Вереснева сесія ООН у Нью-Йорку традиційно є дипломатичним майданчиком для спілкування політичних лідерів, де вони можуть не лише обговорити найболючіші проблеми світу під час сесії, а й провести двосторонні зустрічі. Сюди мають право приїхати навіть ті лідери, яких, через методи насаджування своїх політичних інтересів, рідко запрошують у цивілізоване товариство. До речі, Володимир Путін цього року вирішив у Нью-Йорк не їхати, очевидно, далекоглядно передбачивши, що почує там багато неприємних речей на свою адресу. І не помилився.
Світові виклики потребують нових рішень
Виступ на Генасамблеї президента США Барака Обами американські ЗМІ назвали «лебединою піснею», оскільки він востаннє звернувся до світу як лідер однієї із сучасних «наддержав». Він засудив прагнення Росії поновити свою колишню велич. «У світі, в якому епоха імперій залишилася позаду, ми бачимо, як Росія намагається поновити втрачену славу за допомогою сили», — сказав Барак Обама. На його думку, втручання Москви у справи своїх сусідів може бути популярним у самій Росії, бо підживлює там націоналістичне піднесення. «Але з часом це послабить її позиції і зробить її кордони менш безпечними», — застеріг Москву президент США.
Він вкотре пояснив Кремлю, що люди в Україні вийшли на вулиці не внаслідок «іноземної змови, а тому, що їхній «лідер» був продажним». Обама переконаний, що українці вимагали змін, тому що бачили, як живуть люди в країнах Балтії і Польщі, в демократичніших і ліберальніших суспільствах.
Барак Обама визнав, що на сьогодні провідні країни світу мають доволі обмежені можливості для того, щоб дати відповіді на найсерйозніші виклики сучасності. Американський президент заявив, що екстремістське насилля, яке панує на Близькому Сході та в деяких інших куточках планети, «не можна припинити швидко». Проте він висловив тверде переконання, що лише дипломатичні зусилля та невійськові рішення здатні зупинити війну в Сирії та інші збройні конфлікти у світі.
Виступ президента Франції Франсуа Олланда на Генасамблеї приніс новину щодо процесу мирного врегулювання на Донбасі. Схоже, Берлін і Париж таки змусили Володимира Путіна, який після провокації ФСБ проти України у Криму заявив, що дипломатичні переговори за формулою нормандського формату не мають сенсу, забути про власні слова. Франсу Олланд повідомив, що Німеччина та Франція розробляють план наступної зустрічі в нормандському форматі.
«Ми з канцлером Німеччини Ангелою Меркель взяли на себе ініціативу найближчими тижнями привести в дію мінські угоди», — цитує Франсуа Олланда DW. Він зауважив, що невиконання мінських угод загрожує загостренням конфлікту на сході України «або навіть може призвести до відновлення війни».
На прощання вирішив відкинути дипломатичні евфемізми й Генсек ООН Пан Гі Мун, який також цього року залишає свою посаду, передає УНІАН. «Ми стаємо свідками того, як лідери багатьох країн переписують конституції, маніпулюють виборчим процесом і йдуть на інші відчайдушні заходи, щоб утриматися при владі. Вони мусять зрозуміти, що їхня посада — це не їхня особиста власність, а прояв довіри з боку громадян», — заявив Генсек ООН, на жаль, не назвавши імен тих президентів, до яких було звернено його гнівну тираду. Пан Гі Мун також нагадав сучасним диктаторам, що вони як обрані лідери повинні служити своєму народові. «Припиніть розхитувати демократію, грабувати природні ресурси своїх країн, кидати за ∂рати і катувати своїх критиків», — намагався виховувати сучасних тиранів Генсек.
Щодо ситуації в Україні він зауважив, що агресія на її території призвела до внутрішніх потрясінь, до нового сплеску напруженості у Європі й суперництва в геополітичній сфері. На прощання глава ООН констатував, що залишає свій пост із важким серцем.
Зустрічі в кулуарах
Президент Петро Порошенко, який прибув до Нью-Йорка, провів на полях асамблеї двосторонні зустрічі. Зокрема він зустрічі з віце-президентом США Джозефом Байденом, повідомляє департамент прес-служби АП. Співрозмовники обговорили ситуацію на Донбасі та стан виконання мінських домовленостей. Джозеф Байден поінформував про готовність надати Україні мільярд доларів кредитних гарантій, оскільки Україна виконала всі необхідні умови.
У центрі уваги мас-медіа була зустріч Петра Порошенка з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Турецький лідер пообіцяв, що Анкара й надалі надаватиме Україні підтримку в питанні відновлення суверенітету й територіальної цілісності нашої держави. Він також наголосив, що відновлення діалогу з Росією не вплине на позицію Туреччини щодо невизнання анексії Криму та засудження порушення прав кримських татар.
У Нью-Йорку Петро Порошенко поспілкувався також з Прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе, Президентом Аргентини Маурісіо Макрі. Прем’єр-міністром Нової Зеландії Джоном Кеєм, Президентом Хорватії Коліндою Грабар-Кітарович і Президентом Латвії Раймондсом Вейонісом.
А кандидат в президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп відповіді на запрошення про зустріч із Президентом України Петром Порошенко не надав. Напередодні видання Foreign Policy повідомило, що Адміністрація президента України надіслала запит про зустріч у кулуарах Ген?асамблеї ООН Дональду Трампу та кандидату в президенти США від Демократичної партії Гілларі Клінтон. За даними видання, штаб Трампа також не надав коментар щодо цієї ситуації на момент публікації. Але згідно з графіком публічних виступів кандидата, він уже вирушив до Північної Кароліни, і є плани, що він відвідає Огайо і Пенсільванію до кінця тижня, тож Трампа в Нью-Йорку не буде, а сесія Генасамблеї ООН завершується 26 вересня.
Інформації про те, чи зустрівся Дональд Трамп з іншими політичними лідерами-учасниками сесії Ген?асамблеї поки що немає. Проте деякі українські експерти не схильні вбачати в цій події зумисну демонстрацію зневаги Трампа до України. Радше за все, Дональд Трамп, який відомий своїми висловлюваннями —«перлами» на тему зовнішньої політики, вирішив у ці гарячі сесійні дні триматися подалі від Нью-Йорка, аби не наробити чергових дипломатичних ляпів.
Тим часом досвідчена в глобальних питаннях зовнішньої політики колишня Держсекретар США Гілларі Клінтон, навпаки, вирішила скористатися моментом, коли до Нью-Йорка з'їхалися лідери світових держав, щоб провести двосторонні зустрічі. І Україна в її графіку була.