ПЕРСПЕКТИВА

Кошти, вкладені Світовим банком у створення головного земельного документа, збагатять український бюджет
 

Дехто ще й сьогодні, почувши про земельний кадастр, знизує плечима: мовляв, стільки коштів, яких і так бракує в бюджеті, треба викинути. Однак так можуть думати лише люди, далекі від фактичного стану справ зі створення цього важливого документа. Фахівці розподіляють  витрати на нього за кількома напрямами. Програмне та апаратне забезпечення коштуватиме приблизно $32 млн, картографування території України, створення ортофотопланів та індексних кадастрових карт ще $23,6 млн.

Плата за монополію

Сума начебто чималенька, але слід врахувати, що фінансування відбувається коштом Світового банку в рамках його проектів. Щодо витрат на внесення даних про земельні ділянки, їх обробку, перевірку, а потім на підтримку їх актуальності, то, як зазначає директор Проекту Світового банку Сергій Кубах, ніхто зараз не дасть відповіді, як обраховувати вартість отримання даних, які ще навіть не зібрані. Стосовно ж витрат на оплату праці персоналу, його навчання, а також підтримку роботи офісів, то, на думку фахівців, адміністрування виробництва принаймні не повинно перевищувати його вартості.

Водночас світовий досвід свідчить, що ефективний кадастр може повертати кошти, вкладені в його створення. Приміром,  у країнах з єдиною системою реєстрації та кадастру коштів від надходжень за  послуги вистачає і на оновлення інформації, і на підтримку системи. Така ситуація у Швеції, Голландії і навіть у Білорусі. А у Великій Британії прибутки від діяльності кадастрово-реєстраційної системи планують серед обов’язкових надходжень до державного бюджету — така плата за монополію.

Як тільки система кадастру та реєстрації права власності запрацює, нерухоме майно, зокрема земельні ділянки сільгосппризначення, отримають категорію вартості, що дасть змогу залучати цю вартість в економічне життя держави. Як свідчить світовий досвід, запровадження єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та кадастру сприяє підвищенню ефективності національних економік до 10%. Тобто якщо виходити з того, що ВВП України перевищує $100 млрд на рік, річний економічний  ефект від запровадження такої системи в Україні може становити не менше $10 млрд. Також зростають надходження до бюджету за рахунок того, що податок на нерухомість платять усі.

Яка є реальна вартість ділянки сьогодні. Фото Володимира ЗАЇКИ

Виграє місцева казна

Якщо в міських бюджетах земельний податок становить відносно невелику частку (там більшу роль відіграє податок на підприємницьку діяльність), то в сільській місцевості його частка в доходах місцевого бюджету сягає іноді 80%. Фактично земельний податок годує всю соціальну сферу на селі. Не секрет, що цей ресурс використовується не повністю — далеко не всі й не в повному обсязі його сплачують. Природно, щоб сільські та селищні голови були зацікавлені в тому, аби збільшити надходження до бюджетів за рахунок справної сплати земельного податку. Для цього їм треба виділити кошти на інвентаризацію та грошову оцінку земель — фактично інвестувати в майбутні надходження. «За моїми оцінками, за рік-півтора це дасть можливість збільшити доходи місцевих бюджетів на 60-80%. Але сільський голова думає інакше: у нього безліч нерозв’язаних проблем — і кошти пускає насамперед на вирішення нагальних соціальних потреб, наприклад на ремонт школи або опалення лікарні. Він просто не має можливості думати на 5-7 років наперед. Тому, вважаю, про це слід потурбуватися державі: профінансувати комплексну державну програму суцільної інвентаризації та оцінки земель», — вважає Сергій Кубах.

Раніше за всіх економічну вигоду від запровадження сучасного земельного кадастру зрозуміли в Києві ще за головування Олександра Омельченка. І, за різними оцінками, інвестиції у створення системи становили солідну суму з міського бюджету — майже 9 млрд грн. Столиця завжди виділяла на земельні питання значно більше коштів, ніж держава — на всю земельну реформу. І вже зараз на її прикладі можна побачити, яку економічну віддачу це дає. «Київ забезпечив кадастровою інформацією податкові органи. І коли вони, користуючись цими даними, перерахували податки та почали їх збирати у всіх, то цей податковий збір вразив», — каже Сергій Кубах.

Окрім суто економічних вигод, запровадження сучасної кадастрової системи дає й інші. Це налагодження простіших і комфортніших стосунків громадян із державним апаратом за рахунок автоматизації процесів. Так, скорочуються терміни оформлення документів та спрощується процедура, зростає точність інформації про ділянки, а відомості про землю стають доступнішими для громадян. Точність інформації, у свою чергу, напряму пов’язана із гарантуванням прав власності, а це потенційно зменшення конфліктів та судових справ. 

Так, витрати, спрямовані державою на розвиток кадастру, — це інвестиція, яка дає змогу задіяти такий величезний ресурс, як українські землі. Кошти, вкладені у розвиток кадастрової системи, уже в короткотерміновій перспективі повертаються до бюджетів різних рівнів у вигляді податкових надходжень. Для громадян це означає гарантування прав власності на землю, а згодом — природне зростання її вартості, отже, і вартості активів українських громадян.