Наша держава і світ ушанували пам’ять безневинних жертв голодоморів в Україні. У трагічні дні історії свої смертельні врожаї збирав масовий штучний голод 1921—1923 років, Голодомор 1932—1933 та масовий штучний голод 1946—1947. 

Голодомор 1932—1933 став наймасштабнішим за кількістю жертв. Тоді померло від 7 до 10 мільйонів українців. Втрати ненароджених перевищують 6 мільйонів. В Україні 2006-го Голодомор визнано геноцидом на законодавчому рівні. Багато держав офіційно визнали його геноцидом українського народу. Інші країни засудили Голодомор як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом.

Молитва за безневинні душі

У День пам’яті жертв голодоморів перші особи нашої держави поклали до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» символічні композиції з колосків, встановили лампадки на Алеї чорних дощок. Було оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання, після чого розпочалася всеукраїнська акція «Запали свічку».

«Ми запалюємо свічку й відчуваємо мороз по шкірі. У цей день ми сповнені емоціями та спустошені водночас. У цей день ми плачемо так тиxо, що стає чутно навіть наше мовчання. У цей день молимося за душі мільйонів померлих українців», — з такими словами з нагоди цього поминального дня Президент Володимир Зеленський звернувся до співгромадян. 

«Життя, яке складно назвати життям. Люди залишалися без крихти хліба. Батьки залишалися без своїх діточок, діти — без батьків. Покоління, що залишалися без надії. Досі не знаємо імен багатьох українців, померлих від Голодомору. Він знищував цілі родини, вулиці, села. Але він не зміг знищити нас остаточно. Тож є кому це пам’ятати. Є кому передавати пам’ять наступним поколінням. Жах під назвою «Голодомор» до цього не описував жоден словник. Бо жоден правитель до цього не зміг вигадати подібного звірства. Ми як народ пережили цей жах. І перемогли. І безневинні жертви голодоморів заморені, замордовані, але не забуті. Ми ніколи й нізащо не забудемо наших предків, які загинули», — зазначив глава держави.  

Президент розповів, що нині фактично завершено реконструкцію першої черги музею Голодомору. Наступного року виповнюється 90 років цієї страшної трагедії. До цієї дати заплановано збудувати другу чергу історично важливого музею. 

«Це питання не лише обов’язку, поваги чи честі. Це питання нашого з вами існування. Бо щойно зникне пам’ять про мільйони померлих і ненароджениx українців, зникнемо самі. Як люди, нація, як суспільство, як держава», — заявив він. 

Звернувся Володимир Зеленський і до світового українства. 

«В останню суботу листопада в Україні та в усіх куточках світу ми об’єднуємося, згадуючи про нашу національну трагедію. У День пам’яті жертв голодоморів у храмах світу, в усіх ключових столицях вшановують і моляться за мільйони невинних душ українців. Але це біда не лише України, а й усього людства, яке не змогло протидіяти злу. Нині ми значно краще розуміємо, якими мають бути запобіжники тоталітаризму окремих держав і їхніх керівників, які тоді вбивали голодом, а сьогодні — зброєю. 

Пам’ять, єдність світової спільноти, невідворотність покарання є тим, що втілить гасло «Ніколи знову». Ми продовжуватимемо працювати над розширенням міжнародного визнання Голодомору 1932—1933 як геноциду. Україна відчуває підтримку цивілізованої світової спільноти. Держави, які разом з нами пам’ятають і засуджують злочини сталінського режиму, також роблять внесок, щоб такі події ніколи не повторилися», — цитує слова Президента його Офіс. 

Говорити правду

На тому, що наш моральний обов’язок перед минулими й майбутніми поколіннями — пам’ятати й передати пам’ять про цю трагедію, наголосив і Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. У телеграмі він написав: «За словом Голодомор — мільйони життів, які роками нищила радянська влада, і невимовний біль українського народу. Десятиліттями правду про ці події наполегливо замовчувала комуністична верхівка. Нині ж говоримо правду про геноцид завдяки сміливим і небайдужим людям — ризикуючи власним життям, вони не дали приховати злочини».

У коментарі до Дня пам’яті жертв голодоморів, який оприлюднило Міністерство закордонних справ, ідеться, що приголомшливі масштаби людської трагедії привернули увагу іноземних журналістів, дипломатів і експертів. Їх шокуючі свідчення сприяли розкриттю правди, а українські громади за кордоном зробили вагомий внесок у її поширення й збереження пам’яті у роки радянської дезінформації.

«Ми вдячні іноземним партнерам за таку солідарність. Міжнародна спільнота має усвідомлювати, яку загрозу становлять режими, що зневажають права і свободи людини у прагненні утвердити власну могутність», — зазначено в коментарі. 

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо (у цій країні День пам’яті жертв Голодомору відзначають на офіційному рівні) заявив: «Кожен відповідальний за те, щоб не допустити забуття цієї темної сторінки історії та продовжувати боротьбу за права людини й демократію, коли вони перебувають під загрозою. Організований Сталіним Голодомор мав на меті встановити повний конт-роль над Україною, зламати волю людей і стерти їхню ідентичність, проте мужні та сильні українці вистояли».

В Україні з нагоди цього поминального дня оприлюднено унікальні аудіозаписи свідчень самовидців геноциду. Їх записав сільський учитель ще у 1980-ті, коли тема Голодомору була під забороною. Люди розказували, як у них забирали все, як вони билися за бур’ян, а їхні батьки пухли від голоду. 

У Дніпрі влаштували вечерю пам’яті жертв Голодомору. Просто неба всі охочі могли спробувати їжу із трави та бадилля, якою рятувалися тоді українці: суп із качанів, оладки з тирси та чай із гілочок. Учасники акції зізналися, що на смак — не дуже. Але така ціна життя. Усі так звані страви приготували діти-пластуни. Рецепти справжні, їх шукали в оповідях тих, кому вдалося пережити трагедію.