КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ
Російському газовому монополісту дали зрозуміти, що не збираються миритися з його диктатом
Якщо проаналізувати події останніх трьох тижнів, то напрошується висновок, що ЄС чи не вперше за час свого існування вирішив виступити єдиним фронтом проти безроздільного панування на своїх ринках російського Газпрому.
Не все коту масляна
Сказавши рік тому «а», тобто провівши обшуки у двадцяти офісах Газпрому, розташованих у низці європейських країн, Єврокомісія перейшла до наступного етапу: 4 вересня вона оголосила про початок антимонопольного розслідування проти ВАТ «Газпром» за трьома можливими випадками порушення конкуренції на європейському внутрішньому ринку енергії. Європейська структура розпочала повномасштабне розслідування, мета якого — одержати відповіді на питання, що мають принципове значення для повноцінного функціонування енергетичного ринку в ЄС. Передусім Єврокомісію цікавить, чи розділяв Газпром ринки газу в країнах Східної Європи, ускладнюючи цим вільний доступ газу на ці ринки, чи перешкоджав він диверсифікації поставок газу на них і чи встановлював для своїх клієнтів у цих країнах справедливі ціни, пов’язуючи їх з ціною на нафту. На думку експертів, наслідки такого розслідування можуть покласти край непрозорому веденню бізнесу, яким досі послуговується Газпром.
На відміну від російської строни, яка досить часто застосовує своє монопольне становище на газовому ринку суто в політичних цілях, ЄС дбає, насамперед, про рівні можливості для своїх країн. Зокрема, коментуючи негативну реакцію російського глави держави на початок антимонопольного розслідування діяльності Газпрому, єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер днями заявив, що мета посилення інтеграції ринків ЄС — це єдина ціна на газ для держав союзу. «В одних країнах Євросоюзу ціна на газ не може бути на 30% меншою, аніж в інших країнах блоку», — зазначив він. І водночас закликав країни-члени ЄС до більшої консолідації у проведенні своєї енергетичної політики: «Російські партнери розуміють наші правила, але не сприймають їх повністю. Це інша культура. Тому нам потрібна більш консолідована зовнішня енергетична політика». Як пише англійське видання The Economist, Газпрому подобається укладати угоди з окремими країнами, що дає змогу винагороджувати друзів та карати ворогів, але тепер російському газовому монополістові буде складно захищати контракти з окремими країнами проти єдиних правил європейського ринку. «Як дізналася американська компанія Microsoft після своїх сварок з Єврокомісією, монопольна влада в Європі приносить більше проблем, аніж прибутків», — резюмує газета.
«Південний потік» може залишитися тільки на карті. Карта з сайту gazprom.ru
Безумовно, успішне завершення Єврокомісією антимонопольного розслідування — це відчутний удар не лише по іміджу Газпрому загалом, а й фіаско політики російської влади, яка використовувала газового монополіста як стратегічну зброю на пострадянському просторі та у взаєминах з країнами Східної Європи. Окрім того, це і значні фінансові збитки, якщо підозри щодо порушення антимонопольного законодавства підтвердяться, Газпром змушений буде заплатити до $12 млрд штрафу. Сума, на думку експертів, більш ніж відчутна, коли врахувати, що російський газовий монополіст вже сьогодні відчуває брак оборотних коштів.
Шанс для України?
Однак антимонопольне розслідування виявилося лише першим, хай і відчутним каменем, який звалився на Газпром. Рішучість Європи підштовхнула до активізації дій інші країни. Приміром, якщо кілька місяців тому міністр економіки та енергетики Болгарії Делян Добрев виключав можливість того, що Болгарія вийде з проекту газопроводу «Південний потік», то буквально днями глава болгарського уряду Бойко Борисов заявив, що Болгарія може відмовитися від планів з його будівництва. На такий крок болгарська сторона готова піти у випадку, якщо Росія і надалі наполягатиме на виплаті ¤1 млрд компенсації за скасування російським «Атомбудекспортом» будівництва атомної електростанції в цій країні.
Як відомо, півроку тому Болгарія відмовилася від будівництва АЕС. Зроблено це було за наполяганням Євросоюзу, який виступає проти того, щоб Болгарія, перебуваючи стовідсотково на газовій голці Газпрому, потрапила ще й у залежність від російських атомних технологій. У цьому випадку російській стороні, ймовірно, доведеться забути про мільярд доларів від Болгарії, оскільки відмова цієї країни брати участь у проекті загрожує повним крахом «Південного потоку». Адже трубопровід згідно з російсько-італійським проектом має пролягти по дну Чорного моря з Новоросійська у болгарський порт Варна. Далі його дві гілки мають пройти через Балканський півострів до Італії та Австрії. І саме завдяки «Південному потоку» Росія планувала скоротити на 30% обсяг прокачування газу через українську газотранспортну систему, перенаправивши його в обхідний газогін. Цей проект використовувався також як аргумент у переговорах між Росією та Україною щодо створення консорціуму для управління українською ГТС. Тому відмова Болгарії від його підтримки перетворить «Південний потік» на мертвонароджений проект.
Мабуть, події, що розвиваються, аж ніяк не на користь Газпрому, додали сміливості і такій невеликій країні, як Молдова. Вона також вирішила сказати своє «фе» російському газовому монополістові. Як відомо, тиждень тому міністр енергетики РФ Олександр Новак під час спілкування з журналістами повідомив, що Росія готова знизити ціну на газ для Молдови, якщо та денонсує протокол про вступ у Договір енергетичної співпраці ЄС і врегулює борг перед РФ у розмірі $4,1 млрд. У відповідь молдовська сторона вустами свого Прем’єра відмовилася від такої пропозиції. Маріан Лупу зазначив, що країна ніколи не піде на такий крок, оскільки це віддалить її євроінтеграцію «не на один, а відразу на десять кроків назад». Така відповідь, очевидно, продиктована тим, що після завершення антимонопольного розслідування проти «Газпрому» Молдова як член Енергетичного співтовариства зможе домогтися знижок на газ від російської монополії в судовому порядку. Оскільки Україна теж входить до Енергетичного співтовариства, то, на думку експертів, розслідування Євросоюзу цілком може бути використано і нашою країною як додатковий аргумент для того, аби оскаржити нинішні газові угоди в Стокгольмському арбітражі. На переконання керуючого партнера Astapov Lawyers Андрія Астапова, будь-які спори, згідно з договором між «Газпромом» і «Нафтогазом» відбуваються в Стокгольмському арбітражі. Цей суд спирається на європейське законодавство, і якщо його було порушено «Газпромом» у частині чесної конкуренції, то арбітраж, безумовно, візьме це до уваги як аргумент на користь української сторони.
Цілком можливо, що Стокгольмський арбітраж справді є найоптимальнішим варіантом для нашої країни. Адже сподіватися на те, що у російської сторони здоровий глузд візьме гору над політичними амбіціями, швидше за все, марно. У Кремлі чітко дотримуються курсу на втягування України в орбіту своїх інтересів. Там давно вже не приховують: якщо Україна хоче вигідніших умов у газовій сфері, їй слід подумати про вступ до Митного союзу. Про це заявив минулої суботи в ході ІХ Ялтинської щорічної зустрічі заступник глави російського уряду Росії Аркадій Дворкович.
Отже, вибір у нас невеликий: або приєднуватися до ЄС у боротьбі з газовим монополістом, або спрямовувати українське «судно» в російський фарватер. Щоправда, існує також інший варіант, що грунтується на фундаменті нинішньої урядової політики, — самостійно будувати свою енергетичну незалежність. Безумовно, останній є найкращим, якщо влада не лише декларуватиме свої наміри, а й робитиме реальні кроки в цьому напрямку.