Генеральний директор
і голова ГЕФ
Монік БАРБЮ
Учора в Києві сталася безпрецедентна подія - вперше до столиці прибула Генеральний директор найбільшої в світі екологічної організації, голова Глобального екологічного фонду Монік Барбю. Протягом 22-24 березня вона братиме участь у роботі регіональної конференції Глобального екологічного фонду (ГЕФ) для представників 12-ти країн Східної Європи.
У Міністерстві екології та природних ресурсів України нещодавно відбувся "День відкритих дверей" для дипломатів іноземних країн, закордонних інвесторів та інших представників міжнародної спільноти, на якому очільник міністерства засвідчив відкритість Мінприроди та готовність до співпраці зі світовими організаціями в сфері охорони довкілля. За останні півроку представники міністерства двічі брали участь у конференціях ГЕФ у Вашингтоні. І ось до Києва приїхала сама Монік Барбю.
Оглядачеві "Урядового кур'єра" вдалося поспілкуватися з керівником Глобального екологічного фонду.
Мета - поліпшення довкілля
- Пані Барбю, розкажіть, будь ласка, про принципи, за якими діє Глобальний екологічний фонд, про основні його проекти.
- Сучасний світ - це результат взаємодії природи і суспільства. Я б навіть сказала так - втручання суспільства в природу. Ця теза є відправною щодо розуміння низки глобальних екологічних проблем. Відповідно для їх розв'язання на глобальному рівні потрібні глобальні ресурси: як фінансові, так і людські. Глобальний екологічний фонд, який я представляю, об'єднує представників 182 країн у партнерстві з міжнародними та неурядовими організаціями і приватним сектором для вирішення глобальних екологічних питань. Мета фонду - фінансова підтримка природоохоронних проектів, які мають глобальне значення. Це проекти зі збереження біорозмаїття, боротьби зі зміною клімату, деградацією земель, із захисту озонового шару та міжнародних вод, з утилізації та знищення небезпечних відходів тощо.
ГЕФ надає кошти країнам з перехідною економікою та таким, що розвиваються. Наразі це унікальний міжнародний фінансовий інструмент для розв'язання екологічних проблем, які не обмежуються кордонами однієї держави. За 20 років існування ГЕФ виділив на реалізацію природоохоронних проектів $9,2 млрд, плюс ще приблизно $40 млрд як співфінансування - для понад 2700 проектів, реалізованих у 165 країнах, що розвиваються, та країнах з перехідною економікою. Крім того, в рамках своєї Програми малих грантів (ПМГ) ГЕФ надав понад 12000 малих грантів на загальну суму $495 млн безпосередньо неурядовим і громадським організаціям.
Реалізація всіх профінансованих проектів забезпечує розв'язання екологічних проблем як на локальному та національному, так і на глобальному рівнях, створюючи умови для сталого розвитку країн.
- Чому для проведення регіональної конференції та свого візиту ви обрали саме Україну?
- Ми вбачаємо у вашій державі величезний потенціал для роботи з Глобальним екологічним фондом. Україна довела свою відкритість і готовність об'єднувати зусилля з іншими державами для розв'язання екологічних проблем Східної Європи. Тому конструктивний діалог із представниками Міністерства екології та природних ресурсів, громадськими екологічними організаціями допоможе сформувати разом з урядом країни список пріоритетних екологічних проектів, реалізація яких буде підтримана нашим Фондом. Основне для нас - програмне бачення й комплексне вирішення екологічних питань, важливих як для України, так і для всього світу. Це мають бути не окремі відірвані один від одного проекти, а їх системний комплекс, спрямований на поліпшення стану довкілля в цілому.
- Чого ви чекаєте від київських зустрічей?
- Регіональна зустріч, організована в столиці України, зібрала майже півсотні представників із 12-ти країн Східної Європи. Вона має на меті рівноцінно поінформувати всі зацікавлені сторони - державні та конвенційні координаційні органи і громадянське суспільство - про стратегію фонду, його політику та процедурні вимоги, а водночас активізувати співпрацю цих органів.
- Розкажіть, будь ласка, про структуру ГЕФ, які установи входять до його складу?
- ГЕФ партнерство включає в себе 10 установ: Програма розвитку ООН, Програма ООН з навколишнього середовища, Світовий банк, Продовольча та сільськогосподарська організація, ООН з промислового розвитку, Африканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжамериканський банк розвитку та Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку. Науково-технічний консультативний комітет фонду надає технічні та наукові консультації з питань політики ГЕФ та розробки інвестиційних проектів.
- На проекти виділяються певні суми грантів?
- ГЕФ надає гранти для різних типів проектів - від кількох тисяч до кількох мільйонів доларів. Це повномасштабні проекти -понад $1 млн, середньомасштабні проекти - до 1 млн дол. і так звані малі гранти.
Концепції повномасштабних і середньомасштабних проектів можуть бути розроблені урядами, неурядовими організаціями, громадами, приватним сектором або іншими структурами громадянського суспільства відповідно до національних екологічних пріоритетів країни-реципієнта та напрямів діяльності ГЕФ.
"Програма малих грантів ГЕФ" співпрацює з громадами в усьому світі з метою подолання найбільших екологічних проблем та успішно демонструє, що підтримка громад у їхніх намірах досягти сталого розвитку є не тільки можливою, а й надзвичайно важливою для поліпшення стану довкілля як конкретної країни, так і глобальних екологічних досягнень.
На тлі подій в Японії
- Яке ваше бачення подальшої співпраці між Глобальним екологічним фондом та Україною?
- Міжнародне співробітництво для розв'язання екологічних проблем ніколи не втрачало своєї актуальності. Але сьогодні, на тлі подій в Японії, все людство особливо чітко відчуває, наскільки умовними є кордони держав, коли питання стосується екології. У зв'язку з цим украй важливо, аби переговори урядів у сфері довкілля не обмежувалися дипломатичними реверансами. І тут на перше місце виходить готовність сторін наповнювати фінансуванням транскордонні проекти.
Зустріч у Києві довела, що Україна відкрита та готова до ділового конструктивного діалогу з усіма країнами-партнерами регіону. Зокрема, ми обговорили з міністром екології та природних ресурсів Миколою Злочевським проекти в сфері енергоефективності та утилізації небезпечних відходів. Невдовзі Україна може розраховувати на інвестиції для реалізації цих, безумовно, важливих проектів.
Хочу наголосити, що фонд наразі пропонує прискорений цикл реалізації проектів і чіткішу програму допомоги країнам - з метою зміцнення співробітництва між ГЕФ та країнами-реципієнтами.
- Зупиніться, будь ласка, на вимогах, що їх ставить ГЕФ перед країнами-реципієнтами, які проекти вважаються пріоритетними у виділенні інвестицій?
- За останні чотири роки Фонд інвестував у різні природоохоронні проекти 4,2 млрд дол. США по всьому світу. Це в середньому більше 1 млрд дол. на рік. Країни-донори та інші фінансові організації домовилися збільшити витрати на Спеціальний фонд зі зміни клімату та Фонд для найменш розвинених країн ГЕФ.
Але паралельно зі збільшенням фінансування та прискореним циклом реалізації проектів ми посилюємо контроль за результативністю та звітністю. Ми несемо відповідальність за нові проекти і за інвестиції. Враховуючи суворі бюджетні вимоги, з якими мають справу донорські організації, нам доводиться бути пильнішими, ніж зазвичай, аби гарантувати правильність нашого вибору. У зв'язку з цим вкрай важливо, щоб різні міністерства та зацікавлені сторони в кожній країні працювали в партнерстві одне з одним, щоб гарантувати якісну реалізацію міжнаціональних проектів, які фінансуються ГЕФ.
- Ви маєте на увазі якість розробки та реалізації проектів?
- Так. У цьому контексті нашою метою мають бути саме високоякісні проекти. Зокрема, ми повинні спиратися на основні принципи ГЕФ, які включають наступне:
* проекти ГЕФ не повинні йти врозріз із національними екологічними стратегіями країни-реципієнта;
* виділення додаткових коштів для глобального довкілля є основним принципом ГЕФ. Ці "додаткові кошти" мають стосунок, звичайно, до базового проекту. Тому вкрай важливо, аби ці "базові проекти" були чітко визначені і щоб ГЕФ спирався на існуючі заходи або ті, що вже заплановані;
* ГЕФ не може продовжувати фінансування ряду невеликих експериментальних проектів. Кожен інвестиційний проект має покращити стан довкілля та розв'язати екологічні проблеми регіону;
* наш механізм фінансування матиме максимальну ефективність, якщо проекти будуть реалізовуватися Агентствами ГЕФ, які є найбільш кваліфікованими в цій галузі;
* ми прагнемо забезпечити повну прозорість виділення коштів.
- В Україні діють сильні громадські екологічні організації, які беруть активну участь у розв'язанні згаданих проблем. Як ГЕФ підтримує їх і чи збирається співпрацювати з ними в майбутньому?
- Наш фонд активно залучає неурядові громадські екологічні організації до формування своїх програм та проектів. Участь громадськості в проектах, фінансованих ГЕФ, вперше було схвалено Радою ГЕФ у квітні 1996 р. Ця участь включає три взаємопов'язаних процеси: розповсюдження інформації, консультації та участь зацікавлених сторін. Така політика поширюється на всі програми й проекти. Вона визначає раціональність, терміни і принципи участі громадськості та створює необхідні умови для участі зацікавлених сторін і співробітництва в розробці, реалізації та оцінці заходів, що фінансуються ГЕФ. Я переконана: участь громадськості підвищує продуктивність та результативність проектів.
Сподіваємося, що проведенням таких регіональних конференцій кожного року ми надамо громадянському суспільству ширші можливості для взаємодії з ГЕФ. Голос громадськості є важливим і має бути почутим.
ДОВІДКА "УК"
Глобальний екологічний фонд (ГЕФ) - міжнародна організація, створена 1991 р. в ході підписання резолюції Радою виконавчих директорів Світового банку і відповідними домовленостями між Програмою розвитку ООН (ПРООН) та програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Членами її є 182 держави, міжнародні інституції, неурядові організації (НУО), приватні компанії. Генеральний директор і голова ГЕФ - Монік Барбю.
Організація працює заради покращення стану глобального навколишнього середовища через підтримку національних ініціатив зі сталого розвитку.
У 1994 році в Ріо на Саміті Землі ГЕФ було реорганізовано і він вийшов із системи Світового банку та став самостійною установою.
ДОСЬЄ «УК»
Монік БАРБЮ. Француженка за національністю. Виконавчий директор і голова Глобального екологічного фонду із серпня 2006 року. 2003-2006 рр. - директор відділу технології, індустрії та економіки Програми ООН із захисту довкілля.