Державна фіскальна служба (ДФС) анонсувала збирання зауважень та пропозицій до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість». Усі охочі зможуть це зробити впродовж місяця.

Прес-служба відомства повідомляє, що розробка цього документа передбачена Законом від 31 липня 2014 року №1621-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким з 1 січня 2015 року запроваджено систему електронного адміністрування (СЕА) ПДВ. Порядок має визначити, як в умовах дії СЕА відкриватимуть та закриватимуть рахунки, складатимуть податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до цих накладних, а також проводитимуть розрахунки з бюджетом. Виписано умови й термін автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ.

Детінізація бізнесу забезпечить надходження коштів до бюджету. Фото Володимира ЗAЇКИ

Обнадійливі обіцянки

У ДФС аналізують вплив цього регуляторного акта: його ухвалення забезпечить належне запровадження та функціонування СЕА. А це дасть змогу унеможливити формування фіктивного кредиту та отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету, підвищити рівень надходжень податку до скарбниці, скоротити обсяг тіньової економіки в країні та витрати держави на адміністрування цього податку. Завдяки електронному адмініструванню зменшиться вплив людського чинника, рівень корупції (адже мінімізовано контакти між платником податків та інспектором), кількість обтяжливих для бізнесу звірок та перевірок, спроститься звітність із ПДВ.

Раніше голова ДФС Ігор Білоус заявляв, що колишня влада організувала потужну систему з нелегального відшкодування цього податку, яку й поламають. Так, створювали фіктивні фірми, завищували виробничі витрати, занижували податки.  І тіньові схеми бізнес сприймав «на ура», адже гроші йшли в кишеню. Озвучували й очікування ДФС від запровадження СЕА. Називали суми: 12—20 мільярдів гривень  додаткових надходжень у бюджет. Ігор Білоус наголошував, що детінізують та декриміналізують ПДВ, який досі вважався найбільш корупційним податком, вирівняють умови ведення бізнесу, збільшать ресурс для відшкодування ПДВ.

Нюанс  на мільярд 

Голова ДФС електронне адміністрування ПДВ завжди називає в переліку заходів, які вдарять по мінімізаторах і тіньовиках, дадуть додаткові надходження в бюджет. Водночас експерти під час «круглих столів» наголошували, що закон про електронне адміністрування ПДВ має чимало білих плям, які не на користь бізнесу.

Так, заступник голови Комітету підприємців з питань оподаткування Торгово-промислової палати України Ольга Богданова заявляє, що будуть проблеми з обліком від’ємного значення ПДВ, задекларованого до 1 січня 2015 року. «Як їх інвентаризуватимуть, повертатимуть? А йдеться про мільярди гривень», — каже  вона. Деякі експерти застерігають, що держава може й зовсім не повернути борги. 

Експерт громадянської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Ілля  Несходовський наголошує, що немає механізму повернення зі спецрахунків переплаченого ПДВ. Інших експертів турбує те, що звузиться коло платників податків, які зможуть претендувати на автоматичне повернення  ПДВ.

Деякі представники громадських організацій, об’єднань, галузевих асоціацій, бізнесу вважають за доцільне скасувати норми закону від 31 липня 2014 року №1621-VІІ в частині електронного адміністрування ПДВ, провести громадське обговорення такої системи і за його результатами вийти на узгоджений документ. Проте частина експертів вважає, що до запровадження СЕА достатньо часу, який треба витратити на розроблення й затвердження підзаконних нормативних актів. І сподіваються, що вони враховуватимуть інтереси не лише держави, а й платників податків.

Можливо, більшість питань і зможе врегулювати розроблена постанова КМУ «Про затвердження Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість», оприлюднена для обговорення. Головне, щоб до раціональних пропозицій, які надійдуть у ДФС, служба таки дослухалася.    

КОМПЕТЕНТНО

Як захистити добросовісного покупця?

Валентина ПРОНІНА, 
виконавчий директор ГО «Асоціація податкових радників»:

— Справді, є питання щодо сум бюджетного відшкодування, заявлених до 1 січня 2015 року, які підлягають поверненню в порядку, встановленому відповідно до статті 200 ПКУ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року. Механізм повернення коштів на рахунок не залежить від майбутнього порядку електронного адміністрування ПДВ. А ось порядок врахування сум ПДВ в рахунок зменшення податкових зобов’язань з ПДВ в наступних податкових періодах відповідно до закону №1621 повинна визначити ДФС.

Якщо до 1 січня 2015 року такого порядку не буде, у багатьох платників будуть заморожені суми, на які не можна буде виписати податкові накладні й не можна буде збільшити податковий кредит у поточній декларації.

Нема механізму повернення зі спецрахунків переплаченого ПДВ. Кошти з нього можуть рухатися тільки до бюджету: або у сумі податкових зобов’язань за звітний період, або весь невикористаний залишок після ліквідації платника. Навіть у разі коли платник податків поповнив спецрахунок для окремої операції, але потім постачання не відбулося, забрати кошти неможливо.

Проект постанови КМУ про електронне адміністрування ПДВ нагадує, що помилково та/або надміру зараховані кошти до бюджету можуть бути повернені платникові на його поточний рахунок у порядку, визначеному ст. 43 розділу ІІ ПКУ. Але проблема якраз і полягає у тому, що помилкові та/або залишкові кошти не перераховують до бюджету, вони «зависають» на спецрахунку до здійснення наступних постачань або ліквідації платника ПДВ.

Щодо автоматичного відшкодування ПДВ, то нові критерії підходять лише для великих виробничих підприємств.

Цей проект постанови лише у загальних рисах визначає процедуру електронного адміністрування і вимагає значного доопрацювання.  Документ регламентує здебільшого відносини між банком і ДФС. У платників ПДВ залишаються питання щодо розміру плати за розрахунково-касове обслуговування; режиму доступу підприємства до інформації про стан рахунку; строків внесення на рахунок сум ПДВ за готівковими і бартерними розрахунками; відповідальності розрахункового центру перед підприємством за неперерахування платежів тощо.

Зокрема серед білих плям в запровадженому з наступного року електронному адмініструванні ПДВ, які слід усунути шляхом внесення змін до ПКУ, залишаються: захист добросовісного покупця від постачальника, який не виписав або не зареєстрував податкову накладну; облік податкових накладних, виписаних у грудні 2014 року, а зареєстрованих у січні 2015-го; порядок виправлення технічних помилок у податкових накладних, зареєстрованих у єдиному реєстрі таких накладних; вплив розрахунків-коригувань на граничну суму для виписки накладних.