«Північний потік-2» не можна вважати лише політичною авантюрою Росії. Це, по суті, антиекологічна акція не тільки стосовно України і Польщі, а й усієї Європи. Тому українці повинні довести світові, що цей газопровід шкодить не лише економічним, а й екологічним інтересам багатьох країн.
Чимало людей вважають, що будівництво цієї газової артерії не завдасть природі шкоди. Проте це не так: катастрофічна розв’язка може настати досить несподівано, бо навантаження на екосистему континенту від дії цієї труби досить високе.
Довести, що це кричуща помилка
Тому Україна разом з європейськими та американськими фахівцями має провести ретельний екологічний аналіз тих помилок, які було допущено під час будівництва газопроводу, довести, що екології багатьох європейських країн буде завдано непоправної шкоди. А потім із цими експертними висновками можна сміливо йти до міжнародних екологічних судів та добиватися там правди. Адже «Північний потік-2» — це насамперед екологічна помилка його авторів.
Саме так вважають українські та іноземні фахівці-екологи, які згуртувалися навколо ідеї проведення широкомасштабної екологічної експертизи щодо зведення скандального газопроводу.
І тут Україні треба рівнятися, хоч як дивно це звучатиме, на Росію, наслідуючи її практику втілення ідей.
Так, за словами відомого українського еколога, ректора Національного лісотехнічного університету України Юрія Туниці, щоб показати в ході пропагандистської кампанії «безпеку» зведення «Північного потоку» для довкілля, РФ асигнувала на екологічні дослідження понад 100 млн євро.
«У відповідь НАК «Нафтогаз України» спрямувала 71 тисячу доларів на промоційні послуги (0,07%). І вони не могли захистити Україну від щорічних втрат 3 мільярдів доларів як плати за транзит російського газу в Європу. Тому ми поки що програли», — вважає науковець.
Яким має бути перший суд проти «Газпрому»?
За словами аналітика з університету Саленто (Італія) Саверіо ді Бенедетто, Україна повинна зробити все, щоб було ухвалено міжнародні екологічні угоди, які надаватимуть можливість зупинити будівництво «Північного потоку-2»: «Наші спільні дії мають ґрунтуватися на трьох «китах» — зупинення прокладання цього газогону, виплата різноманітних компенсацій усім потерпілим сторонам та дипломатичні зусилля у розв’язанні цих проблем».
Як вважає Браян Чех, експерт Центру просування економіки сталого розвитку (США), зупинити будівництво «Північного потоку-2» можна, спираючись на різні міжнародні конвенції, зокрема морські, на рівні ООН тощо: «Чи є екологічні порушення під час проектування та прокладання цього газогону? Ми не можемо стверджувати, якої шкоди довкіллю на даний момент завдано, проте маємо проводити ретельні експертні оцінки щодо цього. Такі дії, приміром, нещодавно проводили в латиноамериканських країнах, зокрема у Нікарагуа та Коста-Риці, уряди яких отримали матеріальну компенсацію за рішенням екологічних міжнародних судів».
За словами голови секретаріату науково-технічної ради НАК «Нафтогаз України» Олександра Ковалка, треба пам’ятати про те, що Україна також бере участь у міжнародних угодах і має право на захист своїх інтересів. Проте майбутні позовні заяви потребують чіткої аргументації. Звісно, що таку експертизу неможливо провести за місяць-два. Вона вимагає ретельнішого вивчення ситуації.
На думку пана Туниці, перший міжнародний екологічний суд (проти оплачених «Газпромом» «експертів» та пропагандистів «Північного потоку-2») мав би історичне значення з погляду запобігання небезпечним господарським проектам та мотивування бізнесу до екологічності.
Міжнародні документи на допомогу
Варто зазначити, що у світі існує ідея Екологічної конституції землі (ЕКЗ), яку різні країни свого часу активно просували на міжнародній арені. Тому можна широко використовувати чинник української ідеї ЕКЗ як своєрідний політичний інструмент проти будівництва «Північного потоку-2».
Українські та іноземні фахівці вважають, що ухвалення важливих документів щодо запобігання змінам клімату, які радикально змінили міжнародне еколого-правове поле з часів будівництва першого «Північного потоку», можна успішно використовувати і сьогодні. Тобто вони можуть стати ефективною зброєю проти прокладання його сучасного «клону».
Україна, як і решта країн світу, має великий арсенал боротьби: Резолюція саміту ООН 2015 року щодо цілей сталого розвитку; Паризька кліматична угода (2015); Енергетична хартія і договір до неї (1998). Також є схвалений профільним комітетом Європарламенту 21 березня 2018 року проект змін до Директиви ради ЄС і європарламенту 2009/73/ЄС від 13 липня 2009 року (Третій енергетичний пакет) про спільні правила внутрішнього ринку природного газу.
З усім цим, маючи на руках ще й ґрунтовну екологічну експертизу щодо шкідливості прокладання «Північного потоку-2», можна сміливо йти до міжнародних екологічних та інших судів і беззаперечно вигравати. Треба лише цього дуже захотіти.