Пошуки відповіді на запитання, чому паралімпійська збірна України настільки перевершила своїм виступом здорових фізично учасників Олімпіади в Ріо, мали б уже припинитися. Вона на поверхні: у суспільстві, де поява кожного нового пандуса чи звукового світлофора подається як непересічна подія, влаштування людини з інвалідністю на престижну роботу, радше, виняток, а можливість самотужки пересуватися в громадському транспорті — подвиг, спорт — це єдина можливість тих, хто має особливі потреби, жити, а не животіти.
Кожен із десяти змагальних днів української збірної на XV Паралімпійських іграх доводив, що люди з інвалідністю поки що роблять для держави більше, ніж держава для них. Згадаємо найяскравіші моменти.
Останній, десятий день змагань України в Ріо. Надважкий… День перемог, здійснення і нездійснення мрій та... народження нових сподівань. 17 вересня українці здобули 11 нагород — 3 золоті, 4 срібні та 4 бронзові медалі. Відтак паралімпійці підвели сенсаційну фінальну риску: 117 медалей, з яких 41 золота, 37 срібних та 39 бронзових нагород, що на 33 медалі більше, ніж на попередніх Паралімпійських іграх у Лондоні, у тому числі — на 9 золотих медалей.
Найяскравіше виступила в Ріо команда плавців. Їхній феноменальний результат за останній паралімпійський цикл свідчить про позитивну динаміку розвитку паралімпійського плавання в Україні. Команда з плавання в загальнокомандному заліку цього виду спорту поступилася лише збірній Китаю і вперше посіла друге місце (у Лондоні-2012 плавці були третіми, поступившись командам Китаю та Австралії).
Загалом команду з плавання представляли 45 спортсменів, 32 з яких вибороли високі нагороди (11 з них — дебютанти Ігор). Крім того, у скарбничку національної збірної команди з плавання дебютанти поклали 17 золотих (!) нагород.
Одним із лідерів серед чоловіків став харків’янин — Максим Крипак, який виборов 5 золотих та 3 срібні медалі. Максим побив рекорд Віктора Смирнова, який у 2004 році був найкращим у команді, чий рекорд досі ніхто не зміг здолати (5 золотих, 1 срібна та 1 бронзова медалі).
На рахунку дніпрянина Дениса Дуброва у підсумку — 3 золоті, 3 срібні та 2 бронзові нагороди, у полтавця Євгена Богодайка — 3 золоті, 3 срібні та 2 бронзові медалі. Найкраща серед жінок — представниця Херсонщини Єлизавета Мерешко має 4 золоті та 1 бронзову нагороди. Дніпрянка Анна Стеценко — 3 золоті та 1 срібну нагороди.
Потішили своїми виступами і легкоатлети. У змаганнях у Ріо взяли участь 27 українських спортсменів, 14 із них здобули нагороди. У їхньому доробку 19 медалей різного ∂атунку — 4 золоті, 8 срібних та 7 бронзових нагород.
Про більшість переможних миттєвостей наших героїв ми вже повідомляли, однак на двох з них хочемо наголосити особливо. Це золота медаль у командних змаганнях з тенісу чоловічої збірної у складі Віктора Дудіха, Максима Ніколенка та Михайла Попова. І чемпіонство національної паралімпійської збірної команди з футболу серед спортсменів з наслідками дитячого церебрального паралічу: фантастична перемога у фіналі над командою Ірану з рахунком 2:1.
Виступи українців у Ріо вражають ще більше з огляду на те, з якими проблемами зіткнулася Україна останнім часом: економічна криза, війна на сході держави, втрата головної тренувальної бази українців в окупованому Криму.
Та навіть без тренувальної бази в Євпаторії система підготовки українських паралімпійців є унікальною. Унікальною є й українська програма «Інваспорт». Її суть у тому, що спортивні школи та відповідна інфраструктура для паралімпійського спорту працюють у кожній області. Система спрямована на реабілітацію всіх дітей з особливими потребами, однак дає істотно більші можливості для тих, хто має хороші спортивні задатки.
Отож нині в Україні є 27 регіональних центрів «Інваспорт», 174 фізкультурно-спортивних і оздоровчих клубів інвалідів, 27 дитячо-юнацьких шкіл інвалідів. Щорічно в країні відбувається понад 250 змагань для спортсменів з ураженням органів зору, слуху, опорно-рухового апарату та інтелекту. Де-факто система розвитку спорту інвалідів в Україні є однією з кращих в світі.
Насамкінець зазначимо, що за золоту медаль українські паралімпійці отримають по 40 тисяч доларів, за срібну — 26, за бронзову — 18. Однак вже до 2018-го року паралімпійські виплати зрівняються з олімпійськими, обіцяють урядовці. І це буде справедливо!
ВІТАННЯ
«Браво, наші паралімпійці! Дякуємо за блискучі результати, щирі емоції та натхнення, яке ви дарували нам щодня!»
Президент України Петро ПОРОШЕНКО
«Щиро вітаю та дякую українській паралімпійській збірній! Ви — Герої! Кожен із вас довів: тяжка праця й жага до перемоги обов’язково дають результат! Слава українцям!»
Прем’єр-міністр Володимир ГРОЙСМАН
ПРЯМА МОВА
Валерій СУШКЕВИЧ, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю:
— В Україні ми створили найкращу систему фізичного виховання, спорту та реабілітації для людей з обмеженими можливостями. Інфраструктура є в усіх регіонах України, всюди діють школи для дітей з обмеженими можливостями. Система працює і дає результат.
Однак вона не може працювати без людей… Людей, які витримують усі ці проблеми — нестачу фінансування, політичну кризу, війну, інші клопоти. Це надзвичайно віддані люди. Ми запрошуємо їх на реабілітацію, і серед ста тих, які до нас приходять, ми знаходимо п’ять таких, які мають хист до плавання, футболу чи легкої атлетики. Ми повинні дати їм можливість реалізувати свій потенціал.
Ми в Google+