Український форум з енергоефективності «Фонд енергоефективності. Ключовий START-UP УКРАЇНИ» відбувся вчора на території НСК «Олімпійський». Він став своєрідною комунікаційною платформою для діалогу у сфері енергоефективності між владою, бізнесом, міжнародними партнерами, експертним середовищем, місцевим самоврядуванням і громадськістю.
Відкривав зібрання й презентував концепцію та мету Фонду енергоефективності віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, який переконував, що ця структура — крок до європейських стандартів виробництва, постачання та споживання енергії в нашій країні.
Озвучено головну ідею
А Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який взяв активну участь у роботі зібрання, розраховує, що Фонд енергоефективності розпочне повноцінну роботу з наступного року. Завдяки цьому сектор енергоефективності може дати країні майже півсотні тисяч нових робочих місць. Мета нововведення полягає у поступовому перетворенні механізму субсидій на потік інвестицій в енергетичну галузь. Тож у третьому-четвертому кварталі цього року слід ухвалити всю нормативну базу.
Поки що глава уряду мріє довести частку електроенергії, виробленої гідроелектростанціями, до 15,5% у скупному балансі генерації замість нинішніх 8,6%. Адже орієнтація на виробництво енергії з відновлюваних джерел — один із головних пріоритетів роботи уряду. Тим паче що наші підприємства можуть забезпечити процес підвищення енергоефективності країни необхідними технічними засобами.
Укотре пояснював Володимир Гройсман і те, що непопулярне в народі встановлення єдиної ціни на газ — головний антикорупційний крок уряду, який дає змогу усунути вимивання державних коштів. Через подібні схеми Україна втратила щонайменше 50 мільярдів доларів. «Усі говорять про необхідність боротьби з корупцією, і я з цим згоден. Який основний антикорупційний крок уряду? Запровадження ринкової ціни на газ», — цитує УНІАН слова Прем’єр-міністра.
Майже 70% житлового фонду країни потребують термомодернізації — утеплення зовнішніх стін, заміни застарілих вікон, модернізації мереж опалення та гарячого водопостачання, встановлення індивідуального опалення тощо. Одним із кроків у цьому напрямі став механізм надання населенню так званих теплих кредитів.
«Програма розвинулася. Нині 300 тисяч українських родин мають ресурси, щоб робити термомодернізацію, отже заощаджувати власні ресурси, які раніше вони витрачали на те, щоб купувати тепло, яке виробляють з російського газу», — розповів Володимир Гройсман. А починалося все, нагадує Укрінформ, два роки тому з найпростішого — заміни газових котлів на електричні.
Цьогоріч із державного бюджету на розвиток енергоефективності буде спрямовано близько 700 мільйонів гривень. Передбачають, що цього ресурсу вистачить. Але Володимир Гройсман запевнив учасників форуму і громадськість, що влада не перестане працювати над розвитком цієї надзвичайно важливої сфери.
«Хочу, щоб нашою національною ідеєю стало те, щоб ми створили з вами країну із сильною національною економікою, країну, в якій національна економіка продукує соціальні блага для кожного — від дитини до пенсіонера, — цитує слова Прем’єр-міністра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну. — Хотів би, щоб ми стали країною, яка засуджує популізм, що не менше, ніж корупція, забирає у нас майбутнє, майбутнє країни, яка має величезні переваги на європейському континенті, й не використати цей потенціал було б злочином щодо наших предків і прийдешніх поколінь».
Треба ще 4 млрд кубометрів
На форумі йшлося про чимало аспектів енергетичної політики. Скажімо, глава НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв доводив, що ефективне споживання природного газу на підприємствах теплокомуненерго може бути, як в інших країнах Європи, — на рівні двох мільярдів кубометрів за опалювальний сезон, що втричі менше за нинішнє. За словами фахівця, потенціал економії цих чотирьох мільярдів кубометрів міг би додати 800 мільйонів доларів до ВВП нашої країни.
Під час розроблення стратегії з підвищення енергоефективності варто було починати з модернізації будівель, а вже потім спрямовувати кошти на модернізацію теплових мереж, вважає очільник НАК. Оскільки в разі зменшення споживання газу наявні потужності теплових мереж можуть виявитися незатребуваними. Така ситуація свого часу виникала в Польщі.
У секторі теплоенергетики слід урегулювати накопичені проблеми, зокрема боргів, а також ухвалити необхідні закони для підвищення ефективності його роботи, врегулювати питання власності та інвестицій. Без таких кроків досягти реальної енергоефективності буде надзвичайно складно.
А до наступного опалювального сезону НАК «Нафтогаз України» планує накопичити в підземних сховищах щонайменше 14 мільярдів кубометрів природного газу. За нинішньої ситуації слід закачати ще майже 4 мільярди кубометрів.
Імпортуючи газ, компанія виходитиме з найпривабливіших цінових пропозицій, а закупівлі газу здійснюватимуть лише за умови конкурентної пропозиції.
В очікуванні осінньо-зимового періоду уряд розробляє механізм монетизації невикористаних під час опалювального сезону коштів житлової субсидії, про що поінформував віце-прем’єр-міністр Павло Розенко. «Ідеться про монетизацію залишків, монетизацію економії субсидій. Уряд готовий до цього. Думаю, що у 2017 році продемонструємо відповідні результати», — цитує слова фахівця прес-служба урядовця.
Під час опалювального сезону 2015—2016 років система субсидій виконала базове завдання, й нині саме субсидіанти майже стовідсотково забезпечують сплату за житлово-комунальні послуги.
Однак система субсидій — не константа. «Вона має працювати лише в пікові періоди підвищення цін на енергоносії: 2015, 2016 і, очевидно, 2017 роки. Далі її буде трансформовано», — зазначив віце-прем’єр-міністр.
Ми в Google+