Минулого тижня у Бельгії розгорівся політичний скандал, який загрожував керівній коаліції країни серйозними наслідками. Призвести до цього могли невдалі рішення міністра закордонних справ Аджі Лябіб. До речі, це перший гучний скандал, у центрі якого опинилася головна бельгійська дипломатка усього лише за рік, протягом якого вона перебуває на посаді.
Перші місяці після того, як Аджі Лябіб обійняла посаду глави МЗС Бельгії, Україна певний час не запрошувала її приїхати з візитом, бо вона, працюючи журналісткою, відвідувала окупований Крим. Зрештою згодом вона визнала, що порушила закон, в’їхавши на окупований півострів з російської території, і попросила вибачення за свої дії. Лише після цього її прийняли в Києві.
Цього разу Аджі Лябіб була змушена двічі пояснювати бельгійським парламентарям, як 14 іранським чиновникам, серед яких був мер Тегерана Алірезі Закані, відомий своєю жорсткою політикою щодо демонстрантів, було видано візи для участі у Брюссельському урбаністичному саміті, що відбувся на початку червня.
Загалом у цьому саміті взяли участь мери понад 300 міст, а також члени Європейської комісії та Європарламенту. Серед делегацій увагу ЗМІ привернули представники Тегерана і російської казані, яким МЗС Бельгії дозволило видати візи попри санкції ЄС. Приймали учасників саміту за кошти регіонального бюджету. Унаслідок скандалу, що виник після розголосу цієї інформації, у відставку був змушений подати державний секретар з питань зовнішніх відносин і зовнішньої торгівлі уряду федерального регіону Столиця-Брюссель Паскаль Смет.
Як вдалося з’ясувати журналістам, представників рф на форумі було двоє. Одна з них — заступниця мера казані євгенія лодвігова, активний член «единой россии», яка відкрито підтримує агресивну війну рф проти України. Другий росіянин, ім’я якого не встановлено, нібито не представляв органів регіональної влади росії, а брав участь у саміті як представник організації «Об’єднані міста та місцеве самоврядування», яка діє під егідою ООН.
Паскаль Смет обстоював своє рішення перед брюссельськими депутатами і зауважив, що не тиснув на МЗС із вимогою схвалити участь росіян та іранців у форумі, і якби отримав відмову федеральної влади щодо такого візиту, то погодився б з її позицією. За його словами, згоду на в’їзд тегеранського мера Закані дала особисто глава МЗС Бельгії Аджі Лябіб. Щодо росіянки лодвігової, то вона, як виявилося, в’їхала в Бельгію за візою, що їй видала інша країна ЄС, яка саме, залишилося таємницею.
Зрештою Паскаль Смет визнав, що його рішення були неприйнятними, і подав у відставку. З’ясувалося, що МЗС не мало стосунку до видачі віз росіянам, які нібито приїхали в Бельгію за шенгенською візою, що видала інша країна ЄС.
Проте бельгійські законодавці не змогли пробачити Аджі Лябіб приїзду представників іранського режиму. Адже тільки два місяці тому в Бельгію після довгих і складних переговорів між Брюсселем і Тегераном вдалося повернути бельгійського громадянина соціального працівника Олів’є Вандекастееле. Торік іранська влада звинуватила його у шпигунстві й засудила до 28 років тюремного ув’язнення. Тож бельгійські законодавці захотіли почути, чим керувалася глава зовнішньополітичного відомства, запрошуючи і приймаючи у Брюсселі за гроші платників податків представників авторитарних режимів.
Теоретично щирого вибачення міністра парламентарям було б достатньо. Проте депутатів обурило те, що Аджі Лябіб доволі агресивно обстоювала свою позицію, пояснюючи її принципами Realpolitik — політики, яка спирається на владу й реальні можливості, а також необхідністю уникнути «приниження іранського уряду». Тож члени опозиції заявили, що Лябіб не може більше очолювати зовнішньополітичне відомство.
За кілька днів її викликали на розмову члени парламентського комітету з питань зовнішньої політики. На засіданні комітету Аджі Лябіб обрала більш покірливий і примирливий тон. «Хочу перепросити за те, що висловилася нечітко», — сказала вона, наголосивши, що її помилка полягала в тому, що вона не пояснила механізму ухваленого нею рішення.
Складно сказати, що саме вплинуло на позицію депутатів: чи різка зміна поведінки Лябіб, чи те, що із січня 2024 року Бельгія перебирає на себе головування в ЄС і змінювати міністра закордонних справ у такий важливий період надто ризиковано. Проте під час висловлення вотуму недовіри міністрові закордонних справ парламентська більшість усе-таки зберегла Аджі Лябіб її посаду. Рішення залишити її у кріслі глави МЗС підтримали 79 депутатів, проти виступили 50.