ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я
Посадовці обіцяють урегулювати проблему забезпечення пацієнтів ліками
Знайома багатьом ситуація: де працює світлофор, транспорт рухається без збоїв. Як тільки його заміняє регулювальник, обов’язково виникають затори — ручне управління підводить. Щось подібне простежується і при закупівлі державою фармацевтичної продукції. Ліки у нас дуже дорогі. Останнім часом (мабуть, для того, аби зберегти цінову політику) створено ще й дефіцит на цілу групу препаратів, без яких хворі не можуть обходитись.
На думку першого заступника міністра охорони здоров’я Раїси Моісеєнко, проблема породжена зміною керівництва МОЗ. Раніше з вини чиновників, які займались закупівлею ліків за бюджетні кошти, м’яко кажучи, було допущено їх перевитрату. Цю думку посадовець підтвердила посиланням на перевірки правоохоронних органів. Аби навести лад, нинішнє керівництво міністерства призупинило тендерні торги. Через це й виникли ускладнення з поставками. На сьогодні укладено лише 16% угод. У стадії початку перебуває 40% торгів. Їх завершення планується за кілька місяців. Хворі, звичайно, чекати не можуть. Тому уряд зобов’язав керівника Міністерства надзвичайних ситуацій Віктора Балогу напряму зв’язатися з виробниками і забезпечити постачання необхідної номенклатури впродовж двох тижнів.
У читача, звісно, виникне запитання, чому МОЗ не працює напряму з виробниками?
— Закон забороняє нам це робити, — пояснила Раїса Моісеєнко.
Тоді інше запитання: чому МОЗ так неоперативно організовує тендерні торги? Одна з причин, як вважає посадовець, в тому, що постачальники виставили початкову ціну, зокрема на препарати для лікування гемофілії, значно вищу, ніж торік. А закон забороняє починати переговори за наявності такої ситуації. Проблему врегульовано, за словами першого заступника міністра, постановою уряду, який дозволив розпочинати торги за умов, які склались. Отож, упевнена вона, проблему постачання ліків найближчим часом буде врегульовано.
Заява обнадійлива. Але ситуація, що виникла, спонукає до роздумів. Ліки, які нині у дефіциті, імпортного виробництва. Звичайно, сьогодні нереально всі замінити вітчизняними. Але, як стверджують спеціалісти, окремі групи препаратів можна виробляти в Україні. Вчені пропонують відповідні розробки, зокрема для виготовлення ліків, яких потребують хворі на гемофілію. Бракує фінансової підтримки держави. То що краще: підтримувати зарубіжного виробника, а заодно й тих, хто наживається на посередницьких послугах, чи розвивати вітчизняне виробництво?
Ще один погляд на розв’язання проблеми пропонує президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк. За його словами, в Європі міністерства охорони здоров’я не закуповують ліки на тендерах. Там лікарі виписують хворим рецепти, в т.ч. й пільгові. За ними в аптеках купують препарати. Витрати, які передбачені на закупівлю ліків державою, оплачуються казначейством. Рецепти при цьому є не лише основою фінансових операцій. Такий підхід дисциплінує і лікаря, і пацієнта. Перший не виписуватиме на догоду певному виробнику найдорожчий препарат, а найефективніший. Громадяни не купуватимуть те, що порадила сусідка.
Як бачимо, забезпечення ліками — не лише проблема торгів. І це підтвердило запитання до першого заступника міністра, чому в аптеках не дешевшають пелюшки, памперси тощо.
— Міністерство, — відповіла посадовець, — на ціни в аптеках не впливає. Є територіальні органи влади, які повинні контролювати виконання рішень уряду.
Так то воно так. При цьому виходить, що Іван киває на Петра… То як тут не згадати про світлофор і регулювальника?