Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України презентувало дослідження, присвячене впливу війни на навколишнє середовище в нашій країні. Ідеться про дослідження, яке провела компанія TopLead — Visual Content Solutions у співпраці з польськими партнерами Gazeta Wyborcza та BIQdata. Команда проєкту зібрала, проаналізувала й візуалізувала величезний масив інформації з офіційних та неофіційних джерел, зокрема міжнародних, представивши напрацювання у вигляді яскравої презентації. Насправді ж за яскравими картинками ховається жахлива правда про наслідки ворожої агресії для довкілля. І вони вимірюються не лише прямими збитками, завданими атмосферному повітрю, земельним і водним ресурсам України, її тваринному і рослинному світу, а й екологічній системі Європейського континенту через збільшення викидів парникових газів, забруднення Чорного моря тощо.
У дослідженні зазначено, що лише через підрив Каховської ГЕС наша держава зазнала збитків на 4 мільярди доларів США. А загалом від руйнування гідротехнічних об’єктів, очисних і каналізаційних споруд, забруднення річкових і штучних водойм та морської води збитки становлять 7,9 мільярда доларів.
Мільярди доларів збитків
Від початку повномасштабної агресії в Україні знищено 724 гідротехнічні споруди, що призвело і призводить до нестачі питної й технічної води в окремих регіонах, а в інших регіонах — до затоплення територій. Крім того, викиди нафти внаслідок атак на об’єкти інфраструктури призводять до загибелі риби, морських птахів і мікроорганізмів.
А як оцінити той факт, що майже 6 мільйонів людей в Україні мають обмежений доступ до якісної води або зовсім позбавлені цього блага цивілізації? Відповіді на це питання немає. Як немає гарантії того, що найближчим часом росія припинить війну й не шантажуватиме світ ядерною катастрофою, зокрема через обстріли та мінування об’єктів ядерної енергетики.
Наслідки на десятки років
У передмові до свого дослідження автори проєкту зазначили, що прагнули показати журналістам, політикам, громадському суспільству та всім небайдужим людям шкоду, якої війна завдає природі. «Ми хочемо привернути увагу до одного простого факту: наслідки воєнної агресії не просто жахливі в поточний момент, вони відчуватимуться ще десятки років і в буквальному сенсі отруюватимуть життя мільйонів людей у різних країнах. Сподіваємося, це дослідження також сприятиме виробленню дієвого механізму покарання агресора та відшкодування збитків для довкілля», — наголошують автори проєкту.
Нині, за підрахунками Міндовкілля України, загальна сума збитків, завданих природі нашої держави через збройну агресію росії, становить приблизно 56,4 мільярда доларів. Найбільше постраждали території Донецької і Луганської областей, де війна триває вже дев’ятий рік і де було повністю затоплено 49 шахт. Ніхто не збирається їх відновлювати і відкачувати воду. Через це в регіоні спостерігається забруднення питної води і просідання землі. Загальна сума екологічної шкоди лише для цих двох областей становить понад 31 мільярд доларів.
На третьому місці — Харківська область, де сума збитків сягає 9,866 мільярда доларів, або близько 370 мільярдів гривень. Тут найбільшої шкоди окупанти завдали мінуванням сільськогосподарських земель та знищенням і пошкодженням лісових насаджень.
Найбільш замінований регіон
Заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов нещодавно підтвердив суму збитків, завданих довкіллю Харківщини. Він повідомив, що внаслідок активних бойових дій на території області було знищено, пошкоджено та забруднено понад 170 тисяч гектарів лісів та більш як 570 тисяч гектарів сільгоспугідь. Це попередні підрахунки, які проводили на деокупованій території області та в тих районах, де дозволяє безпекова ситуація. «Великий обсяг території області через мінування, ведення бойових дій або тимчасову окупацію ми не можемо обстежити. Тому остаточна цифра буде більшою, ніж 370 мільярдів гривень, — зазначив Євген Іванов. — Нині Харківщина — найбільш замінований регіон України».
Оцінюючи масштаби збитків, завданих довкіллю Харківської області, варто нагадати, що тут російські окупанти знищили гідроспоруди на Оскільському водосховищі, і це стало найбільшою екологічною катастрофою в регіоні. Зниження рівня води майже на 5 метрів спричинило втрати природно-заповідного фонду, міграцію та вимирання тварин, птахів і риби.
Значних руйнувань також зазнала інфраструктура Краснопавлівського та Печенізького водосховищ, з яких відбувається водопостачання Харкова. «На щастя, ці руйнування не вплинули на якість води, забезпечення нею обласного центру та населених пунктів регіону. За станом і якістю води системно стежать наші профільні служби», — зауважує Євген Іванов.
Під егідою Харківської обласної військової адміністрації та профільних міністерств створено робочу групу з обстеження стану довкілля області. До її складу увійшли представники районних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, правоохоронці та громадськість, які вживають заходів для збереження наявного природного фонду, встановлення фактів незаконної вирубки лісів, вилову риби тощо.
Усі злочини буде розслідувано
А тим часом органи прокуратури розслідують 190 кримінальних проваджень, відкритих за статтею 438 Кримінального кодексу України (Порушення законів та звичаїв війни), і 14 за фактом екоциду. Про це нещодавно повідомив радник Генпрокурора України Максим Попов. Зокрема Харківська обласна прокуратура розслідує злочин за фактом знищення Оскільського водосховища та ландшафтного регіонального парку «Червонооскільський» на території Ізюмського і Куп’янського районів області.
За словами керівника Харківської обласної прокуратури Олександра Фільчакова, лише цими злочинами державі завдано збитків на 3 мільярди гривень. Про це він повідомив під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, яке нещодавно проходило у Харкові.
«Слід зазначити, що вказані об’єкти виконували надважливу роль у функціонуванні екологічної системи не тільки в цих районах, а й входили до «Смарагдової екологічної мережі», яка поширюється на територію Європи», — наголосив керівник обласної прокуратури. Раніше він також повідомляв, що внаслідок російської агресії значних збитків зазнав Харківський фізико-технічний інститут, на території якого розташовано кілька ядерних об’єктів. За фактом їх систематичних обстрілів було відкрито кримінальне провадження за статтею 441 «Екоцид».
Представники українських та міжнародних правозахисних і екологічних організацій дедалі частіше наголошують на необхідності розроблення механізмів для притягнення до відповідальності за вчинення екологічних злочинів та екоциду країну-агресорку. Зокрема виконавча директорка МБО «Екологія Право Людина» Олена Кравченко звертає увагу на досвід роботи Компенсаційної комісії ООН, яку було створено для відшкодування збитків, завданих довкіллю внаслідок війни Іраку проти Кувейту 1991 року. Комісія здійснила реєстрацію, оцінку та присудила компенсацію за очищення і відновлення від шкоди, якої було завдано ґрунтам, водам, прибережним екосистемам, та інші збитки. Втім, належними до розгляду комісія визнала близько шести відсотків зафіксованих випадків завдання екологічної шкоди. Схожа ситуація, на думку Олени Кравченко, може очікувати й на Україну.
А ТИМ ЧАСОМ
Кілька днів тому уряд України на засіданні схвалив постанову, якою надав офіційного статусу ресурсу ЕкоЗагроза та повідомленням, які подають через сервіс. Встановлено і порядок реагування на них Державної екологічної інспекції України. За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця, через ЕкоЗагрозу отримано вже приблизно 2,5 тисячі повідомлень про завдану шкоду довкіллю.