Ефективність використання водних ресурсів, обґрунтована і безпечна діяльність багатьох галузей економіки, своєчасність вжиття запобіжних заходів у разі загрози виникнення та розвитку небезпечних гідрологічних явищ значною мірою залежить від рівня розвитку та функціонування служби гідрологічних прогнозів, адже гідрологічні прогнози — один з аспектів використання результатів гідрологічних спостережень.
Основні завдання служби гідрологічних прогнозів — постійний аналіз і оцінка поточного гідрологічного режиму водних об’єктів, прогнозування його розвитку і змін, розповсюдження інформаційно-прогностичних матеріалів серед споживачів, узагальнення матеріалів і облік гідрологічних небезпечних явищ, до яких можна зарахувати не тільки паводки, весняне водопілля, а і селеві потоки та снігові лавини.
Початок спостережень за гідрологічним режимом річок в Україні датовано серединою ХІХ століття, проте вони були не систематизовані й не об’єднані в єдину мережу. Згруповані та однорідні гідрологічні спостереження почали проводити з початку ХХ століття, в епоху індустріального розвитку, коли виникла потреба в описі та безпосередньому прогнозуванні рівнів /витрат води річок. Саме в цей час припадає період активного розвитку гідрологічної прогностичної науки та її практичного застосування.
У різні періоди у службі гідрологічного прогнозування України працювало багато видатних гідрологів, що самовіддано ставилися до своєї професії, діяльність яких сприяла зміцненню напряму гідрологічного прогнозування та забезпечення. Серед гідрологів-прогнозистів варто згадати Анатолія Огієвського, Володимира Лила, Михайла Сусідка, Вікторію Бойко.
З огляду на фізико-географічні умови території України, особливості режиму її річок і наявне науково-методичного обґрунтування служба гідрологічних прогнозів (оперативної гідрології) в Україні функціонує за регіонально-басейновим принципом: дев’ять регіональних підрозділів розташовано в містах Ізмаїл, Луцьк, Львів, Одеса, Світловодськ, Ужгород, Харків, Чернівці. Головна організація з гідрологічного прогнозування — Український гідрометеорологічний центр у м. Київ (УкрГМЦ). Щоденно у відділ гідрологічних прогнозів в оперативному режимі надходять дані спостереження за станом водних об’єктів із 387 гідрологічних постів у межах України та 183 — із сусідніх країн, з якими підписано угоди про обмін інформацією.
Щорічно складають і розповсюджують на державному, обласному і місцевому рівнях: довгострокові прогнози (завчасністю понад 15 діб), зокрема прогнози елементів весняного водопілля на річках України; середнього за певні календарні періоди (декаду, місяць, квартал) припливу води до водосховищ у різних регіонах України; місячних рівнів води для потреб судноплавства і водозабезпечення; строків настання певних фаз льодового режиму на річках і водосховищах — загалом майже 600 прогнозів за рік.
Найважливіші для оперативної гідрології короткострокові прогнози і попередження про гідрологічні небезпечні явища різного рівня небезпеки, що інформують про очікувану амплітуду підвищення рівнів води на річках, льодові процеси і явища, формування селевих потоків, снігових лавин у горах у межах певного річкового басейну чи його частини, а також прогнози максимальних рівнів води у створах гідрологічних постів.
Основні споживачі гідрологічних прогнозів та інформації — органи державної та місцевої влади, організації ДСНС України, міністерства та служби комунального, сільського господарства, гідроенергетика, річкове судноплавство тощо.
Нині для складання прогнозів елементів водного режиму, зокрема паводків, використовують переважно концептуальні моделі із зосередженими параметрами «Опади — Стік». Ці моделі об’єднано у складніші інформаційно-прогностичні системи з відповідним програмним забезпеченням.
У всіх інформаційно-прогностичних матеріалах обов’язково оцінюються і попереджаються, відповідно до наявного Каталогу небезпечності гідрологічних явищ, можливі негативні наслідки розвитку прогнозованого явища для територій, об’єктів господарювання, населення.
УкрГМЦ розробив та ввів в оперативну роботу (з 2001 року) автоматизоване робоче місце гідролога / гідропрогнозиста (АРМГ), призначене для приймання, збереження, використання оперативної гідрометеорологічної інформації, складання прогнозів на основі застосування сучасних комп’ютерних технологій. Нині майже у всіх гідрометеорологічних організаціях встановлено АРМГ, які враховують потреби кожного регіону.
Крім прогнозування гідрологічного стану річок України, відділ гідрологічних прогнозів УкрГМЦ — головний методичний центр зі сніголавинного прогнозування та обслуговування. Зокрема 2020 року, відповідно до стандартів та вимог Організації європейських служб попередження снігових лавин (EAWS), було розроблено і впроваджено в оперативну роботу сніголавинний бюлетень, який детально інформує про рівень сніголавинної небезпеки та інші метеорологічні характеристики, важливі для мандрівників Карпатами в зимовий період.
УкрГМЦ та регіональні центри співпрацюють із сусідніми з Україною національними гідрометеорологічними службами в межах двосторонніх міжурядових угод.
У жовтні 2015 року УкрГМЦ приєднався до Європейської системи оповіщень про паводки (EFAS). Вона здійснює моніторинг у режимі реального часу річок Європи, обробку та прогнозування рівнів / витрат води річок за різними метеорологічними моделями та надання консультативних попереджень.
Постійно триває робота з удосконалення прогностичних методик, зокрема вдосконалення системи моделювання зон затоплення паводковими водами територій м. Києва і приміської зони, яку в подальшому використовуватимуть для отримання результатів прогнозу для вжиття управлінських запобіжних заходів.
Гідрологічні прогнози не можуть зупинити стихію, але мінімізувати її наслідки вони здатні. Щоб прогнози були ефективніші, необхідно підвищувати оперативність отримання результатів спостережень на гідрологічних постах і своєчасність доведення прогнозів до органів влади і населення.