Вони приїхали на корпункт «УК» утрьох: голови фермерських господарств «Маленький оазис» Олег Поліщук з Гощанського, «Ако» Сергій Сорока з Млинівського, імені Шевченка Віктор Атаманюк зі Здолбунівського районів Рівненщини. Усіх не перший рік знаю особисто, про досвід та проблеми господарювання кожного в різні роки розповідала наша газета.
Втім, цього разу їх привела біда: всі потрапили в тенета одних і тих самих хитрих спритників.
— Самі знаєте, як воно фермерові навесні: клопотів — вище голови, коштів на посівну не вистачає. Аж тут — пропозиція від представника фірми «Агросфера», що в Дніпрі, взяти гербіциди на умовах товарного кредиту: мовляв, що зможеш — заплатиш одразу, решту — розрахуєшся з нового врожаю, — розповідає батько 14 дітей, які працюють разом із ним, Олег Поліщук. — Словом, умовив мене той представник Василь Крук: узяв я на 200 тисяч гривень кредиту, підписав угоду з фірмою. Щоправда, Василь ще зо п’ять разів додатки до угоди привозив: це, мовляв, щодо поручителя, який буде третьою стороною між моїм фермерським господарством та «Агросферою», це — ще там на щось. Особливо не вчитуючись, я всі ті додатки підписав, бо повірив людині, розумієте? Погасив 143 тисячі кредиту, а 57 тисяч — ніяк не можу. Щоправда, і насіння, й захист до нього вони мені привезли вже наприкінці травня, коли сіяти було пізно, — я його й не посіяв. Але ж претензій пред’являти не став: мабуть, думаю, щось у людей не склалося, бо різне в житті буває… Зате доволі солідні претензії фірма невдовзі пред’явила мені: на початку лютого отримую виклик на засідання суду в Дніпрі, бо 57 тисяч боргу перетворилися вже на 250! Оце так накрили мокрим рядном! Тільки тоді я прискіпливо вчитався в угоду: виявляється, там дрібнюсіньким шрифтом прописано про 350 (!) відсотків пені за несвоєчасну оплату — тобто я сам собі підписав вирок! Поїхав на суд, а він розташований в одному приміщенні з поручителем, який мав виступити «третьою стороною». І виступив, звісно ж, на користь фірми. Словом, програв я той суд.
І одразу ж у господарстві з’явилася представник «Агросфери» разом із місцевими вже судовими виконавцями. Ходить, показує їм, що описувати: і корів, і техніку. А тоді повідомила про це сільську раду. Звісно ж, по всій окрузі одразу пішов поголос: Поліщук — банкрут! Селяни, відповідно, почали розривати договори оренди землі: так із 300 орендованих гектарів у господарстві залишилося 70. Але на цьому зловісна епопея не завершилася.
— Хоч техніки цілком вистачало, вони зумисне не описали її всю, залишивши ще 20 тисяч боргу, — веде далі Олег Поліщук. — А тепер новий позов, уже на 200 тисяч гривень, пред’являють. Що це, як не підступна шахрайська схема?
— Словом, на оцих наших буцімто боргах, за які самі ж агітували, вони заробляють великі гроші, — долучається Сергій Сорока. — Мені соромно, що я стільки років працюю в аграрній сфері й повівся на таку підставу. Тепер відбиваюся за допомогою недешевих юристів, але усвідомлюю, що вирок собі підписав сам.
Те саме — вибілений сивиною ще донедавна успішний господар Віктор Атаманюк, і, як з’ясувалося, добрий десяток рівненських фермерів. А ще — півтисячі таких самих довірливих господарів по всій Україні, яких наші хлопці знайшли через інтернет. Там таки довідалися й про те, що власники «Агросфери» — на Віргінських островах, а вона вже трансформувалася в «Агросферу»ltd…
Мені щиро шкода цих мудрих людей, котрі стали жертвами власної відкритості та довірливості. «Якби ви знали, скільки грошей винні нам за нашу продукцію, але ж ми ніколи й не думали позиватися в суд», — лише руками розводять.
А голова Рівненської обласної ради Микола Драганчук звернувся з офіційним листом до двох земляків — Генпрокурора Юрія Луценка та Голови СБУ Василя Грицака, адже ліквідація фермерства ось таким шахрайським способом — це не що інше, як безпека держави. Втім, публічним зверненням можна вважати й цю публікацію.
— Ми достеменно з’ясували, що за останні два роки суд у Дніпрі розглянув близько 150 аналогічних справ та ухвалив рішення на користь, без перебільшення, антифермерської підозрілої фірми «Агросфера» з її рейдерською схемою доведення до банкрутства навіть кращих господарств. Складається враження, що існує «надповажний» власник цієї фірми, який «кришує» її, — відверто каже голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини Дмитро Українець.
Рівненські фермери не хочуть, щоб на оманливий гачок потрапили інші, тому й б’ють щосили в литаври. Вони не розуміють, як у державі взагалі можуть існувати угоди, що передбачають такі захмарні штрафи?
І не знають, де знайти гербіцид, який допоміг би викорінити шахрайство.
ДОВІДКА «УК»
Фермерство — традиційна форма аграрного господарювання на Рівненщині. Тому саме тут з’явилися перші в незалежній Україні фермерські господарства, серед яких і три згадані. Сьогодні близько 600 фермерських та понад 200 тисяч особистих селянських господарств (тобто дрібнотоварні виробники) виробляють майже 50 відсотків зернових, приблизно 80 — м’ясо-молочної продукції, понад 90 відсотків овочів та картоплі для внутрішнього ринку.
Ми в Google+