"Економічний паспорт — троянда з шипами?"

Володимир КОЛЮБАКІН
3 лютого 2022

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув законопроєкт №6394 про економічний паспорт, передав його на розгляд Верховної Ради і рекомендував внести до порядку денного нинішньої сесії. Нагадаємо, цей законопроєкт підготовлено з ініціативи Президента України, він передбачає запровадження програми персональних рахунків для дітей, народжених з 1 січня 2019 року, — її й називають економічним паспортом.

Для реалізації цих планів мають створити особливу фінансову структуру — Фонд майбутніх поколінь.

Пропозиції

Для кожної дитини, народженої після зазначеної дати, одразу після видачі свідоцтва про народження автоматично створюється персональний рахунок. Він, як пропонують, поповнюватиметься з частини доходів держави від рентних платежів за користування надрами — по дві мінімальні зарплати щороку на кожного власника рахунку (цього року такі бюджетні надходження планують в обсязі 69 мільярдів гривень). Щоб ці кошти працювали на економіку й були захищені від інфляції, їх планують вкладати в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

Витратити свої заощадження власники економічного паспорта зможуть після досягнення 18 років лише на навчання в українських закладах освіти, придбання житла чи поповнення власного пенсійного рахунку. Щоправда, у разі тяжкої хвороби ці кошти можна буде використати на лікування ще до досягнення повноліття. Готівкою їх не видаватимуть.

Як зазначила перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки Юлія Свириденко, так держава забезпечує кожному українцеві по досягненні повноліття стартовий капітал. Щоправда, тут певна неясність, адже зазвичай під стартовим капіталом маємо на увазі кошти на відкриття власного бізнесу, але такої можливості в майбутнього фонду, як бачимо, не передбачено. У пояснювальній записці до законопроєкту його завдання сформульовано інакше: врегулювання на законодавчому рівні питання підвищення економічного рівня життя громадян України.

У пояснювальній записці міститься ще посилання на світовий досвід: у деяких країнах давно діють накопичувальні фонди майбутніх поколінь часто справді за рахунок ренти від видобутку корисних копалин. Як приклад наведено Норвегію, ОАЕ, Саудівську Аравію та Кувейт. Тут розробники законопроєкту зауважують: у нас рентна плата за користування надрами здебільшого занизька порівняно з іншими країнами, зокрема й тому, що бізнес опирається збільшенню рентних платежів, бо не знає, на що вони йдуть. А коли знатиме, то, на думку авторів документа, погодиться на підвищення.

Зауваження

Цей законопроєкт не всі сприйняли позитивно, до нього надійшло багато зауважень. Проти, зокрема, висловилися певні аналітичні центри й економічні експерти. Це Центр економічної стратегії, Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, голова правління, співзасновник ГО «Центр національної стійкості і розвитку» Олександр Данилюк та інші. Вони зауважують: нині більша частка рентних платежів іде на важливі соціальні потреби суспільства — освіту, охорону здоров’я, допомогу малозабезпеченим родинам, покриття видатків Пенсійного фонду тощо. Отже, в разі запровадження економічного паспорта фінансування цих видатків буде зменшено?

Ідеться про скорочення фінансування сьогоднішніх потреб, а який буде рівень добробуту населення через 18 років, коли настануть перші виплати з фонду, ще не відомо. Не кажучи вже про те, що інвестування коштів, накопичених у фонді, передбачено лише в ОВДП — по суті, це повернення їх до бюджету, що означає збільшення бюджетного дефіциту і накопичення державного боргу, з яким мусять розбиратися майбутні уряди.

Крім того, порівняння України з Норвегією, ОАЕ, Кувейтом та Саудівською Аравією, на думку експертів, некоректне. Мало того, що наша країна істотно відрізняється від названих за станом економіки, та ще й вони не інвестують кошти, накопичені в аналогічних фондах, у власний суверенний борг. Натомість вкладають переважно за кордон у фінансові інструменти, які дають прибуток.

Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна наголошує, що закладені в законопроєкт показники надходжень та витрат державного бюджету однаково нереалістичні. Так, на обіцяні виплати першим учасникам проєкту 2037 року має бути спрямовано 191 мільярд гривень. Але для цього, на думку депутатки, потрібно, щоб рентна плата за користування надрами зросла утричі порівняно з теперішньою, кількість учасників фонду збільшилася з 1,5 мільйона до 5,5 мільйона, а мінімальна заробітна плата має сягнути понад 17,5 тисячі гривень. А головне, що річні державні внески у фонд мають зрости до 2037 року приблизно удев’ятеро. І єдине реальне джерело фінансування діяльності фонду — ОВДП.

Проте основний недолік базового законопроєкту впадає в око навіть не фахівцеві: діти, яким не пощастило, бо народилися раніше від 1 січня 2019 року, не отримують нічого, а це може бути джерелом напруження у суспільстві. До речі, таке зауваження висунуло й Міністерство соціальної політики, вказуючи на дискримінацію громадян за віковою ознакою.

Альтернативи 

До Верховної Ради подано ще три альтернативні законопроєкти №6394-1, №6394-2 та №6394-3 відповідно від народних депутатів Ніни Южаніної, Михайла Цимбалюка та Наталії Королевської (усі у співавторстві із групами інших депутатів). Вони мають певні відмінності від базового документа.

У законопроєкті  Михайла Цимбалюка №6394-2 нема вікового цензу, а згаданий фонд має поповнюватися не лише від рентних платежів, бо, на думку автора, надходжень від ренти не вистачить на заплановані виплати з фонду. На це мало б піти 5% всіх доходів загального бюджету.

Крім того, молоді слід надати можливість використати отримані кошти на започаткування власного бізнесу. І зрештою, в альтернативному законопроєкті розширено вимоги громадського контролю за діяльністю фонду.

Щоправда, викликає сумнів інша пропонована альтернативним законопроєктом новація — його автор вважає, що інвестування коштів фонду в ОВДП призведе до їх проїдання. Натомість запропоновано вкладати їх у приватний сектор. Але тут виникає інша небезпека: кожна фінансово-промислова група мріятиме отримати ці кошти у вигляді інвестиційного капіталу, і за такий подарунок розгорнеться запекле змагання не завжди чесними методами. Чи не буде тут чималих корупційних ризиків?

Ніна Южаніна в альтернативному законопроєкті №6394-1 пропонує здійснити першу виплату вже 2024 року тим, кому на цей момент виповниться 18 років. Фінансувати фонд авторка законопроєкту пропонує не лише з рентних платежів, а й з інших джерел, не заборонених законом, — благодійні внески, пожертви тощо. Приблизно такий самий вигляд має й альтернативний законопроєкт №6394-3 авторства Наталії Королевської із групою депутатів.

З усіх запропонованих законопроєктів Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав лише один — базовий, хоч значна частина недоліків, виявлених в альтернативних законопроєктах, так само стосуються й основного. Суттєві зауваження саме до нього висунуло Головне науково-експертне управління Верховної Ради (ГНЕУ). Ідеться зокрема про необхідність провести оцінку ресурсного забезпечення проєкту, подати до нього належне фінансово-економічного обґрунтування.

Окремо експерти ГНЕУ наголосили, що спірна сама ідея використання рентної плати за користування надрами на фінансову підтримку лише певної категорії осіб. Адже, згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, надра є об’єктами власності всього українського народу, отже і рентна плата за використання має йти на забезпечення добробуту всіх громадян України, а не лише їх окремих категорій. Зауважимо: це може стати підставою для майбутнього подання до Конституційного Суду.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua