Міністр регіонального розвитку, 
будівництва та житлово-комунального
господарства України 
Геннадій ТЕМНИК

Будівельна галузь — основа розвитку будь-якої країни. Її роль в економіці важко переоцінити, особливо у важкі кризові часи. Це підтверджується цікавими прикладами з історії, коли в скрутну епоху безгрошів'я та масового безробіття керівники держав давали поштовх будівництву житла, комерційних будівель та автомобільних доріг.

Українська будівельна галузь також потроху відновлюється і має амбітні плани на найближче та більш віддалене майбутнє. Саме про це кореспондент «УК» спілкувався з міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадієм ТЕМНИКОМ.

—  Не секрет, що будівельна галузь України чи не першою постраждала від економічної кризи, проте чи можна сказати нині, що вона однією з перших поступово  нарощує обсяги виробництва? Коли, на вашу думку, буде досягнуто рівень 2007—2008 років у будівництві й що для цього треба зробити?

— Почнемо з того, що розвиток будівельної галузі характеризується такими основними показниками, як обсяги освоєних капітальних інвестицій, будівельних робіт та введення житла в експлуатацію. А тепер глянемо на статистику. За підсумками І кварталу цього року, обсяги освоєння капітальних інвестицій становлять 5,2 мільярда гривень, або  103% обсягів аналогічного періоду торік.

Якщо говорити про введення в експлуатацію житла, то за січень—березень цього року, за даними Держстату, показник цей становив 2,1 мільйона квадратних метрів.  Але, мушу сказати, цей показник не враховує житло, що було фактично введено в експлуатацію індивідуальними забудовниками. Якщо ми візьмемо інформацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України, то за перший квартал цього року прийнято в експлуатацію 3,1 мільйона квадратних метрів, що на 47,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік.

Тепер щодо обсягів виконаних будівельних робіт. У першому кварталі вони у грошовому вимірі склали 13,7 мільярда гривень проти 14,1 мільярда гривень за аналогічний період торік.

Відповідаючи на другу частину вашого запитання, хочу зазначити, що досягнення рівня 2007—2008 років  можливе за умови залучення достатніх інвестиційних ресурсів у цілому по економіці. Зі свого боку, Мінрегіон вживає заходів  щодо залучення кредитних ресурсів, спрямованих на виконання заходів, передбачених  Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки. Місцеві органи виконавчої влади зі свого боку мають зосередити увагу на соціально-економічному розвитку регіонів, що дасть поштовх для залучення інвестицій в економіку держави та збільшення обсягів будівельних робіт.

—  Минулий рік ознаменувався тим, що для галузі і суспільства в цілому   став своєрідним роком доступного житла згідно з програмою Президента України. Які надбання в цій царині протягом 2012—2013 років ви можете охарактеризувати? Що не було зроблено і як подолати проблеми будівництва доступного житла для середнього класу населення?

— Торік за ініціативи Президента України запроваджено ще один механізм забезпечення громадян доступним житлом — програму здешевлення вартості іпотечних кредитів шляхом відшкодування частини процентів за кредитами, отриманими громадянами в банках на будівництво  чи придбання житла.  За цією програмою сьогодні укладено більш як півтори тисячі договорів та надано кредитів на загальну суму майже 390 мільйонів гривень.

Проблемні питання реалізації цієї програми — те, що наявного фінансового ресурсу банківських установ-учасників програми на сьогодні недостатньо для надання кредитів усім бажаючим. До того ж, у чималої кількості громадян низька платоспроможність.

Але це не єдина державна житлова програма, яка діє в Україні. Протягом тривалого часу реалізують й інші програми, основною метою яких є поліпшення житлових умов громадян. Ось, наприклад, Державна цільова соціально-економічна програма будівництва (придбання) доступного житла на 2010—2017 роки. Механізм її реалізації — надання державної підтримки шляхом оплати частини вартості житла. Держава сплачує 30%, громадянин — 70%. 

І ця програма підтвердила свою ефективність. Використовуючи кошти державної підтримки обсягом 326 мільйонів гривень та власних інвестицій громадян на суму 758,6 мільйона гривень, було придбано понад 2600 квартир, що дало можливість залучити у будівельну галузь понад 1,1 мільярда гривень.

—  У 2012 році було ухвалено низку змін до законів України щодо спрощення ліцензування господарської діяльності в будівництві. Їх різко розкритикувала архітектурна спільнота. На їхню думку, це значно погіршить якість будівництва багатьох об’єктів. Що ви можете сказати з цього приводу?

— Внесення змін у порядок ліцензування господарської діяльності при проектуванні та будівництві об’єктів було продиктовано реалізацією положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», метою прийняття якого було спрощення дозвільно-погоджувальних процедур у будівництві. Основний напрям реформування зазначеної сфери — запровадження персональної відповідальності виконавців окремих видів робіт у будівництві за їхню якість, для чого застосовують систему сертифікації. Необхідність ліцензування залишилася тільки при спорудженні об’єктів IV і V категорії складності —  це найбільш складні об’єкти з точки зору архітектурно-будівельних рішень та інженерного обладнання.

Тепер хто такі відповідальні виконавці окремих видів робіт, пов'язаних із  створенням  об'єктів архітектури? Це архітектор, інженер-проектувальник, інженер технічного нагляду та експерт. Вони проходять професійну атестацію. Для цього вони повинні мати вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним  рівнем спеціаліста  або магістра за напрямом професійної атестації, стаж роботи за фахом не менш як три роки,  або стаж роботи у сфері містобудування не менш як десять років. Пройшовши професійну атестацію, вони отримують кваліфікаційний сертифікат, який дозволяє їм виконувати окремі види робіт, пов'язані зі створенням об'єкта архітектури. Вони мають  особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

Хочу підкреслити, що фактів погіршення якості проектування об’єктів будівництва, пов’язаних із заміщенням ліцензування сертифікацією, наразі не виявлено.

—  Як вважають чимало керівників будівельних компаній, за шаленого рівня корупції, з якою стикаються фірми сьогодні, дорогими земельними ділянками та будівельними матеріалами казати про зменшення вартості житла не можна. Що можете сказати ви з приводу найближчої перспективи (якщо вона існує) зниження цін на «квадрат» в Україні?

— Повноваження Мінрегіону стосуються будівництва житла, що здійснюється із залученням державних коштів, та реалізації державних програм щодо забезпечення житлом окремих категорій громадян.

Тепер розкладемо, як кажуть, по поличках, що таке вартість будівництва житла. Перше —  це безпосередні витрати щодо зведення житлових будинків, зокрема на розроблення та затвердження проектної документації, здійснення підрядних робіт, витрати замовника зведення будівництва, сплата податків та платежів відповідно до законодавства. Друге —  витрати, які мають додаткове навантаження на ціну у розрахунку на квадратний метр. Сюди входить придбання або оренда земельної ділянки, зовнішні інженерні мережі, відрахування на розвиток інфраструктури населених пунктів тощо.

Що робить держава з метою здешевлення вартості будівництва житла? За  програмами, що здійснюються із залученням державних коштів, передбачено безкоштовну передачу земельних ділянок під таке будівництво, здійснення будівництва інженерних мереж завдяки іншим джерелам фінансування.

За розрахунками Мінрегіону, сьогодні опосередкована вартість будівництва житла становить 5142 гривні без урахування ПДВ у розрахунку на 1 квадратний метр. Цей вартісний показник враховує безпосередні витрати з будівництва та планований прибуток підрядної організації. Це підтверджують  забудовники та підрядні організації.

—  Ваша інституція нещодавно констатувала, що у 2013 році буде добудовано приблизно дві тисячі об’єктів комунальної та державної форм власності. Які це будуть будівлі? Де візьмуться кошти на їхню добудову?

— У 2013 році Мінрегіон разом із Держстатом та регіонами провів чергову інвентаризацію об’єктів незавершеного будівництва. Регіонами було визначено, що нині майже 2 тисячі об’єктів державної та комунальної форм власності мають високий ступінь будівельної готовності (понад 70%) та потребують добудови.

Джерелами їхнього фінансування мають стати державний та місцеві бюджети або інші джерела, що не заборонені законодавством. Так, в державному бюджеті цього року регіонам на соціально-економічний розвиток передбачено близько 7 мільярдів гривень. Це в першу чергу державний фонд регіонального розвитку; субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій; державні капітальні видатки, що розподіляє Кабінет Міністрів України; субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах тощо. У місцевих бюджетах на реалізацію проектів соціально-економічного розвитку передбачено кошти обсягом понад мільярд гривень. Більшість — соціально важливі для регіонів проекти.

Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Геннадій ТЕМНИК. Народився 9 червня 1970 року в с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області. У 1992 році закінчив Воронезьке вище військове авіаційне інженерне училище за спеціальністю «метеорологія». З 1994 по 2006 рік працював на різних державних та комерційних посадах. У 2006—2010 рр. — заступник Криворізького міського голови. В 2010—2012 рр. — заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації. З кінця 2012 року призначений на посаду міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.