«Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу через справедливі податкові механізми», — так окреслили тему нагального діалогу підприємці, представники громадських організацій та експерти. Її організувало Рівненське територіальне відділення Асоціації платників податків України. 

Як посилити інституційну та фінансову спроможність насамперед малих та середніх підприємств, які й формують бізнес-ландшафт краю? І що найбільше дошкуляє такому бізнесу, крім пандемії? Адже саме розвиток малого та середнього підприємництва — лакмус економічної стабільності в державі.

Щоб головним критерієм була справедливість 

«Нині бізнес просто кричить про необхідність збільшення межі доходів для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, що передбачено пунктом 181.1 Податкового кодексу. Останні зміни тут чинні із початку 2015 року: тоді доходи збільшили з 300 тисяч до мільйона гривень. А розмір мінімальної та середньої заробітної плати  відтоді зріс майже вп’ятеро. А це надважлива складова доданої вартості. Не менш вагома — ціни на матеріально-технічні ресурси, які теж невпинно зростають. Тому вважаємо за доцільне збільшити межу обов’язкової реєстрації платників ПДВ до 5 мільйонів гривень — це буде цілком справедливо в нинішніх реаліях», — висловив загальну думку бізнесу голова Рівненського територіального відділення Асоціації платників податків України депутат Рівнеради Мар’ян Года.

Пов’язана із цією інша проблема — негативний вплив механізму автоматичного блокування податкових накладних на стабільну роботу насамперед малого бізнесу. Судіть самі: абсолютна більшість малих підприємств та підприємців не підпадають під п’ять із шести критеріїв, за якими визначають позитивну податкову історію платника податку на додану вартість. Бо навіть наближено не володіють залишковою вартістю основних засобів понад 5 мільйонів і не сплачують податків та зборів понад 10 мільйонів на рік. Прикладом може слугувати рівненське приватне підприємство «Валері». Основні засоби, каже головний бухгалтер Галина Левковська, тут, як і належить, амортизують. Тож автоматично заблоковані податкові  накладні доводиться розблоковувати через рішення обласної комісії, а це додатковий час та нерви. 

Особливо б’є ця норма по фермерах. Фермерство — традиційна і нині поширена форма господарювання на Рівненщині.

«Майже 70% фермерів мають у користуванні земельні ділянки до 50 гектарів, тому автоматично випадають із переліку позитивних лише тому, що не володіють 200 гектарами землі, — каже голова асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини Андрій Кузьмич. — Тобто нормативну базу тут виписано саме під великий бізнес. Наша пропозиція в тому, щоб  критерії, за якими визначають позитивну податкову історію платника ПДВ (постанова Кабміну №1165), розмежувати для великого, малого та мікробізнесу. Аби вони були адекватними для різних груп підприємств». 

Не нівелювати ролі громадськості

Бізнес та експерти на Рівненщині мають зауваження до законопроєкту №5600, який парламент ухвалив за основу без обговорення із громадськістю і який нині проходить друге слухання у профільному комітеті. Вони проти відновлення права податкових органів отримувати інформацію від платників не лише за фактом виявленого порушення. Така норма дозволяє формувати необмежену кількість запитів, що може перетворитися на терор. Висловлюються й проти права для податківців брати в заставу без рішення суду рухоме та нерухоме майно платника податку, зокрема вироблену продукцію. У такий спосіб, кажуть, легко зупинити господарську діяльність без підтвердження того чи того порушення. 

У першому читанні ухвалено обмеження щодо внесення до податкового кредиту податкових накладних, складених не раніше, ніж за пів року з моменту здійснення операції. Однак після зупинення реєстрації накладних більшість судових спорів тривають понад рік і врешті їх вирішують на користь платників податку. Але виконати таке рішення ці обмеження вже не дозволять. Не можна виводити з-під чинності закону з регуляторної політики (№1160) ставки місцевих податків та зборів (а саме так у законопроєкті №5600). Адже базовий закон №1160 зобов’язує органи влади до попередньої публікації та громадського обговорення проєктів регуляторних актів. Інакше громадськість не зможе впливати не лише на рішення щодо ставок місцевих податків, а й податкових пільг. За цим, застерігають учасники діалогу, значні корупційні ризики. 

І врешті, в жодному разі не можна збільшувати податкове навантаження на сумлінних сільгоспвиробників. Адже запровадження мінімального податкового зобов’язання 5% нормативно-грошової оцінки землі, як це ухвалено в першому читанні, перевищує середній показник оподаткування, який за 2020 рік становив 4,5%. 

До соціальної напруги на селі може призвести мінімальне податкове зобов’язання з оподаткування доходів, отриманих із земельної ділянки, що перевищує пів гектара. Бо нині норму виписано так: якщо у фізичної особи землі більше, то 0,5 га з розрахунку мінімального податкового зобов’язання не віднімається. Наприклад, якщо я власниця ділянкки 0, 51 га, то мінімальне зобов’язання застосовується на всю цю площу, а не на 0,01 гектара. 

Рівняни застерігають офіційний Київ ще від двох речей: неприпустимості перетворення Аудиторської палати України та новоствореного Бюро економічної безпеки на  додаткові органи державного нагляду та контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств. Кажуть, аудиторський висновок  повинні подавати та оприлюднювати лише державні підприємства. А перелік статей Кримінального кодексу, які в законопроєкті №3959-1 запропоновано передати у підслідність Бюро економічної безпеки (БЕБ), недостатній, аби бюро стало єдиним органом із розслідування економічних злочинів. Адже тут немає заборон чи обмежень щодо розслідування їх іншими правоохоронними органами.

Це лише короткий перелік нагальних питань, що болять бізнесу.

Начальник управління захисту прав платників податків
АППУ Катерина Гривнак саме недосконалість податкового законодавства вважає чи не основною причиною, що гальмує розвиток бізнесу. Адже нині понад половину його доходів вилучають через податки та збори.  Тому реформування податкової системи має спростити нарахування та адміністрування податків, скоротити їх кількість. Саме цього з нетерпінням очікує бізнес. Але тут на заваді фіскалізація, адже прийнято неоптимальну модель розширення сфери застосування РРО (фіскалізація  2-ї та 3-ї груп платників податків). Катерина Гривнак повідомила, що вже напрацьовано оптимальний проєкт змін до Податкового кодексу, який змінює тотальну фіскалізацію на ризикоорієнтовану. Асоціація активно обстоює цю позицію.    

За великим рахунком, ідеться про здоровий економічний націо-налізм, який маємо плекати разом. І про створення пріоритетного для розвитку вітчизняного підприємництва законодавчого податкового поля. Дуже хочеться, щоб це були не пишномовні фрази.

Насамкінець. Нагадаємо, що 1 вересня розпочалася так звана податкова амністія — кампанія одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб, з яких раніше не було сплачено податків. Це цивілізована легалізація активів на компромісних умовах за мінімальними ставками оподаткування, яка дозволить їх вільне використання в майбутньому та формування позитивної податкової історії. Амністія триватиме рік, до 1 вересня 2022-го.