Феміда від відеокамери не сховається?

Проведення відкритих судових засідань є одним зі способів забезпечення довіри до судів, оскільки так сторони захищають себе від таємного здійснення правосуддя. У цьому переконані як громадські активісти, так і юристи. Проте більшість судових засідань в Україні все-таки відбуваються за зачиненими дверима. Судді забороняють не лише пресі перебувати на засіданні й фіксувати те, що відбувається, а й присутнім вести відео- чи аудіозапис. А все тому, що так легше виносити потрібні ухвали. Чи змінить цю ситуацію проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення гласності та відкритості судового процесу)», з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Поле для маніпуляцій залишається

Нині процесуальне законодавство вимагає отримання дозволу/ухвали суду на проведення відеозйомки й по-різному регулює використання портативних і стаціонарних відео- чи аудіопристроїв. Натомість зазначений законопроект передбачає внесення змін до процесуальних кодексів, а також до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Відповідно до них кожен присутній на відкритому судовому засіданні зможе вести стенограму, робити нотатки, а також проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис, трансляцію судового засідання. Щоб це робити, не потрібно отримувати окремо дозволу суду. Щоправда, людина, яка веде запис, не повинна створювати перешкоди у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Так незалежно від форми судочинства будь-яка людина, присутня у судовій залі, зможе вільно фіксувати перебіг процесу, за винятком проведення судом закритих засідань. «Загалом ідея проекту досить прогресивна й позитивна з огляду на правові реалії сьогодення. На практиці в складних справах адвокати стикаються з проблемою гласності процесу. Є випадки, коли адвокатам не тільки не надають дозволу на фіксування судового процесу на відеокамеру чи фотоапарат, а й нікому не дозволяють використовувати професійні портативні відео- чи аудіозасоби. Тому ці зміни слушні, однак не в такій редакції, — переконує адвокат консалтингової групи Safir Law & Finance Віталій Бахуринський. — Запропоновані зміни не мають чіткої конкретизації і створюють великий спектр маніпулювання цим правовим текстом. Напевно, багато юристів-практиків та адвокатів, ознайомившись із запропонованим текстом змін, одразу знайшли безліч правових конструкцій, що допомагають оминути цю норму і заборонити здійснювати звуко-, фото- чи відеозапис.

Одна з підстав, якою зможуть користуватися судді для своєї правової вакханалії із заборони гласності, — це винесення окремої ухвали про заборону застосовувати відео- або фотофіксацію у зв’язку з психологічним побоюванням судді відеокамер або фотокамер, наявність яких створює перешкоди у відправленні правосуддя (веденні засідання). Тож вважаю, що необхідно чітко прописати, що не можна забороняти здійснювати відео- та фотофіксацію. Тоді єдиним варіантом для судді, який боїться відеофіксації засідання, може слугувати самовідвід і передача справи колезі, у якого не буде заперечень щодо ведення відео- чи аудіофіксації».

На захисті держтаємниці

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що наявна в процесуальному законодавстві спецпроцедура попереднього узгодження фото-, відеофіксації судового процесу жодним чином не захищає від розголошення державної чи іншої таємниці, розкритої під час відкритого судового засідання. Адже кожна людина може без перешкод здійснювати аудіо- чи відеозапис судового процесу. Тож, на думку авторів законопроекту, серед яких депутат Леонід Ємець, ухвалення змін сприятиме забезпеченню ефективного захисту прав, підвищить довіру суспільства до судової влади.

«Ключове нововведення законопроекту №3874 — відкритість судових процесів, тобто утвердження їхньої публічності для підвищення рівня довіри громадян до судової влади, — наголошує керуючий партнер АО «Безпалий і партнери» Тарас Безпалий. — Треба зазначити, що для захисту державної чи іншої таємниці достатньо формату закритого судового засідання. Окрім того, законопроектом передбачено, що у разі порушення порядку або створення перешкод ведення судового процесу особами, присутніми на засіданні, які здійснюють його запис/трансляцію, суд має право видалити порушників із залу засідання».

Віталій Бахуринський вважає, що з огляду на запропонований текст змін до зазначених законів доцільно прописати, що суддя не може заборонити здійснювати фото-, відеозапис судового процесу, крім закритого судового засідання. Таку апаратуру слід розміщувати у спеціально відведеному місці в залі судового засідання, де найменше створюватиме дискомфорт для учасників процесу. Тобто в залі вже визначать самі ж працівники суду, де буде розташовано камери. Також необхідно було б прописати, що заборона застосовувати відео-, фото-, аудіофіксацію прямо порушує норми процесуального права і є правовою підставою для відведення судді. Ця обставина створить додатковий інструмент і гарантії для втілення в практику гласності судового процесу.

Насамкінець.Варто сказати, що законопроект потребує доопрацювання, оскільки в ньому залишаються лазівки для маніпуляцій тих суддів, які не хочуть, щоб їхню роботу фіксували на камеру.