарний принцип демократії — меншість іде за більшістю. Звичайно, якщо голосування проводять чесно, прозоро, коли люди впевнені, що без будь-яких наслідків для себе чи родин можуть висловити свою думку.
Не говоритимемо про те, що захід проводиться в такі стислі терміни, які, до всього, кілька разів переносили в бік пришвидшення. Як і про те, що ні офіційний Київ, ні деякі держави, наприклад США, країни Євросоюзу, не збираються визнавати результати цього волевиявлення, оскільки піддають сумнівам його легітимність. Та й у самому Криму підтримка референдуму далеко не повна. Так, Меджліс кримськотатарського народу, як заявив його глава Рефат Чубаров, його не визнає. Чубаров закликав усіх жителів Криму, незалежно від національності, повністю бойкотувати референдум. Власне, щодо всіх юридичних моментів — це вже «парафія» фахівців галузі права. До речі, багато з них зауважують, що це волевиявлення неконституційне, бо ж відбувається під дулами автоматів.
Втім, хоч би що казали фахівці й політики — як українські, так і зарубіжні, а підготовка до референдуму на півострові триває, і завтра все одно вся увага буде прикута до подій у Криму. Як мінімум, щоб ознайомитися з цифрами, які покаже референдум.
Хоч і багато говорять про те, що ці цифри будуть сфальсифіковані. Не раз лунали думки, що, мовляв, результати цього референдуму вже готові і що вони показують: кримчани свої симпатії віддали північному сусідові. Зокрема, відомий політтехнолог Тарас Березовець в ефірі 5 каналу зауважив, що дані цього референдуму визначені наперед, і написані вони в Кремлі. «Цифра, яка мені відома з російських джерел, — 70–80%, а явка близько 60%. Тобто підуть люди чи ні на референдум, від цього нічого не залежить», — зауважує Тарас Березовець.
Однак існують й інші цифри. І вони не по-шпигунськи підглянуті в якихось секретних документах, а цілком відкриті. Їх міг побачити будь-хто. Кілька днів тому дивилась на телевізійному каналі ICTV програму «Свобода слова», в якій у режимі прямого включення брали участь політики з Криму. Це пряме включення транслювали з кримськотатарського каналу АТР. Під час дискусії кримських і київських політиків на телеканалі в Криму було проведено опитування для кримчан, де їм пропонували відповісти на запитання, хочуть вони бачити півострів у складі України чи Росії. Ведуча програми з кримського боку Лілі Буджурова підкреслила: опитування не репрезентативне, голосують усі бажаючі по телефону або на інтернет-сторінці. Так ось, опитування показало цікаві результати: 85% глядачів проголосували за те, щоб Кримський півострів був у складі України, і тільки 15% висловилися за Росію.
Безумовно, кожен канал має свою аудиторію, зі своїми поглядами, і навряд чи соціологи, які проводять дослідження за всіма правилами, візьмуть до уваги ці результати. Та й не відомо, чи тільки кримчани голосували. Хай там як, крен у бік України це опитування показало досить серйозний.
Однак які цифри будуть уже 17 березня? Побачимо. Адже не факт, що всі, хто висловився натисканням кнопки під час телевізійного опитування, прийдуть голосувати завтра.
Втім, враховуючи серйозні заяви світової спільноти, результати цього референдуму важливі, і йдеться не лише про цифри. Адже перемогти мають не чиїсь персональні бажання, а насамперед законність, здоровий глузд, а ще — прагнення миру і доброї волі.