Нещодавно в другому читанні було ухвалено проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстр. № 8027).

Ця інституція необхідна для відновлення об’єктів критичної інфраструктури, покращення об’єктів цивільного захисту та здійснення капітального ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які були змушені покинути свої домівки через збройну агресію.

«Урядовий кур’єр» вирішив ретельніше розібратися, якою буде нова структура та яких  позитивних змін слід очікувати, коли вона запрацює.

Що за структура?

«Враховуючи те, що ми активно боремося з агресором з 24 лютого 2022 року та витрачаємо значні кошти на відновлення нашої інфраструктури, створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії нині на часі. Варто також зазначити, що закон досить вдало формулює статті витрат коштів з новоствореного фонду, оскільки законодавець врахував, що до ліквідації наслідків збройної агресії варто підходити комплексно: відновлювати критичну інфраструктуру, забезпечувати житлом тих, хто цього потребує, вдосконалювати об’єкти цивільного захисту. Створення такого фонду саме за рахунок коштів, отриманих завдяки примусовому вилученню в Україні об’єктів права власності рф та її резидентів, дуже раціональне рішення», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

Одразу треба зазначити, що фонд не є юридичною особою, якимось специфічним державним органом чи його відокремленим підрозділом. Ця інституція — бюджетний фонд, який створено в складі спеціального фонду Державного бюджету України.

«Простими словами —це кошти, що надходять до бюджету з конкретних джерел та на конкретну мету. Чи на часі він? Звісно так, бо ми щодня стикаємося з наслідками збройної агресії, усунення яких необхідно максимально оперативно фінансувати», — вважає Дмитро Груба, адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери».

За рахунок коштів Фонду можна будувати, реконструювати, реставрувати та робити капітальний ремонт пошкодженого житла й громадських будівель з урахуванням вимог безпеки, вважає народний депутат Олена Шуляк.

«Важливо, що з Фонду спрямовуватимуть гроші й на ремонт об’єктів критичноі інфраструктури, що надають послуги водо- та теплопостачання, які було пошкоджено внаслідок російських обстрілів», — додає вона.

Затребування ресурсів з росії

У документі написано: визначити джерелом формування Фонду ліквідації наслідків кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». Як ці гроші можна в стані ведення війни затребувати з рф? Які кроки для цього треба робити?

По-перше, зазначимо, що процедура вилучення цих активів також встановлюється вищезгаданим законом. У ній можна виокремити такі етапи: Кабінет Міністрів України готує проєкт рішення про примусове вилучення майна. Це рішення також має містити інформацію про власників об’єктів, які підлягають вилученню, строки примусового вилучення. Цей документ вноситься до Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ). Остання його розглядає і ухвалює. Потім таке рішення РНБОУ вводиться в дію Указом Президента України, на підставі якого і відбувається примусове вилучення майна.

Варто також зазначити, що не пізніше, як у шестимісячний термін після скасування чи завершення воєнного стану в Україні, відповідний Указ Президента має бути затверджено шляхом прийняття Верховною Радою України відповідного закону.

«Отже, здійснити вилучення активів агресора під час війни цілком можливо. Поза тим, вже наявна позитивна практика щодо застосування процедури «конфіскації», передбаченої цим законом, оскільки в травні було вилучено акції Промінвестбанку, що належать російській держкорпорації ВЕБ.РФ та акції Міжнародного резервного банку (Сбербанк), що належать Сбербанку Росії, — інформує Вікторія Тютюнникова.

Дмитро Груба додає, що окрім рухомого і нерухомого майна, також є кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать російській федерації та її резидентам.

«Враховуючи те, що йдеться про майно, яке знаходиться в Україні, жодних додаткових дій чи кроків (залучення третіх країн, міжнародних організацій тощо), щоб вилучити таке майно, вчиняти непотрібно», — продовжує він.

Усі статті важливі

У законі йдеться: передбачити спрямування коштів Фонду ліквідації наслідків за визначеними напрямами, зокрема, на: будівництво, кап­ремонт громадських будівель і захисних споруд цивільного захисту; реконструкцію, капремонт об’єктів критичної інфраструктури, пов’язаних з наданням послуг водо- і  теплопостачання; реконструкцію, капремонт будівель для забезпечення житлом ВПО та осіб, які втратили житло внаслідок збройної агресії; розроблення проєктно-кошторисної документації для об’єктів, зруйнованих внаслідок збройної агресії; закупівлю шкільних автобусів, спецтранспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій.

Які статті витрат заслуговують на увагу насамперед?

«Вважаємо, що всі статті витрат, передбачені законом, необхідні та доцільні в ситуації, що склалася. Проаналізувавши перелік цільового призначення коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, не можна сказати, що щось є зайвим чи непотрібним, оскільки необхідно і забезпечити житлом ВПО, і відновити пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, і покращити об’єкти цивільного захисту», — зазначає Вікторія Тютюнникова.

Окрім того, комунальні служби також потребують транспорту для ліквідації наслідків ударів, адже рівень навантаження на них досить високий, у зв’язку з цим потрібно полегшити та поліпшити їхню  роботу.