Ухвалений Верховною Радою Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» пропонує зокрема унормувати загальний стандарт звітності, належні перевірки інформації про фінрахунки та стандарт щодо обміну інформацією. «Урядовий кур’єр» аналізує, як цей документ допоможе в боротьбі з незадекларованими доходами.

Ефективний метод

Проєкт закону розробив Кабінет Міністрів задля забезпечення впровадження Україною двох міжнародних стандартів у царині прозорості та обміну інформа­цією для податкових цілей: загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS) та стандарту щодо обміну інформацією за запитом (EOIR).

Єдиний стандарт автоматичного обміну податковою інформацією (CRS) — це документ, який передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією між державами, які імплементували багатосторонню конвенцію про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS.

У серпні 2022 року Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди MCAA CRS, яка набере чинності після ухвалення законодавства, необхідного для імплементації Загального стандарту звітності CRS. Тобто ухвалення нового закону було необхідне для того, щоб CRS запрацював в Україні.

«Закон передбачає такі нововведення в частині CRS: банки, інвестиційні компанії та інші фінансові установи будуть зобов’язані перевіряти рахунки фізичних та юридичних осіб — нерезидентів та передавати цю інформацію податковій. Також це необхідно для створення ефективної системи контролю за дотриманням фінансовими установами вимог щодо встановлення підзвітних рахунків та подання звітності за такими рахунками», — вважає адвокат, голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Максим Тютюнников.

Автоматичний обмін інформацією слугуватиме для України ефективним механізмом виявлення та перевірки незадекларованих та неоподатковуваних доходів. Так вважає Іван Маринюк, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери».
«Адже особа має платити податки з усіх доходів та подавати податкову декларацію в тій країні, податковим резидентом якої вона є. Податкові органи знають, що в українців та їхнього бізнесу можуть бути закордонні рахунки. На них акумулюються певні доходи, проте їх не завжди декларують в Україні. Виявлення їх було можливе в індивідуальних ситуаціях (за персоніфікованим запитом), і це займало багато часу. Після запровадження автообміну податкові органи отримуватимуть дані про фінансові активи автоматично, без направлення запитів, щодо всіх підзвітних закордонних рахунків податкових резидентів України та почнуть боротися з ухиленням від сплати податків», — додає він.

Зворотний обмін

В Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва зазначають: оскільки Україна не була і не є дуже привабливим місцем для ухилення нерезидентів від податків, то важливіший зворотний обмін, тобто те, що ДПС України тепер зможе отримати інформацію від закордонних податкових органів.

А в частині регламентації положень стандарту EOIR передбачено таке: юридичні особи — резиденти, іноземні компанії з місцем ефективного управління в Україні та нерезиденти мають збільшити мінімальний строк зберігання первинних документів із трьох до п’яти років; уточнення правил надання інформації на запит контролюючих органів банками та іншими суб’єктами інформаційних відносин для виконання зобов’язань ДПС у частині обміну інформа­цією з іноземними юрисдикціями; введення для іноземних компаній з місцем ефективного управління в Україні та для нерезидентів, які ведуть у нашій державі діяльність, що утворює постійне представництво, зобов’язання розкривати контролюючим органам інформацію про структуру власності та кінцевого бенефіціарного власника.

Основна мета впровадження CRS — боротьба з ухиленням від сплати податків, офшорами та розмиванням податкової бази.

«Теоретично отримана інформація від фінансових агентів може стати ефективним засобом у боротьбі з незаконним привласненням коштів та фінансуванням тероризму. Наприклад, автоматичний обмін податковою інформацією в країнах ЄС здійснюють на підставі директиви Європейського парламенту та ради ЄС 2005/60/ЄC від 26.10.2005 «Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму», — зазначає Максим Тютюнников.

Іван Маринюк вважає, що в отриманні такої інформації зацікавлена саме Україна, оскільки її резиденти можуть мати рахунки за кордоном.

«Практика відкриття нерезидентами рахунків у фінансових установах України не надто поширена. Після здійснення першого обміну варто очікувати масового розсилання податкових запитів про надання пояснень і документів стосовно джерел походження коштів», — зазначає він.

Вад небагато, але істотні

Проблемним залишається питання визначення податкового резидентства. Нині виникають проблемні питання під час визначення того, резидент якої країни фізична чи юридична особа. Оскільки законопроєкт передбачає обмін інформа­цією саме щодо резидентів, то проблемні питання з належністю осіб до того чи іншого резидентства виникатимуть.

«Отримання ДПС інформації про рахунки наших резидентів в інших країнах посилить її увагу до окремих осіб — фізичних і юридичних. Після ведення CRS з огляду на законодавство про контрольовані іноземні компанії Україна стане менш привабливою для податкових резидентів, проте це не можна вважати вадою», — зазначає Максим Тютюнников.

Іван Маринюк упевнений, що додатковим тягарем для бізнесу стане збільшення терміну зберігання документів для визначення податкових зобов’язань з 1095 до 1825 днів.

«Нерезиденти, які здійснюють діяльність в Україні через постійне представництво або мають ефективне місце управління в нашій країні, повинні встановлювати та звітувати до податкових органів про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників (самостійно або через обслуговуючий банк). Мінус і те, що встановлено обов’язок фізичних та юридичних осіб резидентів — управителів трастів повідомляти в контролюючі органи про їхнє функціонування незалежно від застосування до бенефіціарів правил конт­рольованих іноземних компаній», — зазначає він.

Експертний загал переконаний, що ухвалення законопроєкту — важливий нагальний крок, оскільки впровадження автоматичного обміну інформацією необхідне для України і в економічному, і в політичному аспектах. Запровадження CRS — ще один крок євроінтеграції та одночасне виконання вимоги щодо вступу України в ЄС.