На початку березня один з перших матчів весняної частини чемпіонату України між командами «Таврія» — «Металург» (Донецьк) не відбувся. Причина — препоганий стан газону на сімферопольському стадіоні «Локомотив». За рішенням контрольно-дисциплінарного комітету Прем’єр-ліги ця зустріч була проведена в столиці Криму наприкінці квітня.

Що треба зробити, аби убезпечитися від подібних інцидентів у майбутньому? Хто в нашій країні готує кваліфікованих фахівців з догляду за газонами? Як виглядатимуть футбольні поля в Києві і Львові, Донецьку і Харкові під час проведення фінального турніру ХІV чемпіонату Європи?

З цими запитаннями наш кореспондент звернувся до професіонала екстра-класу, заступника директора київського стадіону «Динамо» Анатолія Калоші. Він свого часу, що називається, об’їздив країну вздовж і поперек і не з чуток знає, чим дихає кожен стадіон.

Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Поле — не город

— Анатолю Яковичу, як раніше готували поля для великого футболу?

— Спочатку робили дренаж, потім шарами укладали щебінь різних фракцій, перехідні шари, що складалися з ∂рунту, піску, торфу, глини, різних структурополіпшуючих компонентів, серед яких були деревна тирса, гречане лушпиння, солома і навіть металевий окатиш.

— І скільки таких шарів було?

— Як правило, шість-сім. Зверху сіяли траву. За технологією вона повинна була рости два роки і тільки після цього поле було придатне до експлуатації. Але за цей час у природі відбувалися різні кліматичні зміни. Приміром, зайва вода, накопичуючись на поверхні, поступово знаходила ходи, в родючому грунті з’являлися черв’яки, які створювали аерацію. Трава добре росла і її стригли дещо вище, щоб вона ставала густішою. Ця технологія мала і свої недоліки, які вилазили назовні напровесні і пізньої осені: багаті органікою, вони перетворювалися на «городи». Уболівальники зі стажем пам’ятають, як виглядало поле після гри: чорне, ніби переоране, дерен вивернутий місцями! Потім це якось уторовувалося, і з горем пополам наводився лад.

— На який час вистачало такого газону?

— Зазвичай — на сезон. Щороку його доводилося пересіювати. Проблеми почалися, коли наша країна перейшла на нову формулу проведення змагань — «весна—осінь». Виявилося, що навіть кращі в Україні футбольні поля не придатні повною мірою до такого формату. Поля насичені гумусними частинками, які ранньої весни і пізньої осені розбухають і, затримуючи воду, утворюють болото. Недоліки радянської технології вмить вилізли назовні. Необхідно було терміново перебудовуватися. Керівники динамівського клубу відрядили мене до Німеччини. Відвідавши кілька стадіонів, звернув увагу на структуру місцевих футбольних полів. Після цього довелося змінити свої погляди на традиційне облаштування газону.

Як напрочуд, вирішальним поштовхом стали не стільки німецький досвід чи розумні книжки, скільки рішення перетворити стадіон «Динамо» на власне футбольну арену. Від легкої атлетики там залишилися стрибкові ями з піском за футбольними воротами, куди вітром нанесло насіння. З часом виросла трава. Коли намагалися цієї трави позбутися, звернули увагу, що у неї потужна коренева система.

Поряд, на хорошому футбольному полі, що має багато органічних речовин, коренева система трави — приблизно 5-6 см і корінь сам по собі слабенький. А в стрибковій ямі кореневище потужне, довге — вирвати важко. Я взявся штудіювати наукову літературу.

Замок на піску

— І що підказали розумні книжки?

— Для розвитку кореневої системи необхідно, аби туди надходив кисень і не затримувалася вода. А в піску для цього є всі умови. Виявилося, саме пісок є тим унікальним матеріалом, який дає змогу добре розвиватися кореневій системі. Передусім, він ніколи не міняє своєї структури, тоді як ∂рунти під час експлуатації ущільнюються і перетворюються на пил, який з часом стає, як цемент, забиваючи при цьому всі пори і отвори.

Проте фахівці стверджували, що пісок не триматиме дерен, і переконати їх в зворотному було неможливо! Як тільки я не пояснював, що існує трава, корені якої при розвитку досягають півтора-двох міліметрів, і, переплітаючись, вони утворюють таку «дротяну» дернину, яку розірвати неможливо!

— Що це за трава?

— Це м’ятлики (тонконоги) — звичайна, але найпотужніша трава. У США і Канаді працюють науково-дослідні інститути, які займаються саме газонами. Вони давно вже випередили Європу, не кажучи вже про пострадянські країни. От раніше в кожній області була насіннєва станція, де вели селекцію, а зараз — суцільне аматорство!

— Іншими словами, за бажанням пустелі можна перетворювати на родючі поля?

— Звичайно! Сам газон за оцінками фахівців-грунтознавців виробляє гумус. Один гектар газону в середньому виробляє в рік до 300 кг гумусу: відбувається це за рахунок розпаду листяних пластинок (гниття скошеної трави), за рахунок черв’яків і розпаду мінеральних добрив. Ось так пісок поступово і стає родючим шаром.

— Колись вираз «замок на піску» означав, що справа безперспективна. Потім на чистому дніпровському піску звели цілий житловий район — Русанівку, згодом — Березняки, Оболонь, Троєщину.

— Я, до речі, виріс на Березняках, що будували на намивному дніпровському піску. Замість традиційних агротехнічних процедур, ми вносимо пісок і, як бачите, досягаємо результатів.

Що маємо — не зберігаємо

— Якось звернув увагу, що хтось із футболістів підняв з газону шматок вирваного дерну, відніс його на місце і притоптав.

— Річ у тому, що ця «латка» ніколи не приживеться. Уявіть, що по газону туди-сюди ганяє двадцять гравців, взутих у бутси, які вгризаються в газон і зрізують його. Трава отримує жахливий стрес і після цього цілих три дні відходить! В Інституті мікробіології створили спеціальні рідини, аби такі стреси з рослин знімати — «Радостим» називається.

— Щось на зразок антистресу?

— До певної міри так. У критичних ситуаціях ми приймаємо корвалол чи кільканадцять грамів горілки. «Радостим» одночасно є й регулятором зростання рослин.

— У мене все не йде з голови, чому за кілька років до Євро-2012 не була створена група фахівців, яка б розробила технологію обробітку сучасних газонів для стадіонів, що прийматимуть чемпіонат?

— Свого часу, коли директор Інституту водних проблем і меліорації, академік Михайло Ромащенко розповів колишньому міністрові сім’ї, фізкультури і спорту, що в Україні вирощують дерен, той не повірив. Простіше, виявляється, ввозити його з-за кордону.

— Точніше, вигідніше. Звідкіля привезли газон на львівський стадіон і «Донбас Арену»?

— Зі Словаччини.

— З переїздом першої команди на «Олімпійський» навантаження на динамівське поле не лише не стало меншим, а й збільшилося. Чи витримає газон?

— Зараз у нас проводять свої матчі дублюючий склад «Динамо», «Динамо-2» і футболісти столичного «Арсеналу». Поки газон витримує. Сподіваюся, якщо не буде кліматичних катаклізмів, витримає і надалі.

Максим ДМИТРУК
для «Урядового кур’єра»

ДОВІДКА «УК»

Українські арени Євро-2012

НСК «Олімпійський»

Місткість —  70 050 глядачів.

Відкриття —  8 жовтня 2011 року.

 «Олімпійський» —  не просто головна арена Євро-2012, де відбудеться фінал футбольного турніру, а ще й найбільший стадіон чемпіонату Старого Світу. Понад 70 тисяч вболівальників зможуть розміститися на його трибунах, щоправда під час нинішнього турніру УЄФА буде використовувати тільки 68055 місць.

Стадіон обладнаний двома найбільшими в Україні світлодіодними екранами, кожний по 103,36 м кв. На арені встановлено 608 прожекторів, що освітлюють поле і трибуни із загальною потужністю 2400 люкс.

«ДОНБАС АРЕНА»

Місткість —  51 504.

Відкриття —  29 серпня 2009 року.

Домашня арена «Шахтаря» увійшла в історію як перший стадіон класу «еліт» Східної Європи. Крім того, її першою з усіх стадіонів Євро-2012 здали в експлуатацію.

 Над його дизайном попрацювала компанія «АрупСпорт», яка свого часу створила стадіони «Манчестер Сіті» (Англія), «Альянц Арена» (Німеччина).

«МЕТАЛІСТ» 

Місткість —  38 633.

Відкриття —  5 грудня 2009 року.

Після реконструкції харківської арени, її стали називати «павуком». Таке прізвисько —  від архітектурних рис стадіону, дах якого утримують 24 опори, які розташовані довкола чаші і схожі на щупальця членистоногих. Це ноу-хау харківських проектантів, коли навіс не спирається на тіло трибун, забезпечує його надійність.

«АРЕНА ЛЬВІВ»

Місткість —  34 915.

Відкриття —  29 жовтня 2011 року.

Львівська арена —  один з найновіших стадіонів Європи. Об’єкт оснащений модерновими технологіями, характеристики яких ще довгий час залишатимуться актуальними. 

Однією з особливостей стадіону є його променада, що розподілятиме потоки відвідувачів між першим і другим ярусами арени. Окрім цього, масштабні площі довкола стадіону дозволяють проводити тут найбільші у Західній Україні спортивно-розважальні шоу, фестивалі та концерти, які зможуть відвідати понад 120 тисяч осіб.

КОМПЕТЕНТНО

                                   
Костянтин ВИХРОВ, 
член виконкому Федерації футболу України:

«Футбол розпочинається з футбольного поля і для його підготовки існує безліч новітніх технологій — не можна грати на вигонах! Все, що напрацьовано на зборах на добротних полях, не має через погану якість вітчизняних полів вилітати в трубу!»

                                   
Річард ХАЙДЕН, 
фахівець британської компанії
Sports Turf Research Institute:

«Наша компанія працювала над створенням футбольних полів в українській столиці, а також на стадіонах «Металіст» у Харкові і «Донбас Арені» в Донецьку. Однією з найбільших проблем, з якою зіткнулися наші фахівці, були суворі морози, що супроводжували останню зиму. Наприклад, у Харкові ми застосували технологію, яка дає змогу циркулювати гарячому повітрю через основний шар поля. Цей метод приніс належний результат, незважаючи на мінусову температуру і те, що футболістам «Металіста» довелося проводити матчі Ліги Європи вже в середині лютого.

Сьогодні наша робота в Україні завершена. Усі завдання, поставлені перед нами, виконані. З усією відповідальністю можу заявити: футбольні поля на українських стадіонах Євро-2012 повністю готові до суворих випробувань. Якість газонів на аренах Львова, Києва, Донецька і Харкова — ідеальна. Вболівальники зможуть на власні очі переконатися в якості зеленого покрову вже під час першого матчу в Україні між збірними Нідерландів і Данії, який відбудеться в Харкові 9 червня».