Як інтегрувати теплову енергетику України в нову модель енергоринку, запровадження якої планують після ухвалення парламентом відповідного законопроекту? Відповідь із конкретними пропозиціями для нового уряду шукали керівники енергетичних підприємств на форумі, організованому громадською спілкою «Всеукраїнська Енергетична Асамблея» (ВЕА) на підприємствах Харківщини та Донбасу.
Мета форуму — мобілізувати енергетиків для пошуку виходу з лабіринту фінансово-технічних проблем перед запровадженням нових правил енергоринку. Про катастрофічний масштаб проблеми свідчить заборгованість ДП «Енергоринок» перед усіма генеруючими компаніями, що становить 28 мільярдів гривень, з яких реальні активи — лише 5 мільярдів. І поки що ніхто не знає, яким чином покрити штучно створений розрив у наведених цифрах. Катастрофічний спад розрахунків на енергоринку зробив реальними банкрутами майже всі генеруючі компанії, констатують енергетики.
Конкуренцію витримають не всі
Нову модель енергоринку України, що передбачає перехід на прямі договори між виробниками та споживачами електроенергії, а значить, і вільне ціноутворення на електроенергію, тобто без втручання регулюючих органів у тарифну політику, в тестовому режимі планували запустити ще торік восени, але не вийшло. Днями уряд подав до парламенту оновлений варіант моделі енергоринку, оформленої проектом Закону «Про ринок електроенергії». Новий документ поєднав два чинні закони: «Про електроенергетику» та «Про основи функціонування ринку електроенергії України». Головна мета реформування — запровадити європейську модель з вільною конкуренцією, де немає втручання влади у взаємини виробників та споживачів електроенергії.
Але не всі виробники витримають конкуренцію. Як виживатимуть теплоелектроцентралі (ТЕЦ) та теплові електростанції (ТЕС), які давно відпрацювали свій проектний ресурс, а показники їхньої роботи в сотні і навіть тисячі разів гірші порівняно з чинними в Європі стандартами? Надзвичайно висока неефективність станцій стала причиною того, що тарифи на електроенергію та централізоване теплопостачання майже два роки поспіль постійно зростають, а виробникам цих послуг загрожує колапс. Зокрема в дуже тяжкому становищі опинилися всі ТЕЦ, які забезпечують теплом і світлом споживачів великих міст.
«В Україні бракує розуміння, чим є комплекси централізованого теплопостачання. І дуже складно інтегрувати роботу таких комплексів у модель нашої економіки. На жаль, за роки незалежності ми не знайшли алгоритму, який би дав змогу не лише ефективно працювати, а й розвивати ці комплекси. Ми їх не розвивали, а навпаки, то рвали на частини, то знову об’єднували, натомість як у високорозвинених країнах Європи та США переходять на централізацію теплопостачання», — сказав голова ради ВЕА, екс-міністр енергетики Іван Плачков на нараді, що проходила на Харківській ТЕЦ-5.
Як паливо ТЕЦ використовують дорогий газ, тому вартість електроенергії значно вища, ніж на теплових та атомних станціях. У березні ТЕЦ продавали електроенергію на енергоринок по 1,6 гривні за кВт-год, ТЕС — по 1,15 гривні, тоді як атомні електростанції НАЕК «Енергоатом» — по 42 копійки за кВт-год, а це у 3,8 раза дешевше, ніж ТЕЦ. Тобто всіх виробників дотує «Енергоатом», тоді як компанія також потребує інвестицій на розвиток атомної енергетики.
Хто заплатить за модернізацію ТЕЦ?
Енергетики намагаються врятувати централізоване теплопостачання, але ніхто не знає, як це зробити. На форумі в Харкові його учасники заявили про необхідність проведення загальнонаціональних слухань з розвитку галузі. «У країні немає чіткої концепції розвитку теплової енергетики. Одні пропонують відмовитися від централізованого теплопостачання, інші виступають категорично проти», — каже Іван Плачков. Він запропонував перейняти досвід Польщі, де був створений науковий інститут, який розробив дорожню карту розвитку галузі. «Потрібно на рівні профільного комітету парламенту провести публічні слухання та напрацювати концептуальні підходи її подальшого розвитку. Починати реформування галузі потрібно з розроблення енергетичного балансу держави та затвердження доопрацьованої стратегії розвитку галузі», — наголосив експерт.
Щоб витримати конкуренцію, потрібно кардинально реконструювати теплоелектроцентралі — насамперед замінити всі котли енергоблоків на сучасні. «Ефективність ТЕЦ і ТЕС — архаїчна і на сьогодні не має права взагалі існувати з нинішніми цінами на енергоносії. Модернізація нічого не дасть, а грошей споживачів на кардинальну реконструкцію ТЕЦ немає. Усі ТЕЦ треба «вирізати» й замінити ефективним маневровим обладнанням», — таку провокативну заяву зробив заступник голови ВЕА Юрій Саква — колишній заступник міністра енергетики та екс-директор ДП «Енергоринок».
Слов’янська ТЕС почала кардинальну реконструкцію
Слов’янська ТЕС, що входить до ПАТ «Донбасенерго» (державі належить 25% акцій), була введена в експлуатацію в 1954 році. Частину потужностей уже виведено з експлуатації, а решта на 90% відпрацювала ресурс. У липні 2014-го станція опинилася на лінії вогню, зазнавши значних руйнувань. Збитки оцінені у 203 мільйони гривень. З огляду на воєнні дії офіс Донбасенерго переїхав із Донецька до Києва, всі податки сплачують в бюджет України.
Станція власним коштом відновила зруйновані потужності в рекордно короткий термін — за 7 місяців. У лютому 2015 року продовжено виконання Комплексної програми технічного переоснащення, розпочатої Донбасенерго у 2012-му. Учасники форуму високо оцінили проект, який планують реалізувати у приміщенні 6-го енергоблоку — там уже «вирізано» все старе обладнання і підготовлено місце для зведення 2 енергоблоків по 330 МВт кожен. Планують встановити котел із циркулюючим киплячим шаром, що здатний спалювати дешеві шлами, тобто відходи, вартість яких значно менша, ніж вугілля. Нині керівництво оцінює, кого ж обрати серед світових лідерів із виробництва котлів: FosterWheeler чи Babcock&Wilcox?
«Найближчим часом ми презентуємо цей проект суспільству для оцінки впровадження сучасних котлів в енергетичному комплексі України. Завод Турбоатом уже виготовив турбіни для цього проекту, справа за фінансуванням», — повідомив директор Слов’янської ТЕС Валерій Черепій. За його даними, інженери вже розробили альтернативний проект використання палива для цих блоків — вони зможуть працювати й на газовому вугіллі. «Цей проект обов’язково потрібно презентувати широкому загалу енергетичної спільноти із залученням іноземних банків, організацій та уряду. Він стане запорукою зупинки нинішньої стагнації галузі», — вважає Іван Плачков.
На Донбасі є потужні резерви низькосортного вугілля, тому давно планували переобладнати більшість ТЕС котлами з циркулюючим киплячим шаром. Компанія Донбасенерго стала першою (і останньою), яка оснастила цією технологією німецького виробника LurgiLentjesAGв у 2006-му енергоблок на Старобешівській ТЕС, що нині перебуває на не підконтрольній Україні території.
Украй незадовільний стан енергоблоків ТЕС — таких в Україні близько сотні — унеможливлює інтеграцію нашої енергетики у загальноєвропейську систему ENTSO-E (європейська мережа системних операторів передачі електроенергії). Наші ТЕС працюють із надзвичайно низьким коефіцієнтом корисної дії. Станції виробляють невиправдано дорогу електроенергію, адже витрати палива в 5—7 разів вищі, ніж у розвинених країнах. Вони екологічно небезпечні: викиди шкідливих речовин в атмосферу у 50 разів перевищують допустимі норми. Тому науковці вважають за необхідне демонтувати всі старі котли станцій для їх заміни на більш сучасні.
Наталка ПРУДКА
для «Урядового кур’єра»