До 1990-х років у сумському краї витинанкою як видом декоративного мистецтва ніхто з народних майстрів не займався. Траплялися поодинокі спроби, однак здебільшого це були любительські і спонтанні намагання опанувати техніку. А сюжетно-орнаментальні композиції, вирізані з паперу, завжди були складовою культури і побуту українського народу, зокрема на Сумщині. Їх активно використовували в оздобленні хат, розміщуючи на вікнах, стінах, мисниках, сволоках, печах, гармонійно поєднували з розписами та іншими видами народного мистецтва.

Вдалий експеримент

У середині 1990-х років такою творчістю надихнулася і взялася за роботу народна майстриня із Сум Валентина Коздровська. Уродженка Миколаївщини, випускниця художньо-графічного факультету Одеського державного педагогічного інституту ім. К. Ушинського, вона вже мала багатий творчий досвід як акварельний живописець. А тепер вирішила відродити і розвивати на професійному рівні витинанку з паперу.

Почала ретельно вивчати її насамперед регіональні особливості, щоб відтворювати і фіксувати неповторні міські візерунки й орнаменти. І вже 1997-го у стінах Сумської обласної наукової бібліотеки влаштувала першу персональну виставку, запропонувавши цінителям народного мистецтва власний творчий погляд на витинанку і практичне втілення задумів. Тоді до експозиції ввійшли переважно невеликі за розміром вироби.

А рівно через чверть століття в цьому самому закладі відкрилася ще одна, вже ювілейна, більш масштабна і розмаїта виставка, на якій майстриня представила близько 30 нових робіт, зокрема масштабних заввишки 3 і завширшки майже 1,5 метра. Можна тільки здогадуватися й уявляти, яких титанічних зусиль потребують такі твори — ножицями та іншими знаряддями виконати тисячі орнаментів, щоб явити викінчену витинанку із сюжетом, образами, метафорами і алегоріями.

 Слобожанщина зачарувала і надихнула

Як майстриня народної творчості Валентина Коздровська черпає натхнення і теми у слобожанському краї, який відразу припав до душі тодішній випускниці одеського вишу. За її словами, вона дотримується давніх традицій, притаманних українській витинанці, однак в її роботах є сумський колорит, слобожанські мотиви і характерні риси.

Основний символ творів — Дерево життя, яке уособлює Богиню-Берегиню на землі. Здебільшого зображує його майстриня у вигляді букета, вазона чи стилізованого дерева, рясно і яскраво доповнених різними фігурками насамперед тварин, птахів, людей. Як наголошує Валентина, основною в її творчості залишається пташина тема, адже, за віруваннями предків, саме пташки приносять людям щастя, любов, мир та злагоду. Іншими словами, вони посередники між людьми і Богом.

За геометрією роботи Валентини Коздровської частіше симетричні, виконані в одному або кількох кольорах, а провідну роль в них відіграє велика контурно-силуетна форма, що характерно для Слобожанщини. Колір залежить від задуму і надає роботам відповідного емоційного настрою.

Сумчани і гості міста пам’ятають виставку кількарічної давності, на якій тоді майстриня представила триметрове панно «Дерево життя». Його велич і монументальність не тільки викликали захоплення відвідувачів, а й надихнули колег Валентини на власні творчі пошуки.

До слова, першими продовжувачами справи Коздровської стали народні майстри Валентина Шовкун із Тростянця та шосткинець Сергій Романцов. Це вже тепер на виготовленні витинанок спеціалізуються чимало умільців краю, зокрема юні учасники студії образотворчого мистецтва при Сумському палаці дітей та юнацтва, кому майстриня з радістю передає свій багатий досвід. Юні таланти не тільки навчаються мистецтва витинати, а й надають посильну допомогу захисникам України. Зокрема, власноруч виготовили і вже відправили бійцям, які воюють на бахмутському напрямку, 300 окопних свічок. За словами наставниці та її учнів, вони й надалі підтримуватимуть наших воїнів.

І в Європі знають сумські роботи

А тим часом заслужений майстер народної творчості України член Національної спілки майстрів народного мистецтва Валентина Коздровська не тільки працює як мисткиня, а й активно популяризує сумські вироби на різноманітних виставках, оглядах, фестивалях. Вона тричі брала участь у міжнародних святах:  витинанки на Він­ниччині, фестивалі народної творчості «Берегиня» та Ягеллонському ярмарку в польському місті Любліні. І звідусіль неодмінно поверталася з нагородами, грамотами, дипломами, а головне — зі словами вдячності й захопленням учасників заходів. За словами Валентини, на її творчому рахунку близько півтори тисячі виробів різноманітної тематики, а на робочому столі — десятки нових заготовок, що мають стати викінченими творами. Якими і про що вони будуть, покаже час.