ПЕРСПЕКТИВА

Українські авіаперевізники нарощують потужність повітряної флотилії і з оптимізмом дивляться в майбутнє

Василь ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»

Криза, яка охопила вітчизняну галузь авіаперевезень на початку цього року, все ще дається взнаки й сьогодні. І хоч її наслідки за такий короткий термін подолати нереально, позитивна динаміка зростання показників роботи дає підстави для того, щоб з упевненістю дивитися в майбутнє.

Модернізація як чинник поступу

Одним із підтверджень того, що галузь вийшла з піке і поступово починає набирати висоту, можна вважати зростання обсягів перевезень пасажирів. У першому півріччі цей показник зріс на 3,5%. Якщо врахувати, що за перших три місяці він становив лише 0,9 відсотка, то наступні три місяці засвідчили безумовне нарощування динаміки зростання. І хоч аналітики ринку вважають цей показник недостатньо високим порівняно з торішнім за такий самий період (17% у першому півріччі 2012-го), авіаперевізники налаштовані оптимістично, оскільки впевнені, що друга половина 2013 року буде більш вдалою для галузі.

Про те, що авіаперевізники впевнено дивляться у майбутнє, свідчать не тільки цифрові показники. Авіакомпанії всерйоз працюють над поповненням своїх повітряних флотилій. Підтвердженням цього стало те, що 26 липня парк авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» поповнився новим літаком «Боїнг 737-900». Це новітнє середньомагістральне судно було виготовлено на заводі концерну «Боїнг» у Сієтлі. Літак уже пройшов офіційну процедуру реєстрації, одержав реєстраційний номер UR-PSI і 28 липня почав здійснювати регулярні перевезення.

Як повідомляє МАУ, новий «Боїнг 737-900» — один із трьох сучасних авіалайнерів такої модифікації, які поповнюють парк авіакомпанії цього місяця в рамках програми оновлення і розширення флоту. В авіакомпанії планують до кінця 2013 року додати до парку, який існує, ще одне —четверте повітряне судно такого самого типу. А це вагоме підтвердження, що авіакомпанія завдяки масштабному оновленню повітряного парку розраховує значно збільшити обсяги перевезень пасажирів уже цього року.

Президент МАУ Юрій Мірошников вважає, що додатковий льотний ресурс дасть змогу розв’язати одразу декілька першочергових задач. Фото Володимира ЗАЇКИ

Усі питання — в комплексі

Утім, на презентації нового літака президент МАУ Юрій Мірошников говорив не стільки про кількісні параметри роботи компанії, скільки про якісні. Точніше навіть, він апелював до питань, актуальних для тих, хто користується послугами перевізника: «Ми сподіваємося, що додатковий льотний ресурс дасть змогу МАУ розв’язати одразу кілька першочергових завдань: підвищити показник регулярності польотів, значно збільшити пасажирську ємність парку і, як наслідок, ліпше задовольняти попит на найпопулярніших напрямках. Сподіваємося, що наші пасажири відчують позитивні зміни вже найближчим часом».

Наголос президента авіакомпанії на питаннях, що стосуються підвищення комфорту пасажирів, не випадковий. Адже, об’єктивно кажучи, криза галузі, спричинена крахом компанії «АероСвіт», проявилась не лише в економічній площині, не лише у тому, що впали показники темпів зростання обсягів пасажирських перевезень. Вона мала ще й людський вимір: затримки рейсів, проблеми під час пересадки транзитних пасажирів, несвоєчасна видача багажу тощо. Усе це було наслідком структурної дезорганізації ринку і викликало цілком справедливу критику клієнтів авіакомпаній.

Фактично «Міжнародні Авіалінії України» змушені були значною мірою прийняти на себе удар кризи. Компанії довелося терміново освоювати нові напрямки польотів. Станом на липень 2013 року МАУ відновила мережу маршрутів, які виконував «АероСвіт» з аеропорту «Бориспіль», за винятком далекомагістральних. Завдяки цьому кардинально зросли обсяги перевезень, здійснюваних МАУ. За перше півріччя цього року компанія перевезла 1,8 мільйона пасажирів. Показник пасажиропотоку зріс на 47%.

Зайве, мабуть, казати, що до такого різкого стрибка обсягів перевезень компанія змушена була переходити в авральному темпі. Вона на «всі сто» і не могла бути готовою до такого збільшення навантаження, так же само, як не був повністю готовий до такого розвитку подій аеропорт «Бориспіль» та інші партнери МАУ. І авіакомпанія, і аеропорт стали заручниками кризи «АероСвіту». На додаток до всього, ситуація ускладнилася ще й внаслідок вимушеного переведення міжнародних рейсів МАУ з термінала F до термінала D аеропорту «Бориспіль».

Новий — не завжди кращий

Річ у тому, що термінал F, який має зручне розташування, за параметром пропускної здатності перестав відповідати потребам МАУ, що суттєво зросли. З іншого боку, термінал D не відповідав іншим вимогам авіакомпанії — щодо рівня сервісу для пасажирів. Так само не було задоволено цілу низку технічних вимог. Та, не дивлячись на ці незручності, до іншого термінала довелося все-таки переходити. Вирішальним у цьому стала відповідність термінала D головній вимозі: його пропускна здатність достатня для МАУ. Всі інші проблемні питання довелося вирішувати «на марші».

Але уникнути складнощів не вдалося. Як і очікувалося, переведення міжнародних рейсів з одного термінала до іншого стало головним чинником збоїв у роботі авіакомпанії й наземних служб аеропорту. Річ у тім, що термінал D віддалений від наземної інфраструктури авіакомпанії. Ще однією проблемою стала організація транзитних перевезень. Адже термінал D розміщено за кілька кілометрів від термінала В, з якого здійснюються польоти за внутрішніми маршрутами.

Як наслідок, в певний момент регулярність рейсів МАУ впала до 50%. Іншими словами, із затримкою злітав кожен другий літак. Саме цю проблему в авіакомпанії вважають головною. Утім, Юрій Мірошников, перепросивши пасажирів за тимчасове зниження пунктуальності МАУ, підкреслив: «Сподіваюся, що цю хворобу ми вилікуємо протягом найближчих тижнів». Збільшення повітряного парку МАУ надасть можливість компанії створити необхідний резерв потужностей, отже, мінімізувати затримки рейсів.

Утім, наївно було б вважати, що лише за рахунок розширення флоту базової для аеропорту авіакомпанії вдасться розв’язати всі проблеми, спричинені кризою початку року. Проте обнадійливим є те, що і перевізники, і аеропорт докладають спільних зусиль для нормалізації ситуації. «Міжнародні Авіалінії України» вдалися до такого кроку, як зміна розкладу внутрішніх авіарейсів. Компанія перенесла час відправлення літаків на півгодини пізніше. Цей додатковий часовий ресурс дав змогу знизити ризик запізнень для пасажирів, що пересідають із міжнародних рейсів на внутрішні.

Значною мірою посприяло нормалізації роботи авіакомпанії й те, що аеропорт погодився надати їй тимчасове приміщення для технічних складів у зоні термінала D. Також «Бориспіль», на прохання МАУ, поновив голосові оголошення для пасажирів, рейси яких затримуються. Їх дублюють візуальною інформацією на електронних табло. А ще було збільшено кількість пунктів реєстрації пасажирів та багажу.

Ми не даремно так детально зупинились на розповіді про співпрацю аеропорту «Бориспіль» та компанії «Міжнародні Авіалінії України». Адже розвиток співпраці саме цих учасників ринку — ключовий чинник подальшого зростання всієї вітчизняної галузі авіаційних перевезень.

«Бориспіль» — найбільший аеропорт країни, що прагне стати одним з ключових у Східній Європі хабів — вузлових аеропортів, у яких сходяться транзитні пасажирські потоки.

Наголос зроблять на транзиті

МАУ, в свою чергу, бачить для себе стратегічну перспективу у створенні мережі транзитних перевезень пасажирів. Під час презентації нового «Боїнга 737-900» керівництво компанії підтвердило наявність відповідних амбіцій. «Один із пріоритетних напрямів — збільшення транзитного пасажиропотоку через Київ. Так ми зробимо свій внесок у наповнення бюджету України: експортна виручка, податки, створення нових робочих місць — і сприятимемо максимальному використанню геополітичних переваг нашої країни, — заявив під час заходу Юрій Мірошников.

Цілком доречним буде твердження, згідно з яким і аеропорт, і авіакомпанія зможуть досягти успіху у виконанні поставлених завдань саме завдяки якнайтіснішій співпраці. Адже в Києві просто не існує більше аеропортів, які б відповідали вимогам МАУ за цілою низкою критеріїв: від інфраструктури до пропускної здатності, від рівня сервісу до безпеки.

У свою чергу МАУ за минулі півроку остаточно утвердилися в статусі базового перевізника для «Борисполя». Саме завдяки МАУ вдалося пом’якшити зникнення з ринку «АероСвіту». Останнє призвело до того, що в перші шість місяців цього року, за даними видання «Коммерсантъ Украина», «Бориспіль» втратив 14% пасажиропотоку. Якби не успішне освоєння маршрутів, що звільнилися, компанією МАУ, втрати були б значно більшими. Достатньо сказати, що частка «АероСвіту» на українському ринку авіаційних перевезень становила 38%.

Безперечно, від того, наскільки ефективною буде співпраця аеропорту і компанії, залежатиме успішний розвиток ще одного важливого напряму української галузі авіаперевезень. Річ у тому, що уряд поставив перед учасниками ринку вкрай амбітне завдання: відновити програму далекомагістральних перельотів.

Розширення напрямків перевезення

У найближчій перспективі МАУ планує розширювати свій флот зокрема й за рахунок літаків більшої місткості й дальності. Саме цьому буде підпорядковане поповнення авіапарку компанії літаками, здатними виконувати трансатлантичні перельоти без посадки для додаткової заправки. Нині для цього в МАУ готують відповідну технічну та правову документацію. Зокрема компанія веде переговори з Федеральною авіаційною адміністрацією Сполучених Штатів Америки (FАA). Мета переговорів — повернення України в 1-у категорію FАA і отримання дозволу на безпосадкові перельоти з України до Америки. А ще раніше МАУ сподівається охопити далекомагістральними рейсами східний напрямок.

Реалізація цих планів залежатиме не тільки від зусиль перевізників, а і від того, наскільки швидко нове керівництво аеропорту «Бориспіль» зможе підготувати наземну інфраструктуру для здійснення цього значущого для всієї вітчизняної галузі авіаперевезень кроку. Фахівці, в свою чергу, вважають, що реалізація урядових планів з опанування далекомагістральних маршрутів не є чимось нереальним. Особливо коли врахувати, що учасники ринку цілком оптимістично дивляться на перспективу державної підтримки у цій справі.

Друге півріччя 2013-го для українських авіаперевізників — період, протягом якого вони розраховують якщо не повернути торішні темпи зростання галузі, то хоч би значно збільшити загальнорічний показник порівняно з показником перших шести місяців. А поліпшення динаміки ринку, розширення повітряного флоту авіакомпаній, зростання попиту на авіаперевезення дають змогу дивитись у майбутнє з оптимізмом.