РЕФОРМА
Інструментом впровадження в Україні Закону
«Про засади запобігання і протидії корупції» має стати державна стратегія
У сфері протидії корупції накопичилося безліч проблем, які потрібно розв’язувати на політичному рівні. Тож чергове засідання Національного антикорупційного комітету під головуванням Президента Віктора Януковича було присвячено саме цьому. «Ми з вами добре знаємо — корупція перетворилася в Україні на спосіб існування бюрократичного апарату і є причиною масштабної тінізації економіки. Вона несе загрозу безпеці нашої країни», — звернувся до учасників засідання глава держави, додавши, що суспільство відчуває — ця проблема нині розв’язується неефективно.
Українці втрачають 20 млрд грн
Віктор Янукович назвав корупцію гальмом модернізації країни та політичного курсу реформ. Та найжахливіше те, що її поширення набуває ознак системності. Свідчення цього — недоотримані інвестиції, відсутність коштів на модернізацію, розбиті дороги, захмарні ціни на житло, бідна медицина та освіта, застаріла соціальна інфраструктура.
За підрахунками, суспільство щорічно втрачає близько 20 млрд грн коштів, які не надійшли до бюджету. «Корупційний податок є важким тягарем і лягає в цілому на всю економіку держави. Через корупційні оборудки у сфері державних закупівель від 10 до 15% державного бюджету осідають у кишенях чиновників. Це 4—7 млрд дол. А розкрадання бюджетних коштів та стратегічних ресурсів країни — землі, надр — стало постійним у нашій державі», — підкреслив Віктор Янукович.
Оскільки випадки корупції частішають і в правоохоронних органах, керівник Служби безпеки Валерій Хорошковський та Генеральний прокурор Віктор Пшонка отримали доручення задіяти усі можливі механізми для припинення подібних дій. Один із них запропонував Президент — запровадження «телефонів довіри», які повинні з’явитися у вищезазначених відомствах для своєчасного отримання й оперативного реагування на факти зловживань службовими обов’язками.
Без «кругової поруки»
«Останні 15 місяців ми напружено працювали над викорененням цього ганебного явища. Результатом роботи стало, врешті-решт, ухвалення антикорупційного законодавства, зокрема Закону «Про засади запобігання і протидії корупції». Ці закони я підписав. Вони є наслідком наших послідовних дій починаючи з березня 2010 року», — зазначив Президент. При прийнятті документів передусім враховувалися пропозиції представників міжнародної спільноти та передовий світовий досвід. Тож особливу подяку він висловив організації ГРЕКО, завдяки співробітництву з якою наша держава й надалі вдосконалюватиме антикорупційне законодавство.
А говорячи про закон щодо засад запобігання і протидії корупції, Віктор Янукович зупинився на правових механізмах її попередження, виявлення, припинення зокрема та розслідування корупційних правопорушень у публічній і приватній сферах у цілому. Таким чином до кола осіб — суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення увійшли разом із Президентом, Пре?м’єр-міністром, Головою Верховної Ради, Генеральним прокурором міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади, народні депутати, депутати місцевих рад усіх рівнів, посадові особи органів місцевого самоврядування, державні службовці, судді, працівники прокуратури та інших правоохоронних органів, митної й державної податкової служб.
Окрім цього, закон дасть змогу виявляти корупцію у сфері надання публічних послуг, у діяльності аудиторів, оцінювачів, нотаріусів. Разом з тим він запроваджує ефективні засоби відшкодування втрат від корупційних дій, встановлює механізм поновлення порушених прав, свобод та інтересів громадян і юридичних осіб. А державні службовці зобов’язані декларувати не лише свої доходи, а й витрати близьких їм осіб.
«У такий спосіб ми очікуємо викоренення так званої «кругової поруки» та замовчування про вчинення правопорушень. Переконаний: це дасть змогу відслідковувати випадки незаконного збагачення державних службовців», — сказав Президент.
Часу на обговорення мало
Проте головним програмним документом політики та інструментом впровадження Закону «Про засади та запобігання корупції» стане антикорупційна стратегія. «Закликаю спільними зусиллями визначитися з її змістом і подати відповідні пропозиції до секретаріату Комітету у двотижневий термін, — заявив Президент. — Ця стратегія повинна бути чіткою, зрозумілою та дієвою». Доки ж не буде створено спеціального уповноваженого органу з питань антикорупційної політики, його функції виконуватимуть Міністерство юстиції із залученням можливостей Служби безпеки.
За словами Віктора Януковича, такі дії продиктовані вимогами негайної реалізації відповідних положень антикорупційного закону, згідно з яким глава держави має створити спеціальний уповноважений орган з питань антикорупційної політики. Він, власне, й координуватиме реалізацію органами виконавчої влади антикорупційної стратегії, яку незабаром визначить Президент.
Акцент було зроблено й на тому, що в Україні далеко не всі гарні закони, які були прийняті, починають працювати. Тож міністр юстиції Олександр Лавринович та керівник СБУ запропонують першочергові заходи з розробки необхідних підзаконних актів, які й будуть одними із складових стратегії.
Остання тема порядку денного засідання — послідовність дій щодо вдосконалення антикорупційного законодавства та ефективної боротьби з проявами корупції. Зокрема, виконання вимог нещодавно ухваленого Закону «Про доступ до публічної інформації» забезпечить прозоре та відповідальне прийняття управлінських рішень. Наступним кроком в цьому напрямку стане ухвалення в нових редакціях законів «Про прокуратуру» та «Про міліцію». На завершальній стадії й проект нового Кримінально-процесуального кодексу, опрацьований провідними науковцями держави. До того ж найближчим часом буде скликано Робочу групу з питань реформування кримінального законодавства та прийнято рішення про спрямування його до Венеціанської Комісії для надання висновків стосовно відповідності європейським принципам і стандартам.