СИТУАЦІЯ

Парламентарії відтермінували семиразове збільшення надходжень від аграріїв

У травні група народних депутатів (В. Бевзенко, Р. Ткач, Г. Калетнік) зареєструвала законопроект №10500, яким передбачається збільшити в 7,7 раза ставки фіксованого податку (ФСП) для сільгоспвиробників, у чиєму обробітку — понад 100 га. За ним, він мав би підскочити з 0,15 до 1,15% нормативної вартості оренди землі уже з 1 січня 2013 року.

Як пояснюють його автори, це могло б додатково зібрати з аграріїв 6 млрд грн до місцевих бюджетів. Та чи проаналізували вони, як законопроект вплине на самих сільгоспвиробників? Навряд, кажуть фахівці. 

За підрахунками Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), таке збільшення податкового навантаження торкнеться понад 20 млн га сільгоспугідь. Тобто вже з наступного року 95% земель сільгосппідприємств обкладатимуть семиразовим податком.

— Цілком імовірно, — припускає експерт аграрних ринків УКАБ Роман Сластьон, — що після прийняття нових ставок ФСП сільгоспвиробники будуть змушені відмовитися від благодійної фінансової допомоги, яку вони нині спрямовують на об’єкти соціальної інфраструктури на селі (школи, дитсадки, лікарні) й перераховуватимуть виділені для цього кошти до держбюджету як податок. Зрештою це може тільки поглибити соціальні проблеми в сільській місцевості. За оцінками УКАБ, торік аграрії направили на соціальні проекти на селі приблизно 3 млрд грн, зробивши значний внесок у добробут місцевих громад та розвиток соціальної інфраструктури села.

Профільний комітет Верховної Ради розібрався в ситуації, що склалася, і   призупинив просування законопроекту, направивши його на доопрацювання. А сам голова комітету Григорій Калетнік, один з авторів документа, відкликав свій підпис.

— Коли є невизначеність з прийнятим наприкінці минулого року коефіцієнтом підвищення нормативно-грошової оцінки землі (1,756) і відсутністю положення про його використання, — заявив він, — говорити про законопроект зарано. Адже нині використання коефіцієнта тлумачить кожен на власний розсуд. Я на комітеті так і сказав: доти, доки не буде врегульоване питання з коефіцієнтом підвищення нормативно-грошової оцінки (а ми вже направили четвертий лист до Кабінету Міністрів), не можна говорити про додаткове фінансове навантаження на суб’єкти аграрного бізнесу. Адже щоб розглядати законопроект, треба мати не віртуальні величини, а певну базу, від якої слід  відштовхуватися.

Заспокоюють аграріїв і податківці. Мовляв, державна підтримка сільгосп?сектору за рахунок податкових пільг приведе до підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства. Голова ДПС Олександр Клименко під час зустрічі з представниками агропромислового комплексу в Одесі заявив, що державна підтримка села за рахунок податкових пільг повинна одержати віддачу у вигляді реальних інвестицій в розвиток інфраструктури та оновлення обладнання, збереження потенціалу земельних ресурсів, розвитку українських сіл та їхніх громад.

Посадовець уточнив, що в рамках спеціального режиму оподаткування сільгоспвиробникам торік залишили на розвиток 13,2 млрд нарахованих сум ПДВ. Цього року державна підтримка за цією статтею становить 4,9 млрд грн. Такі преференції мають 15,7 тис. платників.

У тому, що це дало позитивний ефект, сумніватися не доводиться. Позитивна динаміка розвитку АПК дала змогу підвищити податкові надходження від підприємств галузі. Приміром, торік сільгоспвиробники перерахували до бюджету 20,1 млрд грн, що на 3,2 млрд більше, ніж у 2010 році. У січні—квітні цього року до бюджету вже сплачено 5,3 млрд грн.

— Але є одна проблема, — зазначив О. Клименко, — сільгоспвиробників часто використовують у схемах ухилення від оподаткування. Пільгові суми витрачаються не за призначенням. За нашими підрахунками, не менше 20% «тіні» ховається саме в АПК. Тож наше спільне завдання — зробити так, щоб інвестиції та державна підтримка були спрямовані на тих, хто може скористатися цим на користь держави.

З огляду на це керівник податкової виступив з ініціативою створити спільну робочу групу, до якої входитимуть представники ДПС та Федерації роботодавців агропромислового комплексу і продовольства. Експерти цієї групи працюватимуть над поліпшенням адміністрування земельного податку та вирішенням питань оподаткування аграрної галузі.