«Урядовий кур’єр» продовжує серію матеріалів про те, як почуваються підлітки у нашому суспільстві, про те, що мають зробити дорослі, аби світ не був агресивним до несформованих дитячих душ. Сьогодні — черговий матеріал на цю тему.
За даними психологів, понад 80% школярів хоч раз замислювалися про самогубство. Серед причин, які підштовхують їх до такого кроку, називають брак взаєморозуміння з батьками, а найчастіше просто брак уваги, конфлікти в школі або невдачі в особистих стосунках. Залишаючись віч-на-віч зі страхом, з приниженням і нескінченним жалем до себе, підлітки шукають порятунку у Всесвітній мережі.
«Падаю в щастя»...
Хвиля підліткових самогубств, що кілька років тому охопила російські міста, змусила правоохоронців придивитися до соціальних мереж, де більшу частину часу проводили загиблі школярі. У свою чергу психологи, створюючи спеціальні групи підтримки, почали відстежувати дітей, які схильні до суїциду.
Адже досить часто про свої наміри піти з життя діти розповідають дорослим і одне одному, сподіваючись, що хтось їх ще встигне зупинити. 15-річна школярка, перш ніж зробити останній крок, розмістила в соціальних мережах інструкцію про те, як легше і швидше вкоротити собі віку. «Моє життя — мої правила. Падаю в щастя», — написала на своїй сторінці дівчинка, а потім викинулася з вікна 16-поверхівки. Ще одна школярка, якій виповнилося 12 років, повісилася, написавши у передсмертній записці: «Причину моєї смерті шукайте в Інтернеті».
У Всесвітній павутині можна прочитати сотні прохань про допомогу від дітей та підлітків. «Іду до школи з думками про суїцид і сльозами. Хоч я й пацан, та емоції вже стримувати не можу, виходжу зі школи з таким самим настроєм. Мене немає, і це не мій день народження... Вже краще зовсім не святкувати», — писав 14-річний Кирило.
«Усі мої друзі — білі ворони або одинаки, як я сама. Це місце не для мене. Я відчуваю, як потопаю в болоті. А ще нав’язливі думки, нервові зриви. Тільки-но подумаю про доросле життя, про прийняття рішень — одразу панікую», — розмірковує 17-річна Олеся.
Якщо ввести в пошуковиках слова «підлітковий суїцид», відразу можна виявити десятки способів, як заподіяти собі смерть, і навіть рейтинг найпоширеніших.
Багато сайтів пропонують зневіреним у житті спілкування подібного роду, як і докладні інструкції способів самогубства. Реклама і філософія, за свідченням фахівців, побудовані на найвищому рівні, дуже професійно, з елементами підсвідомого психологічного навіювання. В результаті безліч людей з різних місць, що перебувають у депресивному стані, знаходять спільну мову на грунті бажання померти.
На сайті віртуального «клубу самовбивць» я прочитала: «Правила нашого клубу дуже прості і лояльні. Ми займатимемося віртуальною симуляцією смерті, яка по суті своїй трохи інша, але не менш приваблива, чи не так?»
Як на такий заклик повинен відреагувати підліток, якщо йому показують і підказують, як «красиво» і легко можна розв’язати всі свої проблеми?
Повернути до життя
Коли в Росії одна за одною ставалися дитячі смерті, психологи зажадали закрити подібні сайти, спробували відстежувати спеціальні групи, на яких дитині намагаються так «промити мозок», що вона перестає себе контролювати. Але дива не сталося. Одні групи змінюють інші, а на особистих сторінках підлітків у соціальних мережах, як і раніше, з’являється інформація від випадкових користувачів, які вміло зомбують школярів і пропагують смерть.
«Я неодноразово змінювала пароль, тому що мою сторінку хтось постійно зламував, — розповідає 15-річна Настя. — Мама мені навіть влаштувала скандал, коли побачила фотографії, які незрозуміло звідки з’являлися. На одній із них зображена дівчинка з волоссям, схожим на моє. Вона закривала своє обличчя, немов плакала. На іншій картинці дівчинка сиділа на ліжку, яке було залите кров’ю, а перед нею лежав мертвий голуб. При цьому від мого імені хтось постійно писав про те, чому смерть — це добре».
Останнім часом у мережі з’явилися й інші сторінки, де психологи і судмедексперти розповідають про те, до чого призводять невдалі спроби звести рахунки з життям. Там опубліковані й відкриті листи батьків, які втратили своїх дітей.
«10:30 ранку... Дзвінок. «Ким вам доводиться Олеся? Дочкою? Не хвилюйтеся. Вона зістрибнула з дев’ятого поверху. Так, мертва, — написала мама 12-річної школярки. — Ти нікому нічого не довела. Минув місяць. Твої друзі вже не приходять до тебе на могилу... Що вдієш, у них життя триває, у них все попереду. Рідна моя... Лесюню, адже ти знала, що все може бути чудово, варто було тільки захотіти! Ти вибрала інше... Я ніколи не дізнаюся — чому».
Багатьом здається, що самогубство дітей і підлітків трапляється тільки в неблагополучних сім’ях, де батьки п’ють, не працюють, де в родині жорстоке ставлення до дітей. Насправді найбільше самогубств і спроб самогубств дітей у звичайних, так званих благополучних сім’ях, де батьки вважаються турботливими, добрими. Чому «благополучні» діти обирають суїцид? Коли для них життя стає настільки нестерпним, що вони шукають способи піти з цього світу? На жаль, дуже часто відповіді на ці запитання не вдається знайти.
Павутина під забороною
Тривожне повідомлення про загибель 13-річної дитини отримали 24 січня працівники чергової частини Сарненського РВ УМВС від диспетчера швидкої медичної допомоги райцентру. Встановити подробиці смерті дитини на місці пригоди виїхала слідчо-оперативна група.
Працівники міліції з’ясували, що 52-річна жителька с. Малі Цепцевичі Сарненського району побачила у зашморзі свого сина. Дитина лежала біля ліжка, тримаючи в руках шарф. Батьки намагалися врятувати життя хлопцеві, викликали місцеву фельдшерку та швидку допомогу.
Хлопець навчався у восьмому класі сільської школи. В родині, крім нього, ще 14 дітей. Односельці кажуть, що до всіх дітей у сім’ї увага однакова. Що стало причиною трагедії, встановлює слідство у межах відкритого кримінального провадження. Про це повідомляє СЗГ УМВС у Рівненській області.
Триває перевірка і за фактом смерті 14-річної дитини у с. Старе Село Рівненської області. Про це повідомили у прес-службі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.
Хлопець повісився в господарському приміщенні. Нині триває розслідування, вже відкрито кримінальне провадження, з’ясовують причини трагедії. Встановлено, що він проживав у благополучній сім’ї.
Не менше запитань викликала й загибель десятикласниці з Чернігова. 7 лютого до Служби порятунку «101» у місті надійшло повідомлення від співробітників міліції про те, що на околиці міста з автомобільного мосту на кригу р. Десна впала дівчина. Рятувальники, які прибули на місце події, по кризі дісталися до середини водойми і звідти винесли на берег тіло загиблої.
Як повідомили у секторі громадських зв’язків УМВС в області, слідчий відділ Чернігівського МВ УМВС відкрив кримінальне провадження за ч. 3 ст. 120 Кримінального кодексу України (доведення до самогубства).
При перевірці обставин смерті правоохоронці з’ясували, що дівчина в спілкуванні з однолітками неодноразово висловлювала наміри покінчити життя самогубством. Перевірка поки що триває.
Таких випадків, на щастя, в Україні не дуже багато. Чого не скажеш про сусідню Росію. Наприкінці січня цього року там було вирішено, що місцева влада в регіонах повинна заборонити доступ зі шкільних комп’ютерів на сайти, сторінки у соцмережах, форуми і дошки оголошень, які викликають страх, паніку і жах, заперечують сімейні цінності або містять «лайки». Перелік шкідливої для школярів інформації погодили Міносвіти РФ і Мінкомзв’язку.
В Україні до таких радикальних кроків ще не дійшли, але психологи радять батькам і педагогам більше приділяли уваги дітям і тим речам, які їх приваблюють, щоб можна було вчасно вберегти від страшного кроку.
ДУМКА ФАХІВЦЯ
«Прислухайтеся до перших дзвіночків!»
.jpg)
Ольга ДРОБОТ,
психолог:
— Спілкування в соціальних мережах має і плюси, і мінуси. Якщо батьки помічають, що підліток став замкненим, агресивним, демонструючи, наприклад, свої емоції на домашніх тваринах, потрібно на це максимально оперативно реагувати. Або навпаки, він якийсь загальмований, може годинами сидіти коло комп’ютера — це також має насторожувати. Треба починати прислухатися, ненав’язливо розібратися, за можливості проконсультуватися з психологом. Обов’язково перевірити, як у нього справи в школі. Поговорити з вчителями, класним керівником. Може, є помітні зміни у поведінці.
Батьки мають розуміти атмосферу, в якій живе їх дитина, відстежувати коло осіб, з якими вона спілкується, середовище, яке її оточує. Зрозуміло, не стежити в буквальному сенсі, а робити це делікатно. Не втрачати ниточки спілкування, одночасно не обмежуючи свободу. Для підлітка на першому місці в його самоідентифікації — думка про нього в середовищі однолітків. Тому важливо не забороняти, а доброзичливо вести постійний діалог, поважаючи його друзів. При цьому бути твердим у принципових речах добра і зла, роз’яснюючи свої позиції.
Дитині потрібно приділяти увагу постійно, а не лише тоді, коли виникають проблеми. До того ж у деяких випадках депресію неможливо розпізнати, а підліток, який справді вирішив піти з життя, не попереджатиме про це.
Тому можна порадити батькам, щоб вони, починаючи з віку дитини 5-6 років, а то й ще раніше, читаючи цікаві казки, постійно прищеплювали своїй дитині не лише загальнолюдські цінності, але й підвищували її культурний рівень, водили в театри, музеї, їздили у мандрівки. Завдяки цьому у дитини сформується потреба пізнання навколишнього середовища, а в подальшому це буде невід’ємною частиною її життя. Тоді частку вільного часу підліток з задоволенням буде проводити серед людей у реальному житті та йому буде комфортніше в соціумі, ніж у віртуальному просторі.