МЕДИЧНА РЕФОРМА
Прообразом регіональних центрів високоспеціалізованого медичного обслуговування населення мають стати університетські клініки
Вже понад десять років у країні обговорюється доцільність створення власної клінічної бази медичних університетів. Повернутися до цієї теми змусило активне обговорення в засобах масової інформації, в середовищі медичної громадськості проблем реформування галузі охорони здоров’я, які, вважаю, не можливі, по-перше, без якісної підготовки медичних кадрів, і, по-друге, — без запровадження в лікувальну практику новітніх медичних технологій.
Поряд із відтворенням фундаменту для становлення первинної медичної допомоги реформа передбачає зміцнення регіональних центрів високоспеціалізованого обслуговування населення. Прообразом таких центрів, безумовно, мають бути університетські клініки. В розвинених країнах вони є активним осередком всебічного розвитку медицини. В приватній або звичайній бюджетній лікарні насправді неможливо зібрати фахівців, які щоденно, окрім лікувальної, ведуть наукову і педагогічну діяльність, що створює неоціненні можливості для розробки, освоєння і впровадження в лікувальний процес найновіших досягнень медичної науки.
Набутий досвід — у практичну площину
Реформа охорони здоров’я передбачає трирівневу структуру медичного обслуговування. Університетські клініки та науково-дослідні інститути Національної академії медичних наук України зобов’язані взяти на себе роль референтних центрів, де розробляються, апробуються та впроваджуються в практику охорони здоров’я нові технології та ліки і готуються кадри, ведеться контроль відповідності рівня медичної допомоги вимогам сьогодення як в регіонах, так і в галузі загалом.
У розпорядженні науковців і викладачів вишів не тільки нове сучасне обладнання, а й досвід попередніх поколінь вчених і лікарів, нові світові технології, заохочування мислити нешаблонно, нестандартно підходити до розв’язання нагальних медичних проблем.
Такий досвід є і в Україні. Вже вісім років працює багатопрофільна університетська клініка Одеського національного медичного університету, що була започаткована як пілотний проект. З перших років створення нашого навчального закладу співробітники-клініцисти були залучені до надання медичної допомоги населенню.
У зовсім далекі роки прізвища багатьох професорів та приват-доцентів медичного факультету Новоросійського університету були відомі не тільки у Російській імперії, а й далеко за її межами. Тоді ж була заснована медична клініка Новоросійського університету, яку розташували в комплексі будівель поряд з навчальними корпусами університету.
Саме в таких умовах можуть створюватися школи великих клініцистів і вчених. Це світовий досвід, і в цьому одне з головних завдань університетських клінік.
Історичну університетську клініку, що була найсучаснішою в Росії на початку ХХ століття, у 1956 році передали до комунальної власності міста та реорганізували у міську лікарню. 40 клінічних кафедр університету було переведено до лікарень міста, які за своєю матеріальною оснащеністю, на жаль, не відповідають вимогам навчальних баз. Це ж очевидно, що лікаря завтрашнього дня неможливо готувати на обладнанні і технологіях дня вчорашнього.
До речі, провідні університети Санкт-Петербурга, Новосибірська, Томська не віддали своїх клінік і в них до цього часу збережені школи великих медиків і наслідується їхній досвід. Та й час підтвердив хибність такої практики. Нам вдалося переконати в цьому місцеві і центральні органи влади.
Нагорода Всесвітньої асоціації лікарів-ендоскопістів «За досягнення в галузі науки і технології» дісталася українцю Валерію Запорожану (у першому ряду ліворуч). Фото з сайту zaporozhan.name
Навчатися в умовах реальності
З 2004 року нова багатопрофільна університетська клініка (Центр реконструктивної та відновної медицини) є складовою частиною Одеського медуніверситету. На сьогодні — це потужний лікувально-діагностичний заклад, що імплементує в практику охорони здоров’я найновіші молекулярно-генетичні, високотехнологічні реконструктивні та органозберігаючі хірургічні технології, надає високоспеціалізовану допомогу з дотриманням принципів мінімально інвазивної, реконструктивної та ендоскопічної хірургії.
На базі клініки функціонують шість кафедр університету, що дає змогу не теоретично, а біля ліжка хворого готувати сучасного лікаря, підвищувати кваліфікацію практичних лікарів регіону. До комплексу входять поліклініка, стаціонар на 200 ліжок з вісьмома операційними, консультативне відділення, де консультують провідні фахівці клінічних кафедр, лікувально-допоміжні відділення та лабораторно-діагностичний комплекс.
Придбано нове лікувальне обладнання, інструменти, діагностичну апаратуру тощо. Фахівці, які працюють на цьому обладнанні, пройшли стажування в найкращих спеціалізованих центрах Європи. Тільки за 2011 рік у клініці обстежено близько п’яти тисяч пацієнтів, проведено понад дві тисячі оперативних втручань.
З 2002 року в університеті працює ще один унікальний навчально-науково-лікувальний підрозділ — університетська стоматологічна поліклініка, яка надає висококваліфіковану спеціалізовану амбулаторну допомогу населенню Одеської та інших областей України. На її базі працюють п’ять кафедр стоматологічного факультету. В роботі стоматологічної поліклініки застосовані сучасні методи європейського рівня.
У 2010 році став до ладу Медичний центр дитячого стоматологічного здоров’я — третя університетська клініка, яка дала змогу запровадити новітні технології з ортодонтії та стоматології дитячого віку.
Існування власних університетських клінік аж ніяк не виключає і не підміняє роботу клінічних лікарень, на базі яких розташовані кафедри університетів. В Одеській обласній лікарні, наприклад, кафедри післядипломної освіти розміщені в профільних відділеннях. Співробітники відділення за сумісництвом працюють на кафедрі викладачами, а викладачі виконують лікувальну роботу у відділеннях. Це рентабельно фінансово і дуже ефективно для навчального і наукового процесів. Практики з перших рук отримують нові наукові розробки, а науковці відпрацьовують і коректують свої дослідження.
І головне — лікарі-інтерни, слухачі підготовчого відділення вчаться в реальній ситуації своєї завтрашньої самостійної роботи.
Автономія вишів передбачає відповідальність
Сьогодні пілотний проект завершено. Клініки працюють у штатному режимі. Їхній позитивний досвід як у лікувальній, так і в освітній діяльності підтверджений прискіпливим ліцензуванням та міжнародним визнанням. І це дає нам підстави для подальшого розвитку науково-навчально-лікувальної бази ВНЗ.
Цілі, які окреслив Президент, розпочавши реформування галузі охорони здоров’я, потребують і значного підвищення якості підготовки сучасного лікаря. В цьому сенсі майбутнє за університетськими клініками. Ми впевнені, що науковці і викладачі університетів заслуговують на визнання їхньої фаховості.
Еволюція освіти в світі сприяла до поняття автономії університетів, де вищий навчальний заклад взаємодіє із партнерами в питаннях ліцензування, атестації кадрів і фінансування. До речі, фінансування багатопланового і консолідованого — бюджетного, регіонального, спонсорського тощо.
Вже багато років в країні законодавчо закріплена автономія вишів, але, на жаль, далі декларування справа не рушила. Може, настав час саме зараз зробити автономію дієвою? Адже автономія, насамперед, передбачає відповідальність, яку готові взяти на себе університети, коли йдеться про лікування пацієнтів. Так само, як відповідають і за якість підготовки лікарів.
Саме відповідальність за долю медичної освіти, науки та практичної медицини надихає нас на подальші кроки щодо вдосконалення підготовки медичних кадрів.
Університет у тісній взаємодії з органами місцевого самоврядування працює над проектом створення Українського навчально-дослідного об’єднання, до складу якого мають увійти Одеський національний медичний університет, науково-дослідні інститути молекулярно-генетичної і клітинної медицини та клінічної біофізики, які є структурними підрозділами університету, три власні університетські клініки, історична університетська клініка, яку планується повернути до власності університету, та приєднане в системі бакалаврату медичне училище.
Аналог «силіконової долини» в Україні — не міф
Доцільність такого кроку зумовлена основними тенденціями, що склалися в реформуванні медичної освіти в світі в цілому та в Європі зокрема. Останнім часом провідні європейські університети дійшли висновку щодо необхідності відокремлення медичних факультетів у самостійні структури, які об’єднують під одним дахом висококваліфіковані професорсько-викладацькі кадри, сучасні лікувально-діагностичні заклади охорони здоров’я та потужну науково-дослідну базу. Це диктується, з одного боку, специфікою медичної освіти, основою якої є щільна взаємодія з клініками, та, з іншого боку, високою науково-практичною результативністю таких структур. Як приклад можна навести створення так званої «силіконової долини» на базі Стенфордського університету (США), Центральну клінічну лікарню м. Відня (Австрія). Аналогічні заклади плідно працюють в Японії, на Кубі, в інших країнах. Це сучасний світовий стандарт.
Центр буде обладнаний згідно з міжнародними вимогами до акредитації лікувальних закладів, що дасть змогу, наприклад, зарубіжним страховим компаніям оплачувати лікування іноземних громадян. Це важливо для країни при проведенні міжнародних заходів, таких як Євро-2012 та інші. Це, знову-таки — світовий стандарт.
Потенціал професорсько-викладацького складу Одеського медуніверситету та сучасне обладнання нададуть можливість розробляти та максимально повно впроваджувати новітні медичні технології: профілактичний напрямок у медицині на молекулярно-генетичному рівні, створення ДНК-чипів, що є актуальною проблемою у світі розробки генетичного паспорта громадян України з метою підвищення якості профілактики та раннього лікування найбільш соціально значущих захворювань, ідентифікацію штамів вірусу грипу тощо. Регулярне запрошення всесвітньо відомих науковців для читання лекцій, проведення спільних операцій, а також подовження програми стажування співробітників у провідних клініках та лабораторіях світу буде підтримувати світовий рівень Центру. Власна комп’ютерна мережа та наявність телекомунікацій нададуть можливість високоякісної дистанційної допомоги населенню.
Усунення бюрократичних перешкод в організації і діяльності власних клінічних баз університетів, формування центрів передової медицини на базі регіональних медичних ВНЗ є важливим фрагментом реформування галузі охорони здоров’я, яке не можливе без нових підходів до підготовки медичного фахівця.
Ми не маємо жодних сумнівів, що позитивні зрушення, які зроблені ініціаторами створення університетських клінік в Україні, будуть, врешті-решт, підтримані на законодавчому рівні.
Глава держави заявив, що Україні важливо бачити свої університети у Топ-500 кращих світових ВНЗ. Наша система медичної освіти має потенціал, аби стати однією з найкращих в Європі. Адже вперше за роки існування незалежної України реформування галузей освіти і охорони здоров’я стали пріоритетними в державі. А коли є чітко окреслена мета, фаховість і політична воля, результати будуть обов’язково.
Валерій ЗАПОРОЖАН,
ректор Одеського
національного медичного
університету
ДОСЬЄ «УК»
Валерій ЗАПОРОЖАН. Народився 2 березня 1947 р. в м.Ізмаїл Одеської області. У 1971 р. закінчив Одеський медичний інститут ім. М. Пирогова. Ректор Одеського національного медичного університету, віце-президент Національної академії медичних наук України, академік НАМН, професор, доктор медичних наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.