Філософи стверджують, що потрібно для щастя. Завдання вченого — розробити шляхи досягнення мети. Вищий пілотаж — не лише сказати, як, а й власним прикладом показати спосіб досягнення результату.
«Що уподобав, на те й перетворився»
Слова, винесені в підзаголовок, належать Григорієві Сковороді. Вони чи не найкраще характеризують ректора Київського національного університету технологій та дизайну академіка НАПН України доктора економічних наук професора Івана Грищенка. Він із тих, хто бере на свої плечі не підйомний для інших вантаж. Його застерігають: «Упадеш!» А він крок за кроком йде вперед, бо до тієї ноші готувався і результат прораховував. У цьому сила й мудрість вченого, який все життя працює антикризовим менеджером.
Трудовий шлях Іван Грищенко розпочинав головним інженером колгоспу. Тоді, пригадує, постало багато запитань, на які не знав відповідей. Звернувся до науки і занурився в неї на все життя. Мету мав чітку: зробити життя односельців кращим. Робив. Люди це відчували, довіряючи йому дедалі нові посади. Голова колгоспу. Керівник району. Народний депутат України І скликання. Наукова робота.
У КНУТД його обрали ректором у найскрутніші часи. Тоді постало питання: бути чи не бути. «Державі необхідно відновлювати легку промисловість, — сказав Іван Грищенко. — Отже, потрібні кадри та інноваційні технології. Хто, крім нас, може це зробити? Беремо курс не на виживання, а на розвиток».
Відтоді повів. Відштовхувався від того, що освітня діяльність — вид економічної. Навчаючи, треба заробляти. А це можливо, лише виконуючи замовлення підприємств. Так університет став науково-дослідною та впроваджувальною базою галузі.
Крім кадрів, КНУТД пропонує виробничникам інноваційні технології, що дають змогу підприємцям бути конкурентоспроможними. Роботу науковців університету відзначено трьома Державними преміями в галузі науки і техніки.
Особливість освітнього процесу в університеті в тому, що теоретичні знання тут підкріпляють практичними навичками. Для цього в лабораторіях і творчих майстернях є всі умови. А щоб майбутні фахівці ще студентами перевірили свою майстерність, проводять творчі конкурси. Переможці вишівських творчих змагань шліфують знання на всеукраїнських та міжнародних заходах.
На високу якість підготовки здобувачів освіти у КНУТД звернули увагу в Європі й Америці. Не підводить ідея Івана Грищенка — шлях до успіху. У цьому його сила й привабливість особистого прикладу. А ще — вміння запропонувати несподіване розв’язання з покроковим розкриттям вагомості задуманого. Ось тоді й чути: «Це міг запропонувати лише Грищенко!» Наприклад, встановити на території університету арткомпозицію «Метелики». Хто підходить до неї, спершу дивується. Придивившись, задумується. Адже утверджує вона слова Григорія Сковороди: «З видимого пізнай невидиме». До чого тут метелики? Це символ душі, безсмертя, перевтілення і трансформації. Запрошуючи до злету, метелики ніби підбадьорюють: «Сміливіше, ви можете більше».
Початок шляху до метеликів був несподіваним для багатьох.
«Якось, — пригадує Тетяна Гринь, т.в.о. директора Чорнухинського музею Г. Сковороди в Полтавській області, — заходить до музею відвідувач, представляється ректором Київського національного університету технологій та дизайну і запитує, чим може допомогти в підготовці до відзначення 300-річчя філософа. Правду кажучи, я дуже здивувалась. Адже скільки працюю, ніхто не пропонував допомогти. А тут академік приїхав із Києва, все оглянув і каже, що університет береться за художнє оформлення музею та селища».
Навіщо був зайвий клопіт ректорові? «Сковорода — символ нації, — каже Іван Грищенко. — Треба не лише знати його твори, а й втілювати в життя філософію щастя українського мудреця».
Найкраще це вдається шляхом трансформації його життєвих спостережень у конкретні справи. Тож і взяли участь студенти в підготовці до ювілею українського філософа. А щоб упоратися із завданням, звернулися до його творів. Тож і думайте, хто кому більше допоміг: ми музею чи музей нам у пізнанні генія українського народу.
Так флагман індустрії моди у всьому задає тон. Отже, далекоглядним був ректор, визначаючи вектор розвитку.
Розум економіста-аналітика, помножений на майстерність управлінця, мають велике значення для галузі, яку називають легкою. Чому багато років це нікому не вдавалось, а Іван Грищенко зміг підняти вже майже втрачений пласт? Відповідь проста: він завжди береться поліпшувати те, що потрібно людям. А коли вони бачать, що підтримувати академіка корисно, з ентузіазмом долучаються до роботи.
Його життєвий принцип — майже як філософія щастя Григорія Сковороди: «Випускник має отримати не лише професію, а й емоційний заряд, щоб бути щасливим». Заохочує до цього власним прикладом. Стиль його роботи, який дає прекрасні результати, оцінили не лише в Україні. Уперше в історії практичні китайці запропонували КНУТД відкрити в їхній країні український інститут. Він уже працює, розвивається, КНУТД першим з українських університетів експортує вітчизняний освітній продукт. Не випадково експерти назвали Київський національний університет технологій та дизайну флагманом вітчизняної освіти. Студенти це підтверджують: в умовах війни кількість тих, хто здобуває знання в КНУТД, залишилася на рівні милого року.
Не послабилась увага до університету й серед підприємців. І ось чому, послугуємось словами Григорія Сковороди:
«Наука живе в діянні»
Сила Грищенка-вченого в тому, що дає відповідь на найгостріші виклики часу. Та таку, що розв’язує проблему сьогодення з перекиданням містка на перспективу. Мудрість Грищенка-керівника в умінні переконувати власним прикладом, викликати інтерес до запропонованої ідеї й організовувати справу так, що кожен член колективу почувається в розпочатій роботі найголовнішим (а воно так і є, бо працюють колективно і кожен відповідає не лише за себе). Так створюється особлива творча атмосфера, яка стимулює інноваційний пошук. Для університетського колективу — фундамент зростання, нових наукових здобутків.
Івана Грищенка знають далеко за межами України, оскільки КНУТД внесли до міжнародного рейтингу QS. Передувало цьому опитування 140 тисяч академічних експертів та роботодавців. Вони оцінювали 3,3 тисячі університетів Східної Європи та Центральної Азії. Високу відзнаку отримали лише 400, з-поміж них і КНУТД.
Талант для розвитку потребує простору. Мало створити інноваційний продукт. Він має працювати. А яка проблема нині найактуальніша? Правильно: довгий шлях від винаходу до його впровадження. Але не в Грищенка. З його ініціативи створено Київський освітній науково-виробничий кластер легкої промисловості. Крім КНУТД, у нього ввійшли Київська державна адміністрація та провідні підприємства легкої промисловості столиці. Науковий супровід усіх робіт здійснює університет. Звернімо увагу, що кластер освітній. А це означає, що в усіх етапах проєктування і виробництва задіяно студентів. У підсумку — висока якість освіти.
Грищенко — керівник-прагматик. Він веде свою лінію на перетині науково-технічних інновацій і гуманітарного заглиблення в суть проблеми. Він водночас і економіст, і лірик, і філософ. Сила цих уподобань визначає його інтелектуальний світ. Тож не випадково саме він ініціював торік Всеукраїнську толоку з підготовки музею Г. Сковороди в Чорнухах до його 300-річчя, а також створення арткомпозиції «Метелики». Цим словами філософа закликає:
«З видимого пізнай невидиме»
Із гаслом ректор столичного вишу працює, розширюючи горизонти не лише для колективу. Труднощі для нього — не перешкода, а трамплін для злету. Організовує все так, що навіть той, хто боїться висоти, йде на трамплін з цікавістю та надією, бо ж знає: Грищенко не підводить, і його ідея — шлях до успіху. У цьому сила та привабливість особистого прикладу ректора.
Сутність людини, її характер найкраще розкривається в труднощах. Іван Грищенко очолив КНУТД у найскрутніший час. І так урятував для держави унікальний навчальний заклад, який став прапороносцем української освіти й за кордоном.
Із початку війни Іван Грищенко не просто зайняв лінію оборони, а в союзі з Григорієм Сковородою перейшов в активний наступ на ідеологічному фронті обстоювання наших цінностей. Ворог намагається знищити нас не лише фізично. Він хоче вбити нашу ідентичність. Тож не випадково зруйнував музей філософа у Сковородинівці та багато інших українських святинь. Нині селищний за статусом, але національний за змістом музей у Чорнухах працює за двох. Академік Грищенко цьому сприяє. У його розумінні філософія щастя Сковороди — шлях духовного піднесення народу.
Подвижницька діяльність Івана Грищенка показує, як вчення філософа не лише усвідомлюється, а й матеріалізується в конкретні справи, дає людям користь.
Тож сьогодні, напередодні 300-річчя із дня народження Григорія Сковороди, всім нам важливо не лише говорити про значення його творів. Найкращим виявом шани має стати трансформація його вчення в реальні справи.
Коли академік Іван Грищенко розпочинав співпрацю з Чорнухинським музеєм, його називали сурмачем пробудження. Почуймо його і рушаймо за ним! Разом до Перемоги!
заслужений працівник промисловості України,
доктор технічних наук