ВІДКРИТТЯ
Юні конструктори спроектують політ космічних кораблів, з неба побачать пожежу та вбережуть країну від повеней
Відстежити надзвичайні події з маленького аероплана, створити в горах водосховища для збирання дощової води, автоматично зупиняти вантажівки при погіршенні здоров'я водія чи змайструвати робота-домогосподарку. Неймовірно, але всі ці та багато інших унікальних розробок створюють не поважні вчені, а звичайні школярі! Щодня після уроків, подалі закинувши портфель, талановиті хлопці й дівчата з головою поринають у свій загадковий світ: одні намагаються приборкати безмежний Всесвіт, інші - розв'язати більш земні проблеми.
Щоб продемонструвати унікальні винаходи, юні вундеркінди нещодавно завітали до столиці з різних куточків країни. Тут у Національному технічному університеті "КПІ" старшокласники взяли участь у Всеукраїнському конкурсі науково-дослідницьких, винахідницьких та раціоналізаторських розробок. Причому ноу-хау треба було не лише показати строгому журі зі справжніх науковців, а й переконати їх в унікальності винаходу й важливості його застосування. Перед "битвою інтелектів" учасники готувалися по тематичних секціях: молоді люди неабияк хвилювалися і вкотре перевіряли свої оригінальні творіння.
Замість повені - світло
Кожен з винахідників-школярів по-новому дивував присутніх. Киянин Кирило Козлов, випускник ліцею N 157, вирішив подбати про жителів західних регіонів, які щороку потерпають від повеней. "Пропоную в Карпатах на достатній висоті побудувати кілька водосховищ, де збиратиметься дощова вода, - ділиться ідеєю хлопець. - Як відомо, саме в гірській місцевості випадає значно більше опадів, тому затримуючи воду в цих басейнах, ми врятуємо людей від повеней". Більше того, Кирило пропонує створити цілий гідроенергетичний комплекс - не тільки накопичувати дощову воду, а й виробляти за допомогою неї електроенергію. Юнак навіть зробив конкретні розрахунки: взявши до уваги кількість річних опадів у Карпатах, можна побудувати водосховища загальною площею 6 кв. км на висоті 750 м і отримувати електроенергію 1250 млн. кВт/год - за словами науковців, це майже потужність Каховської ГЕС.
16-річний Ярослав Троян з Умані, що на Черкащині, не лише власноруч сконструював модель літака, а й прилаштував до нього відеокамеру. Тож за допомогою літака можна вести відеоспостереження - вивести зображення, скажімо, на екран ноут-бука.
"Це дуже корисно, адже наглядаючи за певною територією, можна запобігати виникненню пожежі на початковій стадії, скажімо, в лісі, - пояснює учень Уманської школи N 10. - Літак на радіокеруванні, його можна запустити на ділянці радіусом 1,5 км, проте літатиме він 40 хвилин, оскільки працює на електродвигуні". Модель зроблена з пінопласту і паперу, обтягнутих скотчем - завдяки цьому вона дуже легка, вагою не більше 1 кг. За словами юного авіаконструктора, якщо змайструвати таку ж з пластику чи пластмаси - літак буде значно важчим. А цей може піднятися на висоту 200-300 м - вище й не треба: вже нічого не побачиш. До речі, винахід Ярослава - а він здобув перемогу у своїй тематичній секції - може принести неабияку користь для економіки країни, адже якщо виявити пожежу "у зародку", вона завдасть значно меншої шкоди. "Ми продемонстрували, що в рамках авіамодельного гуртка діти займаються своїм хобі - можна створювати не просто іграшки, а й безпілотні літаючі апарати, які приносять користь народному господарству", - зазначає керівник авіамодельного гуртка уманської станції авіатехніків Сергій Козаченко.
Роботи керуватимуть людьми?
А ось винахід Максима Горінова з Дніпропетровська наочно побачити не можна - він безпосередньо в комп'ютері. Хлопець за півроку розробив програмний комплекс керування польотом космічних кораблів, який візуалізує зліт і подальший рух космічних апаратів навколо Землі. "Мій комплекс, на відміну від закордонних, які існують під грифом "таємно", загальнодоступний, - пояснює винахідник. - Новація в тому, що до моєї програми можна ввести параметри свого корабля (ракети чи літаючої тарілки) і зрозуміти, може він злетіти чи ні".
11-класника Івана Сабельнікова з Полтавської гімназії N 9 спочатку теж вабив далекий космос, але згодом юнак "спустився на землю" і зрозумів, що його покликання -робототехніка. Іван залюбки демонструє своє творіння: "Роботом керує програма. На ньому встановлені датчики руху - робот отримує з них дані й вирішує, як рухатися далі. Ось він їде по столу і, бачите, не падає - датчиками відчуває обрив, тож розвертається й їде в інший бік". На створення такої "іграшки" Сабельніков витратив 150 грн і багато вільного часу. Він переконаний: за роботами майбутнє, адже вже є, приміром, робот, який може прибрати увесь дім. Тож хлопець збирається удосконалити свого залізного друга -встановити блютуз, щоб керувати ним з мобілки, а потім -відеокамеру. Іван вважає, що роботів потрібно наділяти штучним інтелектом - так вони зможуть допомагати звичайним людям у повсякденному житті. Хоча є й інший бік медалі -розумні залізяки можуть вийти з-під контролю і почати керувати людством. "Чим більше вони занурюються в наше життя, тим більше ми від них залежимо", - додає 17-річний винахідник.
Розумні гальма
На своє ноу-хау 16-річного Олександра Булдея з м. Брянка Луганської області, учня місцевої ЗОШ N 10, наштовхнули... теленовини. "Дуже часто доводиться чути, що водії вантажівок потрапляють в аварії через виснаження або засинаючи за кермом. Тож я вирішив змайструвати прилад, що дає змогу автоматично зупинити вантажівку у разі погіршення стану здоров'я водія, - розповідає юнак. - Пристрій закріпляється на руці - на зап'ястку й передпліччі - і стежить за пульсом, температурою та рухами водія: ці параметри можна налаштувати індивідуально для кожного організму. Якщо стан людини погіршується або ж водій засинає за кермом, машина повільно зупиняється, причому включиться звукова сигналізація і всі габаритні вогні автівки". Адже окрім датчиків на руці водія у машині під педаллю гальм встановлюється електромагніт та будь-де в салоні -спеціальний приймач. Працює вся ця штука за допомогою радіосигналу. Сашко зізнається, що на її створення витратив усього 200 грн. Торік хлопець приїжджав з подібним винаходом, розробленим для льотчиків.
Зацікавила усіх присутніх і безнасосна станція поливу садів і городів, яку придумав і створив Олексій Кушнір з м. Кам'янця-Подільського Хмельницької області. Коли раптом на дачі його батьків вимкнули світло, юнак вирішив змайструвати поливалку без насоса. "Моя працює за принципом відцентрової сили. Фокус полягає в тому, що один кінець трубки занурюється в свердловину або колодязь, а інший швидко крутиться і нагинається, розпилюючи воду, - пояснює принцип дії Олексій. - Тому поливом можемо охопити ділянку радіусом 300 м, ще й у 10-15 разів електроенергію зекономимо". До речі, деякі вундеркінди вже вирішили запатентувати власні винаходи, але не всім це вдається. "Щоб запатентувати мій пристрій, треба заплатити 5 тис. гривень", - говорить Олександр Булдей. Тим часом журі відзначило найцікавіші винаходи школярів і запросило всіх учасників стати студентами цього вишу.