Саме на Спаса увага українців прикута до меду: пасічники викачали основний його «врожай», активно повезли на продаж, а ми закуповуємо і заготовляємо солодкий продукт на зиму. А на свята несемо освятити у церкву. Як же вибрати найкорисніший та найсмачніший мед?
СПОЖИВАЧ
Обрати якісний бджолиний нектар, на який цього року помірні ціни, зовсім не важко
На звичне місце проведення свята — площу біля міського Будинку культури свій ароматний цілющий мед привезли кращі пасічники області: Сергій Хохич, Віктор Ткаченко, Петро Драч, Володимир Перепелиця, Володимир Пилявський, Іван Волоха, Надія Материнко та інші члени обласної та районної спілок пасічників. Усього 21 особа. Їхні прізвища та розташування їхніх пасік було вказано на ятках. Наприклад, Сергій Хохич мед збирає навколо сіл Бреусівка та Чапаєвка Козельщинського району. Розповідає, що цього року качав його тричі: акацієвий — 30 травня, з липи, малини та різнотрав’я — у червні, із соняшнику — цими днями. Накачав солодкого продукту достатньо, але трохи менше, ніж торік. Через спеку все цвіло на 2—3 тижні раніше, наприклад, акація — в середині травня, липа замість середини червня — наприкінці травня. Медозбір був коротший, а звідси й результат.
Його колега, колишній військовий підводник Іван Пилипенко, в якого пасіка розташована на його малій батьківщині у Великобагачанському районі, ще не закінчив качати мед. Каже, в нього 46 бджолосімей, тож не встигає відкачувати, доведеться багато працювати: «О 4-й ранку встаю і о 23-й годині ледве в хату вповзаю». Повідомив, що в їхній місцевості, біля річки Псел, з 14 квітня до середини червня не було жодного дощу. Тому його акацієвий і липовий мед цього року густіший, ніж зазвичай, і швидко кристалізується. Скільки саме зібрав меду, пасічник не уточнив. Сказав, що не підраховував.
А ось присутній на святі заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Іван Филоненко, який раніше тримав 20 вуликів, сьогодні через завантаженість на роботі — лише п’ять, не приховує, що накачав з кожного вулика по 50 кілограмів солодкої смакоти. Каже, що «врожаєві» сприяла хороша кормова база. А ще те, що в області останнім часом поменшало випадків отруєння бджіл завдяки проведеній департаментом роботі із сільськими громадами та користувачами сільгоспугідь.
Запитую його, яким медом краще запастися на зиму.
— Щоб не помилитися, треба купувати у знайомого пасічника, — радить голова обласної та Полтавської районної спілок пасічників Наталія Сенчук. — Якщо немає такої можливості, тоді стежте, щоб на поверхні меду не було шумовиння. Стікаючи з ложки, мед повинен складатися книжечкою. Важливо й те, як він пахне, смак гречки або липи відчуєте на язиці.
На святі меду все привертало увагу — і вишиванки продавців, і коровай, і, звичайно, дуже смачний мед. Фото автора
Восени мед кристалізується. Якийсь раніше, якийсь пізніше. Це залежить від того, з яких квітів він зібраний. У свиріповому та соняшниковому меді багато сахарози, тому він швидше кристалізуються. Ніжний перший мед із білої акації містить більше фруктози, тож довше загусає. Кристалізація буває різна: дрібно- чи великозерниста, смальцеподібна. Боятися її не треба, на якість меду вона жодним чином не впливає.
Якщо ви вирішили підлікуватися медом, то це розумно. Набагато краще почуваюся відтоді, як вживаю солодкі ліки бджіл. В одному журналі вичитала, що від меду більше користі, якщо чайну чи столову ложку його покласти на ніч у склянку з холодною водою і вживати цю настоянку вранці з 5 до 7 години. Спалюються зайві жири, чистяться печінка і кишківник, і людина почувається здоровою. Перевірено: літаєш як на крилах. Чому з 5 до 7? Саме в цей час організм прокидається і починають працювати всі органи. До 11 години потім не хочеться їсти.
Мед треба споживати вприкуску: з водою, молоком або хлібом, щоб краще засвоювався. Дорослій людині можна споживати до 100 грамів меду за добу, дитині — 50—30 грамів, залежно від віку. Мед ефективний при застуді, ангіні. Тим, у кого хворе серце, діабетикам краще вживати соняшниковий мед. Гречаний підійде тим, у кого підвищений артеріальний тиск. Але гречаного меду на Полтавщині не знайдете, тому що в області мало сіють гречки. Дедалі менше на наших полях і еспарцету. Їх заміняють ріпаком. По мед із білої акації наші пасічники їздять іноді за сто й більше кілометрів — у Кременчуцький район, під Комсомольськ, навіть у Канівський район на Черкащину.
Це все витрати, бо пальне і оренда машини нині дорого коштують. Тож повірте, що 40 гривень за літр соняшникового меду на нашому святі — це нормально. У середньому кілограм меду від наших пасічників коштує 25 гривень. Як бачите, чималі черги стоять і до яток, де реалізують акацієвий (80 гривень) та липовий (60 гривень за літр) мед.
