У Донецькій області, блискавично «визволити» яку кремлівські стратеги планували і самовпевнено нахвалялися ще наприкінці минулої зими, бої тривають досі, з настанням нової зими. На авдіївському напрямку рашисти, навсебіч обстрілюючи довколишні населені пункти, не припиняють спроб бодай трохи поліпшити своє тактичне положення. На новопавлівському напрямку помітно виснажені загарбники змушені вести оборону і звично ведуть артилерійські та мінометні обстріли прифронтових міст і сіл. Та найгарячіше, як і раніше, на бахмутському напрямку, де вороги вже понад пів року намагаються прорвати українську оборону. Приховуючи власні невдачі й величезні втрати, вони патетично називають Бахмут і територію довкола черговим сталінградом і знову намагаються наступати, залишаючи на полі бою чималу кількість трупів та спаленої військової техніки.

Золоті для загарбників метри української землі

Одне з найстаріших міст Донеччини Бахмут (у радянський час Артемівськ) було і залишається стратегічним об’єктом для загарбників, оскільки звідси можуть відкритися дороги на Слов’янськ, Краматорськ і Костянтинівку. Одним з головних напрямків ворожого удару місто залишається з початку березня, коли рф розпочала велику наступальну операцію на Донбасі. І зазнаючи величезних втрат живої сили і техніки, фізично виснажені й морально приголомшені невдачами, рашисти досі не змогли домогтися там жодних важливих успіхів.

Військові аналітики не перестають дивуватися тактичній примітивності зусиль агресорів на цьому напрямку, які давно зайшли для них у глухий кут. Тобто подальші дії російських генералів та головного кремлівського геополітика свідчать, що вони не зробили жодних висновків із попередніх невдалих наступів на інших напрямках, приміром біля Лисичанська та Сєверодонецька, які призвели до великої кількості жертв. Сповідуючи жорстокий метод «перемога за будь-яку ціну», в москві відмовляються зрозуміти, що величезні витрати і втрати військового потенціалу «другої у світі армії» не варті незначних оперативних переваг, які росіяни можуть отримати навіть у разі взяття Бахмута.

Вороги на цьому стратегічному напрямку б’ються дурним лобом об міцну стіну, щоб здобути хоч якусь помітну «сакральну» перемогу на тлі поразок на Харківщині й Херсонщині. Це днями засвідчив і речник Східного угруповання наших військ Сергій Череватий. «За амбіції кремля щоденно лише на бахмутському напрямку гинуть 60—70 росіян і вдвічі більше зазнають поранення. Оперативного оточення тут не вийде. Ті метри української землі, які вдається захопити рашистам, для них золоті й у плані втрат особового складу, й у плані втрат техніки», –– підтвердив він останнього дня осені.

Вітчизняні та міжнародні військові експерти повідомляють, що поблизу Бахмута серйозних втрат зазнали зокрема і найманці ПВК «вагнер» — найбільш боєздатні представники російських військ, яких зазвичай використовують на найважливіших ділянках фронту. Завдяки їм таки відбулися незначні просування вперед, але знову-таки ціною великих втрат. Нині вцілілих «вагнерівців» відводять звідти, натомість на позиціях побільшало підрозділів нещодавно мобілізованих росіян, які не встигли чи не мали змоги втекти з держави-агресора.

Чинник морозу — не секретна зброя терористів

Звичайно, на Донеччині нині не Бахмутом єдиним. Надто що кремль продовжує використовувати свою головну жорстоку тактику: за браком військових успіхів ще активніше спрямовує потужну зброю проти мирного населення краю. На жаль, щоденні обстріли об’єктів критичної інфраструктури, житлових кварталів чи будинків подовжують кількість загиблих людей, а вцілілі жителі області змушені виживати без електрики, газу, тепла, води.

Однак повністю «визволити» донеччан від елементарних благ цивілізації рашистам таки не вдається. За кілька днів до настання календарної зими очільник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив, що майже 300 тисяч жителів регіону вже отримали теплопостачання.

«Попри удари по енергетичній інфраструктурі та активні бойові дії на території області, ми увійшли в опалювальний сезон з дуже гарними показниками. Тільки прифронтові громади залишаються цілком без газу та опалення, а три чверті населення регіону все-таки мають тепло — повністю чи частково. Енергетики демонструють дива професійності та витривалості, однак варто пам’ятати: що менше людей залишатиметься в області, то легше буде підтримувати їм гідний рівень життя», — розповів він на засіданні штабу з підготовки до осінньо-зимового сезону.

Керівник області знову підкреслив важливість і необхідність евакуації людей з небезпечних територій, яку цілеспрямовано продовжують на Донеччині. Особливу увагу представники місцевої влади, правоохоронці та волонтери в цьому плані приділяють найменшим жителям краю.

Важко, погодьтеся, зрозуміти багатьох тамтешніх батьків, які інертно реагують навіть на ще й такий оприлюднений моторошний наслідок російських «захистів»: з початку повномасштабного вторгнення в Україну в Донецькій області загинуло щонайменше 184 дитини, а ще 255 зазнали поранень. І ці втрати ще не остаточні, бо поки що немає точних даних із вщент зруйнованих і окупованих Маріуполя й Волновахи. А нині в регіоні, за інформацією відділу комунікації обласного управління Національної поліції України, залишаються понад 34 тисячі дітей, з яких майже 3 тисячі перебувають у Бахмутській та Торецькій громадах, де тривають активні бойові дії.

Прифронтова Донеччина входить у цю надзвичайно важку зиму із чітким розумінням того, що жорстокий і віроломний ворог спробує подолати опір людей, використовуючи відповідні погодні умови. У Донецькій ОВА та територіальних громадах завчасно розробили алгоритм дій у разі цілком прогнозованих терористичних ударів рф по критичній інфраструктурі. Досі передбачено відкрити 173 пункти обігріву, де люди зможуть зігрітися, отримати питну воду, чай, зарядити мобільні телефони та інші пристрої, мати доступ до інтернету.

«Ворог використає чинник морозів проти мирного населення і як механізм тиску на наших військових. І тому маємо бути готовими до будь-якого перебігу подій. Звичайно, максимально проситимемо людей евакуюватися в безпечніші області України, але тих, хто тут залишиться, напризволяще не кинемо. Забезпечимо всім необхідним для збереження їхнього життя», — запевняє заступник голови Донецької ОВА Вадим Філашкін.