Харківський завод «Електроважмаш» входить до сотні найбільших державних компаній, про що зазначено в річному звіті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Проте як свідчить статистика, не розмір підприємства — показник його успіху. За офіційною інформацією, минулий рік Електроважмаш завершив із чималим збитком, переживши кризу й репутаційні потрясіння.
Упевнений крок із прірви
Однак дев’ять місяців напруженої праці керівництва й простих робітників не минули даремно й уже дали вагомі результати. За цей період Електроважмаш скоротив збиток у 6 (!) разів. Якщо така позитивна динаміка протримається й у четвертому кварталі, то підприємство завершить рік із позитивним фінансовим результатом.
Після гучної зміни керівництва оновлена команда впровадила прогресивні підходи до організації бізнес-процесів. Підвищення показників діяльності заводу та істотне зменшення збитку за 9 місяців 2016 року стали результатом успішного кризового менеджменту. За цей період Електроважмаш реалізував продукції на мільярд гривень, 92% якої продали за кордон (торішній показник — 80%). На жаль, це свідчить зокрема про те, що українського виробника цінують у світі, але не вдома. Та це не дивно з огляду на глибоку економічну кризу в країні, яка зачепила передусім енергетику. Щодо боргових зобов’язань, то за цей період завод погасив кредити в ПАТ «Промінвестбанк» і ПАТ «Альфа-Банк» на загальну суму 29,9 мільйона гривень. При цьому додаткових кредитів не залучали.
Нині Електроважмаш забезпечує роботою приблизно 5000 людей. Це одне з небагатьох державних підприємств, яке сумлінно виконує свої зобов’язання перед працівниками, виплачуючи заробітну платню без жодного дня затримки. Більш того, з липня 2016-го її рівень підвищився на 19%. За словами виконувача обов’язків директора заводу Дмитра Костюка, команда управлінців доклала чималих зусиль, щоб урівноважити фінансовий стан підприємства.
.jpg)
«Попри наявні поточні проблеми та політичну нестабільність, що ускладнює отримання великих замовлень, ми забезпечили підприємство ритмічною роботою та напрацювали перспективні контракти. У довгостроковому плані розвитку заводу бачу збільшення продажів удвічі», — каже Дмитро Костюк.
Нині фахівці підприємства працюють над виконанням замовлень для Рогунської ГЕС (Таджикистан). За останні три місяці представники Електроважмашу двічі зустрічалися з президентом Республіки Таджикистан Емомалі Рахмоном, який відзначав якісну роботу українського заводу. Справді, висока якість робіт, значне випередження термінів виконання наближають здачу Рогунської ГЕС — однієї з найпотужніших у регіоні. Загалом це позитивно впливає на перспективу співпраці України з країнами Середньої та Центральної Азії.
Безумовним досягненням цього року для підприємства є й закріплення позицій на індійському ринку, який експерти вважають непростим з огляду на значні відмінності менталітетів. У жовтні фахівці Електроважмашу почали виконувати замовлення для АЕС «Кайга» (виготовлення запасних частин для турбогенератора потужністю 250 МВт). На черзі — новий контракт на розроблення та постачання турбогенератора потужністю 200 МВт до Бангладеш.
А наприкінці вересня працівники підприємства представляли завод на наймасштабнішому виставковому заході в Берліні (Німеччина) InnoTrans 2016. Під час виставки відбулися перемовини з нинішніми та потенційними замовниками, напрацьовано нові контракти з постачання тягового обладнання. Такі контракти забезпечують наявність обігових коштів заводу на належному рівні.
Бракує внутрішніх замовлень
Щодо внутрішнього ринку, то цього року виготовлено дослідну партію електродвигунів для Львівського заводу «Електротранс». Виготовляють продукцію для Запорізького залізорудного комбінату, Кременчуцької ГЕС та ДніпроГЕС. Уже отримано акцепт на постачання семи агрегатів на Канівську ГЕС за результатами проведеного тендера Укргідроенерго із залученням коштів Європейського банку реконструкції та розвитку.
Якщо ж відбудуться позитивні зрушення в галузі атомної енергетики України, Електроважмаш зможе реалізувати амбіційний проект на поставку мільйонника на Хмельницьку АЕС (турбогенератор потужністю 1000 МВт). А виконання харківським заводом замовлень для Укрзалізниці може стати реальністю найближчим часом за умови зацікавленості монополіста в українських виробниках. Проте результатів проведених у Мінекономрозвитку нарад за участю вітчизняних підприємств немає.
Тим часом конкурс на посаду директора заводу добігає кінця. Вимоги профільного міністерства до очільника підприємства озвучила перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів під час візиту до Харкова у жовтні.
«На цій посаді міністерство хоче бачити управлінця, що підніматиме вітчизняну продукцію до рівня лідера світового машинобудування. Насамперед ця людина повинна вміти реалізовувати продукцію», — зазначила Юлія Ковалів.
Уже днями Мінекономрозвитку має визначитися з переможцем і подати його кандидатуру на затвердження до Кабміну. Процедура призначення керівника буде досить тривалою. Так, мають підписати контракт між переможцем, затвердженим на засіданні Кабінету Міністрів, і Мінекономрозвитку.
Але попри все, завод намагатиметься завершити 2016 рік з гідним фінансовим результатом та зміцнити позиції на внутрішньому й міжнародному ринках — для нього це питання виживання.
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»